20 березня 2025 року Справа № 280/642/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.12.2024 №866 щодо відмови у переведенні та здійсненні нарахування і виплати позивачу з 18.12.2024 пенсії державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»;
зобов'язати відповідача перевести та здійснити нарахування і виплату позивачу з 18.12.2024 пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період служби в органах внутрішніх справ з 17.05.1989 по 28.02.2005 та з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 16.12.2024 №1390 та №1391.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області рішенням від 23.12.2024 № 866 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки стаж державної служби позивача становить лише 8 років 4 місяців 27 днів, періоди роботи з 17.05.1989 по 28.02.2005 відповідач не зараховує до стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки відповідно до п. 2, 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.04.1994 №283, до стажу державної служби зараховується, зокрема робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів внутрішніх справ та на посадах рядового та начальницького складу в органах внутрішніх справ. Щодо проведення нарахування пенсії з урахування довідок про заробітну плату зауважує, що форма довідок Міністерства внутрішніх справ України від 16.12.2024 №1390 та №1391 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, відповідає вимогам Постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3. Відповідач відмовляючи у переведенні, пояснюючи причини неврахування довідок від посилається на Постанову №1409, яка набрала чинності 01.01.2024 та якою затверджено такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад. Вважає, що оскільки довідки Міністерства внутрішніх справ України від 16.12.2024 №1390 та №1391 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видана ОСОБА_1 , відповідає за формою і змістом Постанові №622, Постанові №1-3, то такі довідки підлягали врахуванню при призначенні та нарахуванню позивачу пенсії за Законом України «Про державну службу».
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
Відповідач позов не визнав, 20.02.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №8107), в якому вказує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Наголошує, що розглянувши надані позивачем документи для перерахунку, встановлено, що стаж державної служби з моменту встановлення рангу державного службовця складає 08 років 4 місяці 27 днів (з 05.12.2007 по 30.04.2016). З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2005 №889. Окрім того, вказує, що так як підстави для переведення пенсії позивача на пенсію у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» відсутні, тому його вимога стосовно нарахування і виплати пенсії за віком державного службовця із врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 16.12.2024 року №1390 та №1391 є передчасною, а також не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Щодо довідки від 16.12.2024 №1391 про інші складові заробітної плати за період з 01.12.2019 по 30.11.2024, то зазначає, що така довідка не підлягає врахуванню, оскільки не відповідає вимогам п. 4.1. Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»» від 12.07.2024 №823 (Додаток 2). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
18.12.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою щодо переходу з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.
Вказана заява з документами за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області та за наслідками її розгляду було винесено рішення від 23.12.2024 №866 про відмову у перерахунку пенсії позивача щодо переходу на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах віднесених до категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 - 10 років. На обґрунтування вказаного рішення зазначено, що розглянувши документи, які були надані заявником для перерахунку, встановлено, що ранг державного службовця ОСОБА_1 встановлено 05.12.2007. Таким чином, період роботи на посадах, віднесених до посад державної служби ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 складає 08 років 04 місяці 27 днів (з 05.12.2007 по 30.04.2016). Довідка №1391 від 16.12.2024 про інші складові заробітної плати за період з 01.12.2019 - 30.11.2024 не підлягає врахуванню, оскільки не відповідає вимогам п. 4.1 Постанови Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024.
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у переведенні та здійсненні нарахування і виплати позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон 889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016.
Відповідно до ст. 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п. 10 та 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.12).
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для набуття права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ заявник повинен відповідати одній з вказаних вимог:
-на момент набрання чинності Законом №889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України не менш як 10 років та перебування на посаді, яка належить до державної служби;
-на момент набрання чинності Законом №889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України не менш як 20 років незалежно від перебування на посаді, яка належить до державної служби.
Окрім того, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17 та від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає, що його стаж служби у органах внутрішніх справ підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідно до п. 8 розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До 01.05.2016 посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі - Порядок №283).
За приписами п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 3 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби включається, зокрема, час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Отже, до стажу державної служби зараховується, зокрема робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів внутрішніх справ та на посадах рядового та начальницького складу в органах внутрішніх справ.
За даними трудової книжки НОМЕР_1 у період з 17.05.1989 по 28.02.2005 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Пунктом 4 Постанови №283 встановлено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
З наведеного суд дійшов висновку, що період служби позивача на посадах в органах внутрішніх справ з 17.05.1989 по 28.02.2005 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, в тому числі для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а.
Стаж державної служби позивача, який не заперечується пенсійним органом та з урахуванням спірного періоду служби позивача з 17.05.1989 по 28.02.2005 становить більше 20 років, також у позивача наявний необхідний вік для призначення.
Суд звертає увагу, що досягнення позивачем необхідного віку і загального страхового стажу не є спірним у даній справі.
За таких обставин за сукупністю умов, про які судом зазначено вище, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.12.2024 №866 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині проведення нарахування пенсії з урахування довідок про заробітну плату суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі - Порядок №622), визначено складові заробітної плати державних службовців, які включаються в довідки для обчислення розміру пенсії.
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому абзацом шостим пункту 4 Порядку №622 визначено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до абз. 7 п. 4 вказаного Порядку визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1і4-2цього Порядку.
Згідно з п. 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2002 № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27.11.2023 № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням п. 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абз. 3 - 5 п. 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абз. 6 п. 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з п. 10 і 12 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця (п. 5 Порядку №622).
У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п. 7 Порядку №622).
Аналіз наведених норм свідчить, що призначення пенсії державного службовця на умовах п. 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Разом із заявою від 18.12.2024 позивач подав довідки МВС від 16.12.2024: №1390 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою, визначеною додатком 4 до Порядку №622 та №1391 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), за формою, визначеною додатком 5 до Порядку №622.
Такі довідки є джерелом інформації для обчислення згідно з п. 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ розміру пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ, розрахунок якої є невід'ємною частиною прийняття рішення органом Пенсійного фонду при її призначенні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період його служби в органах внутрішніх справ з 17.05.1989 по 28.02.2005, у зв'язку із чим перевести з 18 жовтня 2024 року (з дати подання заяви) ОСОБА_1 на пенсію відповідно до пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, статті 37 Закону №3723-ХІІ з урахуванням довідок від 16.12.2024 №1390 та №1391, виданих МВС України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.12.2024 №866 про відмову ОСОБА_1 щодо переходу на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період його служби з 17.05.1989 по 28.02.2005 в органах внутрішніх справ, у зв'язку із чим перевести ОСОБА_1 з 18 грудня 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 16.12.2024 №1390 та №1391.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак