20 березня 2025 року Справа № 280/712/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- -
30.01.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 31.07.2024 №33017/6/08-01-24-01-04, яким встановлена можливість своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку;
- зобов'язати відповідача повторно з врахуванням висновків суду розглянути заяву про відсутність можливості виконання податкового обов'язку від 08.07.2024 вих.№10/07 позивача;
- судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00грн та витрати позивача пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі №280/712/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі №280/712/25.
Ухвалою суду від 10.03.2025 задоволено клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 19.03.2025.
У судове засідання 19.03.2025 прибула представник відповідача, яка заявила клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження. Проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не прибув. Подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на заявлені сторонами клопотання суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх. №4608 від 30.01.2025). Зокрема зазначено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%. У період з 05.03.2022 по 15.05.2024 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , був залучений до активної участі в бойових діях та не мав можливості займатися податковою звітністю та сплатою податків. 08.07.2024 позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку, у якій просив ухвалити рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків. За результатами розгляду заяви позивача ГУ ДПС у Запорізькій області прийняло рішення від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, яке було отримано позивачем через електронний кабінет. Зауважено, що доводи відповідача про порушення позивачем встановленого пунктом 3 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Порядок №225) строку звернення із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку та відсутність обставин, передбачених пунктом 4 розділу ІІ Порядку №225 не відповідають дійсності, оскільки позивача було демобілізовано 15.05.2025, отже у нього з'явилася об'єктивна можливість подати відповідну заяву тільки після цієї дати. Таким чином, позивач мав обставини, які передбачені абзацом 2 пункту 4 розділу II Порядку №225 для звернення до відповідача з заявою у строки не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків, тобто до 30.07.2024. Як підсумок, наголошено, що заява про відсутність можливості виконання податкового обов'язку була подана позивачем своєчасно та мала б бути розглянута відповідачем по суті із прийняттям рішення про її задоволення. Позивач не погоджуючись з законністю прийнятого відповідачем рішення просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржуване рішення.
Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№7123 від 14.02.2025). Зокрема вказано, що до ГУ ДПС у Запорізькій області 11.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява від 08.07.2024 №10/07 про відсутність можливості виконання податкового обов'язку, у якій зазначено про неможливість своєчасного виконання платником своїх податкових обов'язків з подання звітності з єдиного податку за звітні періоди, граничні строки подання яких припадають з 24.02.2022 та сплати єдиного податку, граничні строки сплати яких припадають з 24.02.2022. В обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податкових обов'язків позивачем було вказано про призов на військову службу під час загальної мобілізації оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 №65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» або перебування в підрозділах територіальної оборони, що передбачено підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ Порядку №225. Відповідно до вимог розділу ІІІ Порядку №225 Комісією із розгляду заяв щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платниками податків податкового обов'язку та переліків документів на підтвердження, за результатами засідання, проведеного 30.07.2024, було ухвалено рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, у зв'язку із відсутністю виконання ФОП ОСОБА_2 податкових зобов'язань станом на день подання заяви (11.07.2024). Зауважено, що позивачем не дотримано вимоги абзацу 2 пункту 4 розділу II Порядку №225 щодо подання заяви одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків, у зв'язку із чим подану заяву визнано як передчасно подану. Додатково відзначено, що ФОП ОСОБА_2 30.07.2024, після надання 11.07.2024 заяви про відсутність можливості виконання податкового обов'язку, виконав податковий обов'язок та подав податкові декларації платника єдиного податку за І квартал 2022 року, ІІ півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік, за І квартал 2023 року, ІІ півріччя 2023 року, три квартали 2023 року, 2023 рік, за І квартал 2024 року, ІІ півріччя 2024 року та мав можливість повторно надати заяву про відсутність можливості виконання податкового обов'язку, проте не скористався цим. На підставі вищевикладеного вказано, що рішення від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Згідно з відомостями із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 27.04.2015 (номер запису: 21030000000083056), з основним видом діяльності: 69.10 Діяльність у сфері права (а.с.25-26).
Відповідно до Витягу з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 27.04.2015 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи (а.с.27).
У період з 05.03.2022 по 15.05.2024 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією Військового квитка серії НОМЕР_3 від 18.04.2022, виданого на ім'я ОСОБА_1 (а.с.10-11).
08.07.2024 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою вих.№10/07 про відсутність можливості виконання податкового обов'язку (зареєстрована у ГУ ДПС у Запорізькій області 11.07.2024 вх.№37638/6), у якій просив ухвалити рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків, а саме: подати звітність з єдиного податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за звітні періоди, граничний строк подання яких припадає на періоди з 24.02.2022 до відновлення такої можливості та сплатити податки - єдиний податок 5%, єдиний внесок, - граничні строки сплати яких припадають на період із 24.02.2022 до відновлення такої можливості. В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що підставою неможливості виконання податкових обов'язків є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони, зокрема, із 05.03.2022 по 15.05.2024 ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації. Службу проходив у військовій частині НОМЕР_2 , був залучений до активної участі в бойових діях та не мав можливості займатися податковою звітністю та сплатою податків (а.с.9).
За результатами розгляду заяви платника відповідачем було прийнято рішення від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, яке зокрема обґрунтовано тим, що платником порушено строк звернення з заявою, встановлений пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225 та Комісією не встановлено обставин, передбачених пунктом 4 розділу ІІ Порядку №225. За таких обставин, звернення платника податків на підставі пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 є передчасним (а.с.12-13).
Супровідним листом ГУ ДПС у Запорізькій області №33024/6/08-01-24-01-04 від 31.07.2024 копію рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04 направлено до електронного кабінету ФОП ОСОБА_1 (а.с.14).
Не погодившись із правомірністю прийнятого відповідачем рішенням щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 6.1 ст.6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У силу п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
У зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та діє на теперішній час.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Приписами пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Згідно з п.1, 2 розділу І Порядку №225, цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Розділом ІІ Порядку №225 Порядку передбачено, що платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи, які на момент виконання податкового обов'язку (подання податкової звітності, сплати податків та зборів тощо), визначеного Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не можуть його виконати, застосовують правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання такими платниками податкового обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платником податків - фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов'язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 - 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, є:
1) перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
2) перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, або у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії;
3) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), захворюванням, одержаними в результаті бойових дій і пов'язаних із ними нещасних випадків або внаслідок ушкоджень, отриманих від насильницьких дій службовців збройних формувань Російської Федерації у районі бойових дій або тимчасової окупації;
4) призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", або перебування в підрозділах територіальної оборони;
5) належність до працівників правоохоронних органів, військовослужбовців або працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міноборони, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
6) втрата/відсутність (смерть, визнання безвісно відсутнім тощо) осіб, на яких відповідно до абзацу другого пункту 179.6 статті 179 розділу IV Кодексу покладається обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податків, що є малолітньою/неповнолітньою або визнаною судом недієздатною особою, якщо такі особи не перебувають на повному утриманні інших осіб або держави;
7) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) воєнні (бойові) дії, які оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
8) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп'ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями Російської Федерації;
9) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
10) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку-фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок разом із документом, що підтверджує таку особу.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, яким, окрім іншого, встановлено, що з підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 2 розділу II Порядку, подається військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Як передбачено у пункті 8 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Затвердження положення Порядку №225 обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо.
При цьому, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків від негативних наслідків у зв'язку із об'єктивною неможливістю виконати свої податкові обов'язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.
При цьому суд зазначає, що вказаним податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено чіткі вимоги до порядку подання та змісту таких заяв платників податків, зокрема, щодо зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), а також які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 160/19256/22, від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 та від 06.12.2023 у справі № 280/6502/22.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.07.2024 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою вих.№10/07 про відсутність можливості виконання податкового обов'язку (зареєстрована у ГУ ДПС у Запорізькій області 11.07.2024 вх.№37638/6), у якій просив ухвалити рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків, а саме: подати звітність з єдиного податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за звітні періоди, граничний строк подання яких припадає на періоди з 24.02.2022 до відновлення такої можливості та сплатити податки - єдиний податок 5%, єдиний внесок, - граничні строки сплати яких припадають на період із 24.02.2022 до відновлення такої можливості. В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що підставою неможливості виконання податкових обов'язків є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони, зокрема, із 05.03.2022 по 15.05.2024 ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації. Службу проходив у військовій частині НОМЕР_2 , був залучений до активної участі в бойових діях та не мав можливості займатися податковою звітністю та сплатою податків (а.с.9).
За результатами розгляду заяви платника відповідачем було прийнято рішення від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, яке зокрема обґрунтовано тим, що платником порушено строк звернення з заявою, встановлений пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225 та Комісією не встановлено обставин, передбачених пунктом 4 розділу ІІ Порядку №225. За таких обставин, звернення платника податків на підставі пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 є передчасним (а.с.12-13).
Так, абзацом 2 пункту 3 розділу ІІ Порядку №225 встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що у період з 05.03.2022 по 15.05.2024 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією Військового квитка серії НОМЕР_3 від 18.04.2022, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Як вже було зазначено вище підставою неможливості виконання платником податків - фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов'язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 - 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, зокрема, є: призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", або перебування в підрозділах територіальної оборони.
Таким чином, у позивача була відсутня об'єктивна можливість звернутися до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку у строки, передбачені пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225, тобто до 30 вересня 2022 року.
Водночас, абзацом 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 передбачено, що у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Суд звертає увагу, що приписами абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 чітко встановлено обставини з наявністю яких у особи виникає право на звернення із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку (одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків) та кінцевий строк протягом якого за наявності вказаних обставин особа може звернутися із відповідною заявою (не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків).
З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2024 позивач подав податкові декларації платника єдиного податку за І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік, за І квартал 2023 року, І півріччя 2023 року, три квартали 2023 року, 2023 рік, за І квартал 2024 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями з електронного кабінету платника податків ФОП ОСОБА_1 .
Як вже було встановлено вище ФОП ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у період з 05.03.2022 по 15.05.2024, відтак передбачений абзацом 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 строк починає обліковуватися з 01.06.2024 та спливає 31.07.2024.
Водночас, обставиною з якою абзац 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 пов'язує виникнення у позивача право на звернення із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку у даному випадку є подання ним 30.07.2024 податкових декларацій.
Із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області 08.07.2024 (зареєстрована у ГУ ДПС у Запорізькій області 11.07.2024 вх.№37638/6), тобто в межах вищезазначеного строку.
Натомість, на момент звернення позивача 08.07.2024 із заявою про відсутність можливості виконання податкового обов'язку не виникли обставини з наявністю яких у особи виникає право на звернення із такою заявою, зокрема, щодо виконання одного із податкових обов'язків, а тому відповідач дійшов правомірного висновку про передчасність поданої позивачем у відповідності до абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №225 заяви про відсутність можливості виконання податкового обов'язку.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виконавши 30.07.2024 свій податковий обов'язок щодо подання податкових декларацій у строк не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (з 01.06.2024 по 30.07.2024), ФОП ОСОБА_1 мав можливість повторно надати заяву про відсутність можливості виконання податкового обов'язку, однак як свідчать обставини даної справи цього не зробив.
Враховуючи вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку, що приймаючи спірне рішення від 31.07.2024 № 33017/6/08-01-24-01-04 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.03.2025.
Суддя І.В. Садовий