ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" березня 2025 р. справа № 300/7718/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді О.Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (надалі, також позивача, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду), в якому просить:
- визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.07.2024, від 19.08.2024 та від 19.09.2024 в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в російській федерації в Управлінні механізованих робіт №3 треста "ННСС" (перейменоване у ВАТ "Самотлортранс") (м. Нижньовартовськ, територія прирівняна до районів Крайньої Півночі) на посаді водія з 02.01.1988 по 18.01.1999, в ЗАТ "Самотлортранс - Строй" (м. Нижньовартовськ, Хантимансійський автономний округ, територія прирівняна до районів Крайньої Півночі) на посаді водія на всі марки автомобілів з 18.01.1999 по 30.06.2000, в ТОВ "Самотлортранс" (м. Нижньовартовськ, Хантимансійський автономний округ, територія прирівняна до районів Крайньої Півночі) на посаді водія з 01.07.2000 по 06.05.2017 (запис у трудовій книжці №№18-29) та провести перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.06.2020 з урахуванням вказаного страхового стажу та заробітної плати за вказаний період роботи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також Закон №1058-IV), як особі яка працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі. Однак, як зазначає позивач, останньому стало відомо про те, що при призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV, відповідач не врахував ввесь трудовий стаж ОСОБА_1 , зокрема періоди роботи у російській федерації з 02.08.1988 по 18.01.1999, з 18.01.1999 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 06.05.2017, у зв'язку із чим у червні 2024 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії. Проте, як стверджує ОСОБА_1 , працівники органу пенсійного фонду відмовили позивачу у прийнятті такої заяви, внаслідок чого останній звернувся на урядову "гарячу лінію" із таким зверненням. В подальшому, листом від 11.07.2024 відповідач повідомив позивачу, про те що страховий стаж ОСОБА_1 , для визначення права на пенсію складає 30 років 4 місяці 23 дні, страховий стаж для обчислення розміру пенсії до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України складає 8 років 7 місяців 17 днів. Позивачу повідомлено, що зарахування до страхового стажу з 1 січня 2004 року періодів роботи на території учасниць СНД, у тому числі періодів роботи, що дають право на призначення пенсії за віком та врахування заробітної плати, необхідно здійснювати за умов підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць, на території яких проводилася трудова діяльність.
Вважаючи протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.07.2024, від 19.08.2024 та від 19.09.2024, з метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.44,45).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 24.10.2024 №0900-0903-8/56016, який надійшов на адресу суду 30.10.2024 (а.с.49-73). Орган пенсійного фонду вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Мотивуючи свою позицію відповідач наголошує, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та з 14.06.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення" від 15.01.1993 (надалі, також Тимчасова Угода від 15.01.1993). Орган пенсійного фонду зазначає, що відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 громадяни сторін, що домовляються, які працювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію за віком: чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років. Відповідач вказує, що згідно з статтею 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентними органами російської федерації відшкодовуються витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991. Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області наголошує, що для визначення права на пенсію врахувало 30 років 4 місяці 23 дні страхового стажу позивача. Однак, страховий стаж, для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України (досягнення віку 60 років) складає 8 років 7 місяців 17 днів.
Також, орган пенсійного забезпечення повідомив, що для обчислення розміру частини пенсії ОСОБА_1 враховано заробітну плату за період з 01.12.1982 по 31.12.1990 згідно з архівною довідкою про заробіток від 25.01.2008 №3-21.
З урахуванням зазначеного, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Як свідчать записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.05.1983 (а.с.22-26), позивач:
- з 23.11.1982 по 23.05.1983 працював фрезерувальником 2-го розряду ППХ Майданського заводу пластмас;
- з 22.05.1983 по 11.06.1988 проходив службу в радянській армії;
- з 05.07.1985 по 31.03.1986 працював водієм Межигірської міжгосподарської дорожньої-будівельної організації;
- з 01.04.1986 по 20.08.1986 працював водієм ІІІ класу на автомобілі категорії "А", "В", "С", "Д" Межигірської міжгосподарської дорожньої-будівельної спеціалізованої пересувної механізованої колони;
- з 08.09.1986 по 06.11.1986 працював меліоративним робочим І розряду Пярнуського районного-виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства;
- з 14.11.1986 по 02.12.1986 працював меліоративним робочим І розряду Пярнуського районного-виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства;
- з 29.04.1987 по 01.01.1988 працював водієм третього класу для роботи на всіх типах автомашин і вантажопідйомників автоколони №1 АТТ Західної Сибірі Виробничого об'єднання "Долинське управління технологічного транспорту";
- з 02.01.1988 по 18.01.1999 працював водієм третього класу Управління механізованих робіт №3 треста "ННСС" (перейменоване у ВАТ "Самотлортранс");
- з 18.01.1999 по 30.06.2000 працював водієм на всіх марках автомобілів в Закритому акціонерному товаристві "Самотлортранс" (місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі);
- з 01.07.2000 по 31.03.2011 працював водієм автомобіля вахтово-експедиційним методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс" (місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі).
Згідно з відомостями вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.06.2011 (а.с.27-32), позивач:
- з 20.06.2011 по 06.02.2014 працював водієм автомобіля (камаз-6522, камаз-65222) вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс" (місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі);
- з 26.03.2014 по 05.02.2015 працював водієм автомобіля (MANTGS 40.430, TGA 40.410) 7 розряду, вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс" (місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі);
- з 28.03.2015 по 11.05.2016 працював водієм автомобіля (MANTGS 40.430, TGA 40.410) 7 розряду, вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс" (місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі);
- з 14.07.2016 по 06.05.2017 працював водієм автомобіля 7 розряду, вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс" (місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі);
- з 04.08.2020 по 04.12.2020 працював водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Грандтавербуд";
- з 08.12.2020 по 28.12.2020 працював водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77";
- з 07.05.2021 по 07.07.2021 працював водієм автотранспортних засобів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ;
- з 30.06.2021 працює водієм автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття Інвест Груп".
З 14.06.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та Тимчасової Угоди від 15.01.1993 як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, підтвердженням чого є протокол "Призначення пенсії. Версія: 1678.1. Дата-час розрахунку: 01.07.2020 18:12" (а.с.57,58).
У відповідності до коментованого протоколу станом на дату призначення пенсії страховий стаж (неповний) ОСОБА_1 становив 6 років 10 місяці; стаж в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі становив 24 роки 7 місяців 24 дні; коефіцієнт стажу без урахування кратності становить 0,06833; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності становить 0,06833 (а.с.57,58).
За змістом Форми РС-право станом на дату призначення пенсії (14.06.2020) до стажу ОСОБА_1 що дає право на призначення пенсії "стаж на право" органом пенсійного фонду зараховано періоди: з 23.11.1982 по 21.05.1983, з 22.05.1983 по 11.05.1985, з 01.04.1986 по 20.08.1986, з 08.09.1986 по 06.11.1986, з 14.11.1986 по 02.12.1986, з 29.04.1987 по 01.01.1988, з 02.01.1988 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 18.01.1999, з 19.01.1999 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.04.2012 по 06.02.2014, з 26.03.2014 по 05.02.2015, з 28.03.2014 по 05.02.2015, з 28.03.2015 по 11.05.2016, з 14.07.2016 по 06.05.2017. Загальний стаж, що дає право на призначення пенсії становив 28 років 5 місяців 23 дні, серед яких зокрема 24 роки 7 місяців 24 днів стажу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі (а.с.59).
Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області листом від 11.07.2024 №6229-4905/3-02/8-0900/24, у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 17.06.2024, подане через урядову "гарячу лінію", повідомило позивачу про те, що останній отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, як особа, яка працювала в районі Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. Виплата пенсії здійснюється в порядку, встановленому Угодою про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року. Для визначення права на пенсію до загального трудового стажу зараховуються всі періоди трудової діяльності (в тому числі період роботи після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі) передбачені законодавством України і міждержавними угодами. Розмір пенсії обчислюється виходячи із тривалості трудового стажу, що дає право на пенсію, за виключенням періодів роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки за цей період призначається частина пенсії органами російської федерації. Страховий стаж ОСОБА_1 , для визначення права на пенсію складає 30 років 4 місяці 23 дні. Страховий стаж, для обчислення розміру пенсії до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України (віку 60 років), складає 8 років 7 місяців 17 днів (а.с.13,14).
На звернення позивача через урядову "гарячу лінію" від 24.07.2024, відповідач листом від 15.08.2024 №7827-5716/3-02/8-0900/24 повідомив про те, що детальне роз'яснення щодо пенсійного забезпечення надано ОСОБА_1 в листі органу пенсійного фонду від 11.07.2024 №6229-4905/3-02/8-0900/24 (а.с.16).
Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області листом від 19.08.2024 №7086-57623-02/8-0900/24, у відповідь на звернення позивача через урядову "гарячу лінію" від 24.07.2024, повідомило ОСОБА_1 про те, що на звернення останнього надано відповіді листами від 11.07.2024 №6229-4905/3-02/8-0900-24 та від 15.08.2024 №7027-5716/3-02/8-0900/24. Нових підстав для перегляду звернення немає (а.с.20).
Листом від 19.09.2024 №7878-6549/3-02/8-0900/24, на повторне звернення ОСОБА_1 від 27.08.2024, орган пенсійного фонду повідомив позивачу, що нових підстав для перегляду звернення немає (а.с.21).
Вважаючи протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.07.2024, від 19.08.2024 та від 19.09.2024 в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (надалі, також Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі, також Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як встановлено судом вище по тексту судового рішення, ОСОБА_1 працював на території російської федерації, зокрема: з 02.01.1988 по 18.01.1999 водієм третього класу Управління механізованих робіт №3 треста "ННСС" (перейменоване у ВАТ "Самотлортранс"), з 18.01.1999 по 30.06.2000 водієм на всіх марках автомобілів в Закритому акціонерному товаристві "Самотлортранс", з 01.07.2000 по 31.03.2011 водієм автомобіля вахтово-експедиційним методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс", з 20.06.2011 по 06.02.2014 водієм автомобіля (камаз-6522, камаз-65222) вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс", з 26.03.2014 по 05.02.2015 водієм автомобіля (MANTGS 40.430, TGA 40.410) 7 розряду, вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс", з 28.03.2015 по 11.05.2016 водієм автомобіля (MANTGS 40.430, TGA 40.410) 7 розряду, вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс", з 14.07.2016 по 06.05.2017 водієм автомобіля 7 розряду, вахтовим методом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самотлортранс".
Усі спірні періоди роботи позивача підтверджуються записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.05.1983 та вкладки у трудову книжку серії НОМЕР_2 від 20.06.2011 (а.с.22-32). Усі записи зроблені належним чином та не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності. Жодних доводів на спростування недійсності записів трудової книжки позивача відповідач не наводять.
При цьому, як вбачається зі змісту листа Головного управління ПФУ в Івано-Франківські області від 11.07.2024 №6226-4905/3-02/8-0900/24 страховий стаж ОСОБА_1 , для визначення права на пенсію складає 30 років 4 місяці 23 дні, однак страховий стаж для обчислення розміру пенсії складає 8 років 7 місяців 17 днів (а.с.13-15). У коментованому листі, відповідач зазначає, що розмір пенсії обчислюється виходячи із трудового стажу, який дає право на призначення пенсії, за виключенням періодів роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки за цей період частина пенсії призначається органами російської федерації, стосовно чого суд зазначає таке.
Згідно із статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україна 13.03.1992 стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення (надалі, також Угода від 13.03.1992).
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави - учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
За приписами статті 3 Угоди від 13.03.1992 усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Уряд України і уряд російської федерації, керуючись статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, виходячи з необхідності врегулювання питань у галузі пенсійного забезпечення громадян обох держав, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, 15.01.1993 підписали Тимчасову Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком):
чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
За змістом частини 3 статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 у випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.
Згідно з частиною 1 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року.
У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.
Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін.
Частиною 2 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 встановлено, що відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
При обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством (стаття 4 Тимчасової Угоди від 15.01.1993).
Із аналізу наведеного слідує, що при призначенні на території України пенсії відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 обчислення частини пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі до 1 січня 1991 року здійснюється згідно з законодавством України, частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року обчислюється та виплачується органами соціального захисту населення російської федерації за нормами законодавства російської федерації, до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України.
Як вже зазначалось судом вище по тексту судового рішення, з 14.06.2020 ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та Тимчасової Угоди від 15.01.1993, як особі яка працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі.
Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача для розрахунку частини пенсії, що виплачується Україною до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з 23.11.1982 по 21.05.1983, з 22.05.1983 по 11.06.1985, з 01.04.1986 по 20.08.1986, з 08.09.1986 по 06.11.1986, з 14.11.1986 по 02.12.1986, з 29.04.1987 по 01.01.1988, з 02.01.1988 по 31.12.1990, тобто періоди роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі до 01.01.1991 та періоди роботи в Україні з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 31.12.2020, з 01.05.2021 по 28.02.2022, з 01.07.2022 по 31.12.2022.
Для визначення права на пенсію до стажу роботи позивача зараховано, періоди з 01.01.1991 по 18.01.1999, з 19.01.1999 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.04.2012 по 06.02.2014, з 26.03.2016 по 06.05.2017 (а.с.54,55).
Періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1991, а саме: в Управлінні механізованих робіт №3 треста "ННСС" (перейменоване у ВАТ "Самотлортранс") на посаді водія з 01.01.1991 по 18.01.1999, в ЗАТ "Самотлортранс - Строй" на посаді водія на всі марки автомобілів з 18.01.1999 по 30.06.2000, в ТОВ "Самотлортранс" на посаді водія з 01.07.2000 по 06.05.2017 не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача для розрахунку частини пенсії, що виплачується Україною відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993.
Суд зазначає, що період роботи позивача з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Управлінні механізованих робіт №3 треста "ННСС" (перейменоване у ВАТ "Самотлортранс") на посаді водія, який позивач просить зарахувати до страхового стажу останнього відповідачем зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 (а.с.59,72)
Водночас, суд зазначає, що висновки, викладені в цьому рішенні суду ґрунтуються виключно на приписах Закону №1058-IV та Тимчасової Угоди від 15.01.1993 і не позбавляють позивача права після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV (з 13.06.2025), звернутися до відповідача із заявою про призначення (перерахунок) пенсії на загальних підставах, відповідно до норм чинного законодавства України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.06.2020 з урахуванням заробітної плати за спірний період, суд зазначає таке.
У відповідності до статті 4 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Отже, обчислення розміру частини пенсії, що виплачується Україною відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993 здійснюється згідно з законодавством України.
Приписами частини 1 статті 27 Закону №1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За змістом абзаців 1-5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Із змісту статті 40 Закону №1058-IV слідує, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що при обчисленні розміру пенсії може бути врахована заробітна плата за ті періоди роботи, які зараховані до страхового стажу особи.
Враховуючи, що спірні періоди роботи позивача з 01.01.1991 по 18.01.1999, з 18.01.1999 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 06.05.2017 не підлягають зарахуванню до його страхового стажу для обчислення розміру частини пенсії призначеної в Україні відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993, а відтак і заробітна плата за означені періоди роботи позивача не підлягає до врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 .
Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
В силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов'язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.