20 березня 2025 року Справа № 280/300/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» до Дніпровської митниці про скасування рішення,
14 січня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000064/2 від 13.12.2024.
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в ході розгляду справи представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 05.12.2022 ТОВ «Мототехімпорт» - Покупець укладено з компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) - Продавець зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
13.12.2024 позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару « Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий. Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Вивантажено з контейнеру MRSU5558650. Виробник: WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, CHINA». Країна походження - Китай.».
Для підтвердження вартості товару, митному органу надано: декларація митної вартості; лист №12121 від 12.12.24 щодо необхідності митного оформлення частини вантажу з митного складу; зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 від 05.12.2022; додаток (специфікація) до нього №2024-1 від 14.05.24; рахунок - фактура від 01.07.2024 за №НХ2024-1В; пакувальний лист; платіжна інструкція №862 від 13.06.24; виписка банку від 02.07.24.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявка на перевезення №116 від 08.07.24; коносамент №BW24070171 від 14.07.24; рахунок №L72053 від 11.09.24; акт виконаних робіт від 23.09.24; довідка про транспортні витрати від 11.09.24; розрахунок транспортних витрат №2409241 від 24.09.24.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митний орган дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме:
«1. Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 13.12.2024 №24UA110150017512U0 - 41280 доларів США, що не підтверджується відомостями у рахунку-інвойсі від 01.07.2024 №HX2024-1B загальна вартість партії товару - 162560 доларів США та Специфікацією від 14.05.2024 №2024-1 на загальну суму 487680 доларів США.
Відповідно п.5.2 контракту від 05.12.2022 №HX/17 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікації від 14.05.2024 №2024-1 зазначено що оплата здійснюється шляхом 100% передоплати.
Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Відповідно до відомостей коносаменту від 14.07.2024 №BW24070171, товар було завантажено на судно - 14.07.2024. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД №24UA110150013852U6 від 26.09.2024, оплата мала бути здійснена в повному обсязі.
Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).
До митного оформлення надано Платіжне доручення № 862 від 13.06.2024 на суму 487680,0 доларів США що не кореспондується із заявленою до митного оформлення партією товару.
Під час проведення консультацій у Позивача була можливість надати митниці пояснення у зв'язку із розбіжностями у вищезазначених документах, однак цим правом позивач не скористався.
2. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, China, згідно Інкотермс.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 №HX/17 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.
Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
3. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, China, згідно Інкотермс. Згідно з частиною десятою ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 5500,00 доларів США.
З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: заявку на перевезення вантажу морським транспортом від 08.07.2024 №116 з «Global Container Lines Latvija SIA»; розрахунок транспортних витрат від 24.09.2024; Довідка про транспортні витрати від 11.09.2024; рахунок №L72053 від 11.09.2024; Акт виконаних послуг від 23.09.2024.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у графі 20 Зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
Після тексту «Витрати на транспортування до» зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації країн світу країни (адміністративно-територіальної одиниці у складі країни, що має власний літерний код за цією Класифікацією), на території якої міститься географічний пункт, до якого понесені витрати на транспортування товарів, наведені у цій графі, через пропуск - назва цього географічного пункту.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи , що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів. Враховуючи вищезазначене, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується…».
Враховуючи викладене, митним органом зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь на запит митного органу декларант листом від 13.12.2024 №13121 надіслав пояснення щодо виявлених невідповідностей, прайс-лист від 03.05.2024, платіжна інструкція №1060 від 17.10.2024, комерційна пропозиція від 03.05.2024, виписка з особистого банківського рахунку підприємства за жовтень 2024 від 05.11.2024, та зазначено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД 13.12.2024 №24UA110150017512U0 у 10-денний термін надаватись не будуть.
За результатами розгляду поданих документів, митний орган дійшов висновку, що у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 13.12.2024 №UA110150/2024/000064/2.
Позивач, не погодившись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Стосовно виявленого митним органом недоліку «Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 13.12.2024 №24UA110150017512U0 - 41280 доларів США, що не підтверджується відомостями у рахунку-інвойсі від 01.07.2024 №HX2024-1B загальна вартість партії товару - 162560 доларів США та Специфікацією від 14.05.2024 № 2024-1 на загальну суму 487680 доларів США. Відповідно п.5.2 контракту від 05.12.2022 № HX/17 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікації від 14.05.2024 № 2024-1 зазначено що оплата здійснюється шляхом 100 % передоплати. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 14.07.2024 №BW24070171, товар було завантажено на судно - 14.07.2024. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД №24UA110150013852U6 від 26.09.2024, оплата мала бути здійснена в повному обсязі. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано Платіжне доручення №862 від 13.06.2024 на суму 487680,0 доларів США що не кореспондується із заявленою до митного оформлення партією товару. Щодо наданої декларантом платіжної інструкції №862 від 13.06.2024 та 1060 від 17.10.2024. Згідно Постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» (п.п.13 п.14 розділу ІІ) Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації - надані декларантом платіжні інструкції не містять цих даних.», суд зазначає таке.
Суд зазначає, що відповідно до умов контракту №HX/17 (п.2.1) допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Сторони контракту 14.05.2024 угодили поставку товару за Специфікацією №2024-1 на загальну суму 487680 доларів США і передбачили попередню оплату вартості товарів.
13.06.2024 ТОВ «Мототехімпорт» банківською платіжною інструкцією №862 здійснили оплату вартості товарів за Специфікацією в сумі 487680 доларів США., чим виконано умови оплати за Специфікацією.
З пояснень позивача встановлено, що поставка товару здійснена на підставі інвойсу №HX2024-1В від 01.07.2024 на суму 162560 доларів США і після прибуття у кінцевий пункт призначення партія товару була розміщена на митний ліцензійний склад (МЛС).
За ЕМД №24UA110150017512U0 з МЛС вже декларувалася частина партії товару на суму 41280 доларів США.
Наданий банківський платіжний документ №862 від 13.06.24 підтверджував факт здійснення повної оплати вартості товарів за Специфікацією №2024-1 від 14.05.24. Також факт повної оплати додатково підтверджувався і наданою митниці випискою з особистого банківського рахунку підприємства за червень 2024 року.
При цьому, платіжна інструкція від 13.06.2024 №862 містить відмітки банку, що свідчить і про відповідність заповнення реквізитів даної платіжної інструкції в іноземній валюті вимогам розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, і про прийняття та її виконання банком.
Таким чином, зазначене зауваження є безпідставним і не може бути підставою для коригування митної вартості.
Стосовно посилань митного органу на те, що: «Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 № HX/17 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно- імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 № HX/17. В рамках проведення консультацій декларанта зобов'язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МКУ, ненадання декларантом ТОВ «Мототехімпорт» експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення.», суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що посилання митного органу на те, що позивачем до митного оформлення не надано документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії є безпідставними, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах поставки FOB, що передбачає, що у кінцеву ціну товару вже включена вартість, зокрема і експортної операції із вивезення оцінюваної партії.
Подання до митного оформлення копії декларації країни відправлення є не обов'язковим, а її відсутність не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав прийняття рішень про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Мототехімпорт».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000064/2 від 13.12.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова