Рішення від 12.03.2025 по справі 640/7244/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року № 640/7244/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Нікітіної-Дудікової Г.Ю., представника відповідача - Геращенко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 №21-д «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.03.2022 до дня винесення судового рішення про поновлення Позивача на роботі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/7244/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 прийнято адміністративну справу №640/7244/22 до провадження та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 клопотання представника позивача Нікітіної-Дудікової Г.Ю. - про витребування доказів задоволено та витребувано у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завіренні копії:

- тимчасового штатного розкладу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на період дії воєнного стану;

- дисциплінарної справи про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;

- відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували даті звільнення 21.03.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 суд перейшов до розгляду адміністративної справи №640/7244/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідачем до суду була подана заява про залишення позовної заяви без розгляду, з тих підстав, що позивачем пропущений місячний строк на оскарження такого рішення, оскільки оскаржуване рішення стосується проходження публічної служби, та КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Представник позивача заперечував щодо залишення позовної заяви без розгляду. Зазначив, що місячний строк на звернення до суду із даним позовом позивачем не пропущений, оскільки останній ознайомився із оскаржуваним наказом 27.04.2022, що підтверджується відміткою та особистим підписом позивача на такому наказі. Тому вважає, що заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 17.09.2024 проти заяви відповідача заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у задоволенні клопотання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі №640/7244/22 відмовлено.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову позовні вимоги викладені у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2022 №3-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2022 №9-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.03.2022 №12-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 №21-д «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 22.03.2022;

- стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.03.2022 до дня винесення судового рішення про поновлення Позивача на роботі;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Заява про зміну предмету позову вмотивована тим, що позивач станом на дату звернення з даним позовом не був обізнаний стосовно підстав оголошення йому доган згідно з наказами від 01.03.2022 №3-д, від 04.03.2022 №9-д, від 12.03.2022 №12-д, не був ознайомлений з відповідними наказами та матеріалами відповідних дисциплінарних справ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 вказану заяву прийнято та ухвалено закрити підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що накази відповідача від 01.03.2022 №3-д, від 04.03.2022 №9-д, від 12.03.2022 №12-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та наказ від 18.03.2022 №21-д «Про звільнення ОСОБА_1 » є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не є належним чином обґрунтованими, відповідачем не дотримано законодавчо встановлених вимог щодо повідомлення позивача про порушення дисциплінарних проваджень, дисциплінарні справи відносно позивача належним чином не сформовано, процедура здійснення дисциплінарною комісією дисциплінарних проваджень стосовно позивача проведена формально (дисциплінарні провадження здійснені впродовж 1 дня) та, як наслідок, обставини, які стали підставою для ініціювання дисциплінарних стягнень під час дисциплінарних проваджень дисциплінарною комісією та суб'єктом призначення (директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) об'єктивно, повно та всебічно не досліджено.

Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача на недотримання позивачем вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов'язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до указу Президента України «Про загальнообов'язкову мобілізацію» №69/2022, у т.ч. в Актах про відсутність на робочому місці від 24.02.2022, 25.02.2022, 28.02.2022, оскільки Указ Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» затверджено Верховною Радою України згідно з Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX.

Від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву в якій відповідач зазначає, що ОСОБА_1 звільнений з посади у відповідності до вимог чинних нормативних актів України за систематичні прогули (відсутність на робочому місці без поважних причин майже місяць), у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначений на посаду заступника Директора Департаменту - начальника управління землеустрою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.10.2021 №269-к.

Згідно з наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2022 №3-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, а саме:

- відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов'язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов'язкову мобілізацію» №69/2022;

- невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту від 01.03.2022.

Згідно з наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2022 №9-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, а саме:

- відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов'язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов'язкову мобілізацію» №69/2022;

- невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту від 04.03.2022.

Згідно з наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.03.2022 №12-д позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, а саме:

- відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов'язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов'язкову мобілізацію» №69/2022;

- невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту від 12.03.2022.

Згідно з наказом Департаменту від 18.03.2022 №21-д відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 звільнено з посади заступника Директора Департаменту - начальника управління землеустрою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21.03.2022.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, а також засади дисциплінарної відповідальності та підстави для припинення державної служби визначено приписами Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон №889 є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби.

Статтею 61 Закону №889 передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

Відповідно до ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.

За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII).

Згідно ч. 2 цієї статті для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 66 Закону № 889-VIII за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Частиною першої статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Згідно зі ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Відповідно до ч. 10-11 ст. 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ст. 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Пунктом 25 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарна справа повинна містити:

дату і місце її формування;

підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з п. 32 цього Порядку про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Пунктами 33-36 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.

Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.

У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб'єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення (керівника державної служби).

Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.

Згідно з приписами п.п. 3,4 Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042, факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб'єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити:

1) дату, час та місце складення протоколу;

2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону;

3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв'язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю;

4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв'язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо);

5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю;

6) найменування посади, прізвище та власне ім'я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи;

7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю;

8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол;

9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника служби управління персоналом;

10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв'язку тощо).

Суд, перевіряючи підстави винесення відповідачем наказу від 01.03.2022 №3-д«Про оголошення догани ОСОБА_1 », наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Департаменту від 01.03.2022 №1-д порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Наказом Департаменту від 01.03.2022 №2-д утворено та затверджено склад дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 щодо прогулу державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відбулось 01.03.2022 о 16 год. 30 хв. (протокол №1), за результатами якого вирішено надати директору Департаменту ОСОБА_2 подання щодо заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин з урахуванням також недотримання ОСОБА_1 вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов'язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов'язкову мобілізацію» №69/2022; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На засіданні дисциплінарної комісії, заслухали ОСОБА_3 , яка повідомила, що дисциплінарна справа містить наступні матеріали: доповідна записка головного спеціаліста сектору управління персоналом ОСОБА_3 від 28.02.2022, наказ директора Департаменту від 01.03.2022 №1-д «Про порушення дисциплінарного провадження в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); акти про відсутність на робочому місці від 24.02.2022, 25.02.2022, 28.02.2022; акт (протокол) з'ясування причин відсутності на робочому місці від 28.02.2022; витяг з табеля обліку робочого часу; копія повідомлення ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження від 01.03.2022; протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 01.03.2022; характеристика відносно ОСОБА_1 , надана головним спеціалістом сектору управління персоналом ОСОБА_3 ; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень відносно ОСОБА_1 , копія наказу директора Департаменту від 17.11.2021 №318-к «Про Розподіл повноважень між директором, першим заступником директора, заступником директора Департаменту»; копія посадової інструкції заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою, затвердженої Директором Департаменту від 18.10.2021; копії наказів директора Департаменту від 20.11.2018 №552-к та від 11.10.2021 №269-к «Про призначення ОСОБА_1 ».

Також, судом встановлено, що в Акті (протоколі) про доведення інформації або документів до відома державного службовця, складеного головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко зазначено, що позивачу 24.02.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку за номером 0674665517 повідомлено про те, що у зв'язку з його відсутністю на службі більше 3 годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин це питання буде розглянуто на засіданні дисциплінарної комісії 01.03.2022 та запропоновано надати пояснення з цього питання. Акт підписаний ОСОБА_4 .

В Акті (протоколі) зазначено час направлення 14.00.

Крім того, в Акті (протоколі) про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 01.03.2022, складеного головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко зазначено, що позивачу 28.02.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку вайбер за номером 0674665517 надіслано повідомлення про порушення дисциплінарного провадження за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889 та повідомлення про необхідність надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Акт підписаний ОСОБА_4 .

У вказаному Акті (протоколі) вказаного час направлення інформації - 12 год. 00 хв.

Щодо вищезазначеного суд зазначає, що згідно з п. п. 4, 16 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Голова дисциплінарної комісії організовує її роботу, призначає місце та дату проведення засідання дисциплінарної комісії.

Суд наголошує, що відповідачем не надано доказів про визначення головою дисциплінарної комісії, утвореної та затвердженої відповідно до наказу від 01.03.2022 №2-д, місця та дати проведення її засідання, а також повідомлення позивача про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії після її утворення.

В матеріалах справи відсутні докази запрошення позивача на своє засідання для надання пояснень та повідомлення позивача про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії, яке відбулось 01.03.2022.

Крім того, з урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що повідомлення позивача 24.02.2022 про розгляд питання відсутності на службі більше 3 годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин на засіданні дисциплінарної комісії 01.03.2022 є таким, що складено до порушення дисциплінарного провадження.

Також викликають обґрунтовані сумніви щодо достовірності викладені в Акті (протоколі) про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 01.03.2022 обставини, про що те, що позивачу 28.02.2022 надіслано повідомлення про порушення дисциплінарного провадження за вчинення дисциплінарних проступків, оскільки дисциплінарне провадження за вчинення дисциплінарних проступків відносно позивача порушено 01.03.2022.

Крім того, як зазначалося судом, п. 25 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарна справа повинна містити в т.ч.: характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

У той же час, як встановлено з матеріалів справи, характеристику та інші відомості, що характеризують позивача його безпосередній керівник не складав, пояснення безпосереднього керівника позивача з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відсутні.

Більш того, відомості, що характеризують державного службовця, ставлення державного службовця до державної служби вказана характеристика не містить, а обмежена виключно переліком покладених на позивача обов'язків відповідно до посадової інструкції.

Також п. 31 та п. 32 Порядку №1039 встановлено, що комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії.

Таке порушення, на переконання суду, є істотним, оскільки позбавило позивача можливості скористатися наданими йому ст. ст. 73-76 Закону №889-VIII правами, а саме: бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Також з матеріалів справи вбачається, що головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко складено Акт (протокол) про доведення інформації або документів до відома держаного службовця про те, що 01.03.2022 позивача за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку за номером 0674665517 повідомлено про те, що суб'єкту призначення внесено пропозицію про застосування дисциплінарного стягнення у зв'язку з відсутністю на службі більше трьох годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин. Також запропоновано надати пояснення з цього питання.

У вказаному Акті (протоколі) вказаного час направлення інформації - 16 год. 30 хв.

Згідно з Протоколом про доведення інформації або документів до відома держаного службовця, складеного головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко о 17 год. 30 хв. позивачу надіслано повідомлення про оголошення догани відповідно до наказу Департаменту від 01.03.2022 №3-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Тобто, рішення про оголошення догани прийнято упродовж менш ніж 1 (однієї) години з часу внесення суб'єкту призначення пропозиції про застосування дисциплінарного стягнення, що свідчить про позбавлення права позивача подати свої письмові пояснення суб'єкту призначення відповідно до ст. 75 Закону №889-VIII та п. 35 Порядку № 1039, що позбавило позивача можливості надати письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу суб'єкта призначення.

Окремо суд наголошує, що належних та допустимих доказів доведення позивачу інформації за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку за номером 0674665517 не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту від 01.03.2022 №3-д як таких, що знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час розгляду справи.

Щодо винесення відповідачем наказу від 04.03.2022 №9-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 », судом встановлено наступне.

З наявних в матеріалах документів встановлено, що директору Департаменту ОСОБА_5 від головного спеціаліста сектору управління персоналом ОСОБА_4 подано службову записку, якою доведено до її відома, що з 01.03.2022 по 04.03.2022 усупереч положенням Розпорядження Київської міської військової адміністрації від 24.02.2022 №447/3 «Про забезпечення мобілізації на території міста Києва», яким введено цілодобовий режим роботи керівного складу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку, затв. наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.09.2019 №56 та наказом Департаменту від 22.06.2020 №59 «Про встановлення режиму роботи в експериментальному режимі» заступник директора Департаменту - начальник управління землеустрою ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці упродовж робочого часу, посадові обов'язки у період з 01.03.2022 по 04.03.2022 не виконував. Про поважність причини своєї відсутності на робочому місці в межах адміністративної будівлі та про місце його знаходження не повідомив. Працівник сектору управління персоналом ОСОБА_3 вживала заходів для з'ясування причин такої відсутності ОСОБА_1 , зокрема, телефонувала йому за номерами телефонів, що були надані як контактні, однак ОСОБА_1 повідомив, що не збирається виходити на роботу, про що було складено протокол з'ясування причин відсутності на роботі. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці задокументовано комісією шляхом складання актів про відсутність на робочому місці та зафіксовано у табелі обліку робочого часу.

До службової записки додано акти про відсутність позивача на робочому місці на 4 арк., табель обліку робочого часу на 1 арк., протокол про з'ясування причин відсутності на робочому місці.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 38 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі.

Резолюція має такі обов'язкові складові: прізвище, власне ім'я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата.

У той же час, службова записка головного спеціаліста сектору управління персоналом ОСОБА_4 жодних резолюцій не містить.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 01.03.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку за номером 0674665517 повідомлено про те, що у зв'язку з його відсутністю на службі більше 3 годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин це питання буде розглянуто на засіданні дисциплінарної комісії 04.03.2022 та запропоновано надати пояснення з цього питання. Акт підписаний ОСОБА_4 .

Наказом Департаменту від 04.03.2022 №7-д порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: прогулу без поважних причин.

Наказом Департаменту від 04.03.2022 №8-д утворено та затверджено склад дисциплінарної комісії.

Відповідачем не надано доказів про визначення головою дисциплінарної комісії, утвореної та затвердженої відповідно до наказу від 04.03.2022 №8-д, місця та дати проведення її засідання, а також повідомлення позивача про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії після її утворення.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця, датованого 04.03.2022, позивачу 04.03.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку Вайбер за номером телефону НОМЕР_1 надіслано повідомлення про порушення дисциплінарного провадження за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону №889-VIII та повідомлення про необхідність надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Акт підписаний ОСОБА_4 .

У вказаному Акті (протоколі) вказаного час направлення інформації - 13 год. 00 хв.

На засіданні дисциплінарної комісії, оформленому протоколом №3 від 04.03.2022 (15:00), вирішено надати директору Департаменту ОСОБА_2 подання щодо притягнення заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На виконання означеного рішення дисциплінарної комісією подано директору Департаменту ОСОБА_2 подання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

У той же час, матеріали дисциплінарної справи сформовано без дотримання вимог Порядку №1039, оскільки не містять характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, інші відомості, що характеризують державного службовця, пояснення безпосереднього керівника позивача з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а характеристика на позивача, складена головним спеціалістом сектору управління персоналом ОСОБА_3 не містить відомостей, що характеризують державного службовця, його ставлення до державної служби і обмежена виключно переліком покладених на позивача обов'язків відповідно до посадової інструкції.

Також суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до акта (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця позивачу 04.03.2022 за номером телефону НОМЕР_1 повідомлено про те, що суб'єкту призначення внесено пропозицію про застосування дисциплінарного стягнення у зв'язку з відсутністю на службі більше трьох годин підряд та запропоновано надати пояснення з цього питання.

У вказаному Акті (протоколі) вказаного час направлення інформації - 16 год. 30 хв.

Згідно з Протоколом про доведення інформації або документів до відома держаного службовця від 04.03.2022, складеного головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко о 17 год. 30 хв. позивачу надіслано повідомлення про оголошення догани відповідно до наказу Департаменту від 0.03.2022 №3-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Тобто наказ Департаменту від 04.03.2022 №9-д, всупереч вимог ст. 75 Закону №889-VIII виданий за відсутності належного та своєчасного повідомлення позивача про засідання дисциплінарної комісії та про внесене відносно нього подання, за відсутності можливості надати відповідні пояснення, та на підставі неналежно сформованої дисциплінарної справи, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту від 04.03.2022 №9-д.

З оскаржуваного наказу від 12.03.2022 №12-д вбачається, що підставою для винесення вказаного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення вказано: подання дисциплінарної комісії від 12.03.2022.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарне провадження відбулося не у відповідності до вимог законодавства, відповідачем не дотримано приписи Порядку №1039 щодо повідомлення позивача про дату (12.03.2022), час і місце засідання дисциплінарної комісії не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії.

Так, згідно з актом (протоколом) про доведення інформації та документів до відома державного службовця таке повідомлення направлено 09.03.2022 засобами телекомунікаційного зв'язку за номером 0674665517.

Зазначене повідомлення складено ще до порушення дисциплінарного провадження (наказ Департаменту від 12.03.2022 №10-д) та до утворення дисциплінарної комісії (наказ Департаменту від 12.03.2022 №11-д), тобто не від імені дисциплінарної комісії.

Крім того, в матеріалах дисциплінарного провадження відсутня характеристика щодо позивача, складена його безпосереднім керівником; відсутні пояснення безпосереднього керівника позивача з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Характеристика на позивача, складена головним спеціалістом сектору управління персоналом Коваленко Я.В. відомостей, що характеризують державного службовця, ставлення державного службовця до державної служби не містить, а обмежена виключно переліком покладених на позивача обов'язків відповідно до посадової інструкції.

Крім того, згідно з актом (протоколом) про доведення інформації або документів до відома державного службовця, складеного головним спеціалістом сектору управління персоналом Я. Коваленко, 12.03.2022 позивача за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку за номером 0674665517 повідомлено про те, що суб'єкту призначення внесено пропозицію про застосування дисциплінарного стягнення у зв'язку з відсутністю на службі більше трьох годин протягом робочого дня без повідомлення поважних причин. Також запропоновано надати пояснення з цього питання.

У вказаному Акті (протоколі) вказаного час направлення інформації - 16 год. 30 хв.

В той же час, докази направлення такого повідомлення відсутні і як наслідок, встановлено не дотримання вимог Порядку № 1039, у т.ч. в частині повідомлення державного службовця та забезпечення можливості надати письмові пояснення.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що проведення дисциплінарного провадження відбулося не у відповідності до вимог законодавства, отже, як наслідок, видаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани до позивача відповідач діяв протиправно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги визнати протиправним та скасувати від 12.03.2022 №12-д.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що інформація щодо відкриття дисциплінарних проваджень та необхідності надати письмові пояснення доведена позивачу в установленому законом порядку, оскільки відповідні протоколи не містять дату та час складання, підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника служби управління персоналом та додатків до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв'язку тощо).

Вимог Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 не дотримано і при доведенні позивачу інформації про внесення пропозиції про застосування дисциплінарного стягнення.

Також, судом встановлено, що згідно з наказом директора Департаменту земельних ресурсів від 18.03.2022 №21-д, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивача звільнено з посади заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII визначено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

У той же час, наказ Департаменту земельних ресурсів від 18.03.2022 №21-д вказаним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів судової справи, відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , на виконання наказу директора Департаменту від 18.03.2022 №16-д дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено дисциплінарне провадження відносно заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою ОСОБА_1 .

У ході проведення дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_1 , порушивши Правила внутрішнього службового (трудового) розпорядку, затверджені наказом директора Департаменту від 13.09.2019 №56 та наказом від 22.06.2020 №59 «Про встановлення режиму роботи в екстремальному режимі у період з 14.03.2022 по 18.03.2022» не з'являвся на робочому місці протягом робочих днів та не повідомляв про поважність причин відсутності на робочому місці будь-якими засобами комунікаційного зв'язку.

Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці було зафіксовано у відповідному акті та відображено у табелі обліку робочого часу як неявка з нез'ясованих причин.

Посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою, затвердженою директором Департаменту від 18.10.2021 та Розподілом повноважень між директором, першим заступником директора, заступником директора Департаменту, затвердженим наказом Департаменту від 17.11.2021 №318-к ОСОБА_1 у період з 14.03.2022 по 18.03.2022 не виконував.

З Правилами внутрішнього службового (трудового) розпорядку ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджено його підписом у листі - ознайомленні державних службовців.

У зв'язку із зазначеним, вбачається порушення ОСОБА_1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку та нез'явлення на робочому місці без повідомлення про поважність причин відсутності та посадових обов'язків, визначених Посадовою інструкцією заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою, затвердженою директором Департаменту від 18.10.2021, а також Розподілом повноважень між директором, першим заступником директора, заступником директора Департаменту, затвердженим наказом Департаменту від 17.11.2021 №318-к.

Крім того, у діях ОСОБА_1 вбачається недотримання вимоги щодо перебування за місцем обліку як військовозобов'язаного для своєчасного оповіщення як особи, яка призивається на військову службу відповідно до Указу Президента України «Про загальнообов'язкову мобілізацію» №69/2022.

Причинами, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку є ігнорування ОСОБА_1 . Закону України «Про державну службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», трудового законодавства та Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку.

Дисциплінарна комісія зазначила про виявлення обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 , а саме систематичне нез'явлення особою на роботу про що виносились дисциплінарні стягнення. Це є систематичним порушенням.

Обставин, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 дисциплінарна комісія не вбачала.

Враховуючи вище зазначене, у діях ОСОБА_1 комісія вбачає наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 та 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

З огляду на що Дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до заступника директора Департаменту - начальника управління землеустрою ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Тобто, в поданні вказано на наявність обтяжуючих обставин, а саме систематичне нез'явлення особою на роботу про що виносились дисциплінарні стягнення.

Щодо проведення дисциплінарного провадження судом встановлено, що директору Департаменту В. Пелих від головного спеціаліста сектору управління персоналом ОСОБА_4 подано службову записку, якою доведено до її відома, що з 14.03.2022 по 18.03.2022 усупереч положенням Розпорядження Київської міської військової адміністрації від 24.02.2022 №447/3 «Про забезпечення мобілізації на території міста Києва», яким введено цілодобовий режим роботи керівного складу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку, затв. наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.09.2019 №56 та наказом Департаменту від 22.06.2020 №59 «Про встановлення режиму роботи в експериментальному режимі» заступник директора Департаменту - начальник управління землеустрою ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці упродовж робочого часу, посадові обов'язки у період з 14.03.2022 по 18.03.2022 не виконував. Про поважність причини своєї відсутності на робочому місці в межах адміністративної будівлі та про місце його знаходження не повідомив. Працівник сектору управління персоналом ОСОБА_3 вживала заходів для з'ясування причин такої відсутності ОСОБА_1 , зокрема, телефонувала йому за номерами телефонів, що були надані як контактні, однак ОСОБА_1 повідомив, що не збирається виходити на роботу, про що було складено протокол з'ясування причин відсутності на роботі. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці задокументовано комісією шляхом складання актів про відсутність на робочому місці та зафіксовано у табелі обліку робочого часу.

До службової записки додано акти про відсутність позивача на робочому місці на 5 арк., табель обліку робочого часу на 1 арк., протокол про з'ясування причин відсутності на робочому місці.

Наказом Департаменту від 18.03.2022 №16-д порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: прогулу без поважних причин.

У той же час, відповідно до акту (протоколу) про доведення інформації або документів до відома державного службовця, датованого 14.03.2022, позивачу 14.03.2022 за допомогою засобу телекомунікаційного зв'язку Вайбер за номером телефону НОМЕР_1 надіслано повідомлення про порушення дисциплінарного провадження за вчинення дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5 та 12 частини другої статті 65 Закону № 889 та повідомлення про необхідність надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Акт підписаний ОСОБА_4 .

Тобто, повідомлення про порушення дисциплінарного провадження надіслано до виникнення підстав для відкриття дисциплінарного провадження та до порушення дисциплінарного провадження.

Крім того, таке повідомлення не відповідає вимогам Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1042, оскільки не містить дату та час складання, підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника служби управління персоналом та додатків до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв'язку тощо).

Як підтверджено матеріалами справи засідання дисциплінарної комісії проведено 18.03.2022 о 15 год. 00 хв. (протокол №6).

Тобто, докази повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії в матеріалах справи відсутні.

Під час засідання дисциплінарної комісії головою комісії Дворніковим В.М. зазначено, що до ОСОБА_1 у 2022 році застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани відповідно до наказу від 01.03.2022 №3-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 », від 04.03.2022 №9-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та від 12.03.2022 №12-д«Про оголошення догани ОСОБА_1 », що вже свідчить про системність порушень.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що накладення на позивача дисциплінарних стягнень у виді догани відповідно до наказів від 01.03.2022 №3-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 », від 04.03.2022 №9-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та від 12.03.2022 №12-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 » відбулось з порушення вимог законодавства, а саме, не у порядку та не у спосіб, встановлені законом, що суперечить вимогам статті 19 Конституції України, відсутня така підстава для звільнення позивача, як вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку (прогулу), що унеможливлює його звільнення з посади державної служби відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту від 18.03.2022 №21-д, як таких, що знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час розгляду справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно частини 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії»(Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Словосполучення «відповідно до закону» вимагає, по-перше, аби оспорюваний захід мав юридичну основу у національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка, крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права (п. 55 рішення Суду у справі проти Швейцарії від 25.03.1998 р. (Reports of Judgments and Decisions 1998-II)).

Зазначене словосполучення означає, зокрема, що норми національного права мають бути достатньо передбачуваними, аби вказати особам на обставини та умови, за яких органи влади мають право вдатися до заходів, які впливатимуть на конвенційні права цих осіб (п. 39 рішення Суду у справі .G. and Others проти Болгарії від 24 квітня 2008 року (справа № 1365/07)).

Більше того, закон повинен надавати певний ступінь юридичного захисту від свавільного втручання з боку органів влади. Наявність спеціальних процесуальних гарантій є важливою у цьому контексті. Те, що вимагається через такі гарантії, буде залежати, принаймні до певної міри, від характеру та ступеня втручання, що розглядається (п. 46 рішення Суду у справі .G. and J.H. проти Сполученого Королівства (справа № 44787/98, ECHR 2001-IX))та див.п.169-170 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд зауважує, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, у постанові від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені судом істотні порушення відповідачем встановленої процедури проведення дисциплінарного стягнення, застосування до позивача дисциплінарних стягнень є протиправним.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.03.2022 до дня винесення судового рішення про поновлення позивача на роботі, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) у всіх інших випадках (до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) від 22.11.2023 №11 ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за січень 2022 у сумі 63554,00 грн за фактично відпрацьовані 19 робочих днів, за лютий 2022 року - 47777,50 грн за фактично відпрацьовані 17 робочих днів, загальна сума фактично відпрацьованих робочих днів за два місяці становить 36 днів, заробітна плата за два місяці становить 111331,65 грн. Отже, середній заробіток становить 3092,55 грн (111331,65/36 робочих днів).

Роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надаються Міністерством економіки (п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №410).

Судом встановлено, що норма тривалості робочого часу у березні 2022 складала 22 дні, квітні 2022 - 21 день, у травні 2022 - 22 дні, у червні 2022 - 22 дні, у липні - 21 день, у серпні - 23 дні, у вересні - 22 дні, жовтні 2022 - 21 день, у листопаді 2022 - 22 дні, грудні 2022 - 21 день. Норма тривалості робочого часу протягом 2023 року складала 259 днів.

Норма тривалості робочого часу протягом 2024 року складала 262 дні.

У січні 2025 року норма тривалості робочого часу склала - 23 дні, лютому 2024 - 20 днів.

Виходячи з наведеного, розрахункова кількість робочих днів за час вимушеного прогулу позивача, починаючи з наступного робочого дня після дня звільнення, тобто з 22.03.2022 по 12.03.2025 становить 777 днів.

Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу становить 2402911,35 грн. (777*3092,55 грн).

Крім того, суд зазначає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць це середньомісячна заробітна плата позивача за два місяці, що передували незаконному звільненню, яка становить 55665,83 грн. ('ятдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень) 83 коп. і підлягає виплаті з відрахуванням податку та інших обов'язкових платежів.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2022 №3-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2022 №9-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.03.2022 №12-д «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 №21-д «Про звільнення ОСОБА_1 ».

6. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника директора Департаменту земельних ресурсів - начальника управління землеустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097; адреса: вул. Хрещатик, буд. 32-а, м. Київ, 01601) з 22.03.2022.

7. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника директора Департаменту земельних ресурсів - начальника управління землеустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097; адреса: вул. Хрещатик, буд. 32-а, м. Київ, 01601) з 22.03.2022.

8. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097; адреса: вул. Хрещатик, буд. 32-а, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.03.2022 по 12.03.2025 у сумі 2402911 (два мільйона чотириста дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 35 коп.

9. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097; адреса: вул. Хрещатик, буд. 32-а, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, а саме у сумі 55665 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 83 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 19 березня 2025 р.