про залишення позовної заяви без руху
19 березня 2025 року Київ № 320/10727/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталії Григорівни до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Таран Наталія Григорівна з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо залишення без опрацювання заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталії Григорівни про взяття на облік платників податків у контролюючому органі, як фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність (приватна нотаріальна діяльність) відповідно до вимог абзацу першого пункту 6.7 розділу VI та абзацу першого підпункту 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 р. № 1588 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 червня 2020 р. № 323;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України зняти приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталію Григорівну з обліку в контролюючому органі, як фізичну особу-підприємця з травня 2002 року;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України взяти (поставити) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталію Григорівну, як фізичну особу, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність (приватну нотаріальна діяльність) відповідно до вимог абзацу першого пункту 6.7 розділу VI та абзацу першого підпункту 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 р. № 1588 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 червня 2020 р. № 323 із дати звернення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталії Григорівни з відповідною заявою, а саме з 30.01.2025.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист зокрема шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Положеннями пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також згідно з пунктом 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень. Проте такі рішення (дії чи бездіяльність) повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача з рішенням (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну з заявлених вимог.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У позовній заяві, в порушення вимог пунктів 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України позивач не зазначив обставин, які обґрунтовують кожну з позовних вимог, та не обґрунтував, яким чином бездіяльність відповідача порушує права, свободи чи інтереси позивача.
З аналізу позовної заяви суд установив, що у позовній заяві позивач, як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, зокрема просить зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України зняти приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталію Григорівну з обліку в контролюючому органі, як фізичну особу-підприємця з травня 2002 року, однак позивачем не обґрунтовано порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача у зазначений період.
Позивач, ні як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ні як фізична особа, не надав до суду доказів звернення до відповідача з питань зняття з обліку як фізичну особу-підприємця з травня 2002 року.
Отже, у порядку усунення зазначених недоліків, з метою ефективного захисту прав, свобод чи інтересів позивача, позивач має усунути такі шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС України та надання її копії відповідачу, зокрема із зазначенням у позовній заяві: викладу фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із наданням доказів на підтвердження обставин, з посиланням, яким чином, кожен із них, стосується предмету спору та підтверджує обставини, на які позивач посилається на підтвердження протиправності дії/бездіяльності відповідача. Зокрема, зазначити, яким чином дії/бездіяльності відповідача порушують права, свободи чи інтереси позивача.
Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
У одній із позовних зобов'язальних вимог позивач просить зняти позивача (приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу) з обліку в контролюючому органі, як фізичну особу-підприємця з травня 2002 року. До суду позивач звернувся 04.03.2025.
З огляду на зазначене, суд уважає, що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду в частині позовних вимог щодо зняття з обліку в контролюючому органі, як фізичну особу-підприємця з травня 2002 року, а обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не подано, позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду у зазначеній вище частині позовних вимог.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивачем у цій справі є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, що підтверджується реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності від 21.01.2025 № 1980.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 р. № 3425-XII (далі - Закон № 3425-ХІІ) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з статтею 32 Закону № 3425-ХІІ приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно з пунктом 178.1 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01.01.2025 установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 028 гривень).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній одночасно заявлено три вимоги немайнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з вимогами немайнового характеру становить - 3 633,60 грн (3 х (3 028,00 грн х 0,4)). Позивач надав до суду докази сплати судового збору на суму 1 211,20 грн, таким чином, зазначений недолік позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Суд також звертає увагу, що позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розподіл судових витрат. На підтвердження чого до суду надано витяг з договору про надання правової допомоги від 07.02.2025 № 07/02/25-пд, довідку-рахунок № 03/03/25, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.03.2025 № 03/25, детальний опис витрат, понесених у зв'язку з підготовкою до розгляду судом справи за позовом приватного нотаріуса Таран Н.Г. та ордер на надання правничої (правової) допомоги, який виписано на ім'я фізичної особи ОСОБА_1 , у той час як усі попередньо зазначені документи стосуються приватного нотаріуса Таран Н.Г. У зв'язку з цим, позивачу (представнику позивача) необхідно надати належним чином оформлений ордер на представництво прав позивача (як приватного нотаріуса).
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Наталії Григорівни до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.