20 березня 2025 рокуСправа № 280/9917/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Хмарського Р.Б. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
25.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати пункт 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині накладення на позивача, заступника командира з озброєння начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності для відшкодування шкоди заподіяної державі з його вини на суму грошового забезпечення - 533 669,67 (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО - 68788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ-1 393 623,66 гривень, ПДФО-250 852,26 гривень, ЄСВ- 306 597, 21 гривень) неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 внести відповідні зміни у наказ від 20.07.2024 року № 476 на підставі рішення суду;
- визнати пункт 13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині позбавлення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 премії за липень 2024 року протиправним та скасувати його;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 за липень 2024 року із повним 100% преміюванням, із врахуванням раніше виплаченої суми;
- визнати п. 11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2024 року №476 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині що стосується збитків завданих державі заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО- 68788,95 гривень, ЄСВ -82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ-1 393 623,66 гривень, ПДФО-250 852,26 гривень, ЄСВ- 306 597,21 гривень) для занесення до книги втрат і нестачі протиправним та скасувати його;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виплатити утримані до рішення суду на виконання пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2024 року № 476, із грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 грошові кошти , починаючи з липня 2024 року по цей день включно.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. па місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 30.10.2024 справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
19.03.2025 до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх.№13008), у якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення будь-яких стягнень з грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , вжитих до нього на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476, до набрання законної сили рішенням суду по суті цього спору.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що позивач є фактично єдиної особою, на яку відповідачем шляхом ухвалення оскаржуваного рішення покладено весь тягар завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, що призвело до необґрунтованого утримання відповідачем з щомісячного грошового забезпечення позивача, включаючи грошову винагороду за участь останнього у бойових діях.
На підтвердження вказаних обставин позивач до заяви долучив довідку ВЧ НОМЕР_1 від 27 лютого 2025 року № 10/6/74, згідно даних якої: за листопад у грудні 2024 року позивачу нараховано 98 652,65 грн. грошового забезпечення, з яких 19 635,05 грн. утримано відповідачем як «стягнення відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 20.07.2024 року № 476» ; за грудень 2024 року у січні 2025 року позивачу нараховано 42 486,48 грн. грошового забезпечення, з яких відповідачем утримано 8369,84 грн. як «стягнення відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 20.07.2024 року № 476»; за січень у лютому 2025 року позивачу нараховано 34 029,45 грн. грошового забезпечення, з яких відповідачем утримано 6703,80 грн. з аналогічним формулюванням.
Так, надані представником позивача докази підтверджують, що на даний час відповідачем здійснюється стягнення з позивача частини щомісячного грошового забезпечення на виконання наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 20.07.2024 року № 476, який оспорюється позивачем у судовому порядку в даній справі.
Зважаючи на те, що предметом спору в даній справі є правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині накладення на позивача повної матеріальної відповідальності для відшкодування шкоди, заподіяної державі, суд вважає, що реалізація даного наказу шляхом безспірного утримання відповідачем з грошового забезпечення позивача відповідних сум може мати наслідком фактичне виконання такого наказу до вирішення спору судом, що у подальшому суттєво ускладнить чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
Крім того, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Навіть якщо спір буде вирішений не на користь позивача, ризики від невиконання спірного наказу на час вирішення спору по суті не несуть будь-яких суттєвих невиправних негативних наслідків для інших осіб, які б перевищували шкоду від реалізації спірного наказу.
Водночас, належним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона відповідачу вчиняти дії щодо стягнення з позивача коштів на виконання спірного наказу, оскільки саме відповідач вчиняє дії щодо стягнення з грошового забезпечення позивача вказаних коштів у безспірному порядку, а тому такий спосіб відповідає предмету спірних правовідносин та узгоджується з положеннями частини 1 статті 151 КАС України.
З огляду на вказане заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 156 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248, 295 КАС України суд -
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Хмарського Р.Б про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо стягнення коштів з грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб», до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/9917/24.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 березня 2025 року.
Ухвала набрала законної сили 20 березня 2025 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 21 березня 2028 року.
Повне судове рішення складено 20.03.2025.
Суддя М.О. Семененко