11 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/6807/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВІС" - представник адвокат Литвин С.Й.
відповідача: Львівська митниця - представник Стецюренко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВІС" (пл. Кирила і Мефодія, 1, 58,м. Ужгород,Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88018) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79007) про скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВІС" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, яким просить:
1. Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100346/2 від 30.06.2024 року.
2. Визнати протиправною картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002254 від 30.06.2024 року та скасувати її.
Позовні вимоги мотивовані тим , що позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію 24UA209230059366U0, однак декларанту було виставлено вимогу про надання додаткових документів, на що митним брокером, який працює від імені товариства зазначив, що такі документи додавалися.
Незважаючи на подання всіх документів, митний орган видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортного засобу комерційного призначення № UA209230/2024/002254 від 30.06.2024 року.
30.06.2024 року митним брокером , який діє від імені товариства, було подано ще одну митну декларацію № 24UA209230059502U0 для розмитнення спірної вартості товару. В графі 43 митної декларації декларантом було вказано першим метод визначення митної вартості товару, проте митний орган знову скоригував митну вартість товару і товар був розмитнений по шостому (резервному) методу.Разом із повторною митною декларацією до митного оформлення подавалися документи, які зазначені в графі 44 цієї МД.
В той самий день митним органом було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100346/2 від 30.06.2024, в якому зазначався перелік недоліків, через які спірна партія товару не могла бути розмитнена за вказаним у митній декларації методом, саме за першим методом (за ціною договору).
Для досудового врегулювання спору представником позивача 11.07.2024 була надіслана скарга до Державної митної служби України в місті Києві з поясненнями стосовно вищезгаданого рішення про коригування митної вартості товарів , додатковими документами та проханням скасувати його. Спроба досудового врегулювання спору не дала очікуваного результату.
01 листопада 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження в справі та зобов'язано Львівську митницю надати суду в термін 7 днів: оскаржуване рішення та всі документи, які стали підставою для його винесення ( шрифтом 12-14).
13 листопада 2024 року відповідач надав Відзив на позов, в якому виклав свої заперечення.
Зокрема, зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару. За результатами опрацювання додаткових документів встановлено наступне: - відповідно до рахунків на транспорт № 2406350 від 27.06.2024 та № 2406367 від 28.06.2024 - дані рахунки підлягають сплаті в передбачений договором строк.
- експортна декларація країни відправлення 310120240518409460 не містить будь- яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; у вищезазначеній МД у графі «номер коносаменту» митної декларації країни експорту зазначено інший номер коносаменту, який до митного оформлення не подавався. Таким чином заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені; у п. 3.4 зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 № RVS20230320 визначено, що оплату за поставлений товар Покупець має здійснювати шляхом перерахування вартості товару на основі попередніх інвойсів. Проте даний документ не надано митному органу; у п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 № RVS20230320 визначено, що ціна товару який постачається, обумовлюється безпосередньо у кожному інвойсі на поставку, разом з тим у інвойсі від 30.04.2024 № Y2024040018 відсутні умови поставки товару; положенням п.4.1 контракту передбачено що якість товару повинна відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючі виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД; у рахунку фактурі від 30.04.2024 № Y2024040018 відсутня інформація про термін оплати товару. Декларантом не надано банківський платіжний документ щодо оплати товару, таким чином умови зовнішньоекономічної угоди щодо оплати товару визначені некоректно та незрозуміло; у коносаменті від 07.05.2024 № SZ240402844 в нижньому лівому кутку зазначений номер документа, який до митного оформлення не подано. Також слід відмітити, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення № 310120240518409460 (Китай).
Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1 - 5, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод № 6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Отже, митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угоди про застосування статті VII ГАТТ. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Відтак, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.
Крім того, зазначено, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу взагалі не співмірні із даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою.
Враховуючи викладене, просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівіс» у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
15 листопада 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВІС» не погоджується із рішенням митного органу, щодо коригування митної вартості товарів. Стверджують, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
Банківський платіжний документ не був поданий до митного оформлення, оскільки строк оплати ще не настав, відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 №RVS20230320 п.3.4 . Оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів. Відсутність в інвойсах термінів відстрочення платежу не є ціноутворюючим фактором і не може свідчити про заниження митної вартості товару. Отже, під час митного оформлення декларант не був зобов'язаний надавати банківський платіжний документ. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Зазначає, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не містить жодного обґрунтування та мотивів його прийняття. Ціна товару включає у себе вартість навантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару. Коносамент надавався до митного оформлення. Митна декларація країни відправлення не визначена Митним кодексом України в якості документа, який підтверджує митну вартість товару. Але на вимогу митного органу Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВІС» даний документ був поданий. За вказаних обставин даний довід Львівської митниці є абсолютно безпідставним для коригування вартості товарів. Всі умови договору перевезення сторонами було дотримано. Задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Довідку про транспортні витрати №1733 від 28/06/2024. Довідки містять інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця. З наведеного вбачається, що надані декларантом довідки про транспортні витрати є належними доказами розміру витрат на перевезення, а тому відповідач неправомірно їх проігнорував.
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Обставини встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВІС" та компанія ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO. LTD, Народна Республіка Китай, уклали договір №RVS20230320 від 20.03.2023 року, предметом якого є зобов'язання Продавця виготовити та продати автомобільні запчастини тільки ТОВ «Рівіс».
Відповідно до договору №RVS20230320 від 20.03.2023 року п.3.4 Оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Формаг", яке виступає як замовник перевезення, іменоване в подальшому «ЗАМОВНИК», в особі генерального директора Шатрова Станіслава Юрійовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що виступає як виконавець перевезення, іменоване в подальшому «Виконавець», з іншого боку, разом іменовані «Сторони», уклали Договір № 1810/23/3- авто/Ф ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПЕРЕВЕЗЕНЬ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ від 18 жовтня 2023 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Формаг", іменоване надалі «ЕКСПЕДИТОР», в особі генерального директора Задорожка Олега Борисовича, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РІВІС», іменоване надалі «КЛІЄНТ», в особі директора Штелихи Руслана Васильовича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, разом «Сторони», кожне окремо «Сторона», уклали Договір № 2112/18-03 транспортного експедирування від 21.12.2018 р. предметом якого є п.1.1. 1.1. Відповідно до цього Договору, Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг.
Відповідно до інвойсу від 30 квітня 2024 року № Y2024040018 вартість товару становить 63586,66 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.
Ціна товару в інвойсі від 30 квітня 2024 року № Y2024040018 (63586,66 доларів США).
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці митну декларацію 24UA209230059366U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації ( Пружини спіральні, гвинтові, стискання, що використовуються в системі підвіски легкових автомобілів, нові, не для промислового складання транспортних засобів, в асортименті
На підставі даної митної декларації декларанту було 21.08.2023 року виставлено вимогу про надання додаткових документів.
На вимозі митним брокером, який працює від імені товариства, було зазначено, що із такою вимогою декларант ознайомлений і перелік додаткових документів, які додавалися до такої вимоги, а саме:
- Рахунок-фактура (інвойс) № Y2024040018 від 30.04.2024 на поставлені товари
- Зовнішньо-економічний контракт RVS20230320 від 20/03/2023 з виробником- постачальником
- Рахунок на оплату транспортних послуг №2406367 від 28/06/2024
- Рахунок на оплату транспортних послуг №2406350 від 27/06/2024
- Довідка про транспортні витрати № 1733 від 28/06/2024
- Довідка про розподіл транспортних витрат № 264 від 29/06/2024
- Експортна декларація 310120240518409460 від 30/04/2024 країни експортера (Китай)
- Специфікація № Y2024040018 від 30/04/2024 виробника-експортера
- Прайс-лист виробника-експортера 6/н від 16/04/2024
- Звіт про незалежну експертну оцінку № 295-06-224 від 29/06/2024 щодо вартості аналогічних поставлених товарів
- Заявка на перевезення вантажів № 21 від 11/04/2024
- Договір транспортного експедирування № 2112/18-03 від 21/12/2018
- Договір про організацію перевезення № 1810/23/3-авто/Ф віл 18/10/2023
- Лист імпортера щодо призначення імпортованих товарів до бюджетного сегменту легкових автомобілів
- INTERNET посилання на сайти з пропозиціями аналогічних товарів на внутрішньому ринку . Копія митної декларації 230A209230125556U9 від 29-11-2023 (в т. ч. інвойс)
- Копія митної декларації 24UA209230023082U3 від 14-03-2024 (в т. ч. інвойс)
30 червня 2024 року митний орган видав карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002254 від 30.06.2024 року.
30 червня 2024 року митним брокером Мисак С.Г., який діє від імені товариства, було подано ще одну митну декларацію № 24UA209230059502U0 для розмитнення спірної вартості товару. В графі 43 митної декларації декларантом було вказано першим метод визначення митної вартості товару. Разом із повторною митною декларацєю до митного оформлення подавалися документи, які зазначені в графі 44 цієї МД.
30 червня 2024 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100346/2 від 30.06.2024 у якому зазначено:
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу опрацювання документів, наданих для України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі - МКУ), за результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Під час розгляду документів було виявлено наступне:
- відповідно до рахунків на транспорт № 2406350 від 27.06.2024 та № 2406367 від 28.06.2024 - дані рахунки підлягають сплаті в передбачений договором строк.
- експортна декларація країни відправлення 310120240518409460 не містить будь - яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;
- у вищезазначеній МД у графі «номер коносаменту» митної декларації країни експорту зазначено інший номер коносаменту, який до митного оформлення не подавався.
Таким чином заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені;
- у п. 3.4 зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 № RVS20230320 визначено, що оплату за поставлений товар Покупець має здійснювати шляхом перерахування вартості товару на основі попередніх інвойсів.
Проте даний документ не надано митному органу;
- у п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 № RVS20230320 визна чено, що ціна товару який постачається, обумовлюється безпосередньо у кожному інвойсі на поставку, разом з тим у інвойсі від 30.04.2024 № Y2024040018 відсутні умови поставки товару;
- прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючі виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД;
- у рахунку фактурі від 30.04.2024 № Y2024040018 відсутня інформація про термін оплати товару. Декларантом не надано банківський платіжний документ щодо оплати товару, таким чином умови зовнішньоекономічної угоди щодо оплати товару визначені некоректно та незрозуміло;
- у коносаменті від 07.05.2024 № SZ240402844 в нижньому лівому кутку зазначений номер документа, який до митного оформлення не подано. Також слід відмітити, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення № 310120240518409460 (Китай).
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі - продажу товару. Відповідно до Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом надіслано: договір про перевезення, інтернет та прайс-лист. Даний «прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки не містить інформації щодо умов поставки, на підставі яких розрахована ціна товару. Інтернет неможливо ідентифікувати до даної поставки. Документального підтвердження або спростування виявлених розбіжностей - не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, визначену за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД № UA209170/024/40446 від 15.05.2024, де митна вартість товару № 1 зі схожими характеристиками становить 6,17 дол.США/кг.
Представником позивача було здійснено спробу досудового врегулювання спору.
11 липня 2024 року була надіслана скарга до центрального органу виконавчої влади в Україні, який реалізує державну митну політику і державну політику в сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань державної митної справи - Державної митної служби України в місті Києві з поясненнями стосовно вищезгаданого рішення про коригування митної вартості товарів , додатковими документами та проханням скасувати його, про що свідчить накладна та опис вкладення.
Станом на день розгляду справи рішення щодо розгляду скарги не надійшло.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно із ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. 3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У відповідності до ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.
Суд звертає увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен, підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. А законом такий доказ не визначений.
Ще однією причиною коригування митної вартості товару було те, подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Однак, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Митний орган звертає увагу на те, що «експортна декларація країни відправлення 310120240518409460 - не містить будь-яких відмток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Разом з тим, експортна митна декларація містить достатньо відомостей, які дозволяють її ідентифікувати як товаросупровідний документ конкретної поставки товару - номер інвойсу збігається з номером інвойсу, поданим до митного оформлення; номер контейнера відповідає номеру контейнера, вказаному в інших товаросупровідних документах (коносаменті).
Є безпідставними посилання відповідача про те, що експортна декларація країни відправлення 310120240518409460, не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, оскільки надана позивачем експортна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 2 ст. 53 МК України.
Водночас, надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення 310120240518409460 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор та QR код), що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов'язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Крім того, в цій частині висновок відповідача не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення, а тому в цій частині висновок митного орану вважаємо необґрунтованим.
Щодо зауважень відповідача, що стосуються оплати перевезень. суд зазначає наступне.
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599 визначає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
(контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
-банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Вказаний наказ Мінфіну визначає наявність рахунок-фактури достатнім документом, що підтверджує вартість транспортних послуг.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(- ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. А саме обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано договір на перевезення, рахунок- фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги та автотранспортну накладну. Як наслідок усі транспортні витрати, які понесло ТОВ «РІВІС» включені у заявлену митну вартість.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.
Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Ще однією причиною коригування митної вартості товару було те, що відповідно до вимог п. 3.4 зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 NoRVS20230320 визначено, що оплату за поставлений товар Покупець має здійснювати шляхом перерахування вартості товару на основі попередніх інвойсів. Проте даний документ не надано митному органу.
Суд зазначає, що оплата за товар, який ввозиться здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 № RVS20230320. Тобто умови оплати, строк, є передплата чи ні, все це відображається в договорі.
Відповідно до інвойсу від 30 квітня 2024 року № Y2024040018 вартість товару становить 63586,66 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.
Ціна товару в інвойсі від 30 квітня 2024 року № Y2024040018 (63586,66 доларів США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA209230059502U0 (графа 22).
Банківський платіжний документ не був поданий до митного оформлення, оскільки строк оплати ще не настав, відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.03.2023 № RVS20230320, п. 3.4 . Оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попереднх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів.
Тобто умови оплати, строк, є передплата чи ні, все це відображається в договорі. А щодо того, що в рахунку-фактурі відсутні відомості про термін оплати, то це є абсолютно незрозумілим, оскільки рахунки-фактури оформлюються згідно вищезазначеного контракту, і відповідають йому. Чіткої вимоги про те, що у рахунку- фактурі обов'язково повинна міститись ця інформація - не має. І це жодним чином не впливає та не може впливати на ціну та на метод розмитнення.
Відсутність в інвойсах термінів відстрочення платежу не є ціноутворюючим фактором і не може свідчити про заниження митної вартості товару. Факт виписки інвойсу свідчить про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар відповідно до вказаних умов. При цьому застережень щодо здійснення оплати позивачем товару митний орган не висловлював. Отже, під час митного оформлення декларант не був зобов'язаний надавати банківський платіжний документ.
Ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках- фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно із статтею 53 частиною 2 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, суб'єкти господарювання є вільними щодо вибору контрагента, укладання з ними господарського договору та визначення змісту такого договору.
Документальне підтвердження умов транспортування та числового значення доданих транспортних витрат, зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До митного оформлення позивачем було надано всі необхідні документи для підтвердження умов транспортування та числового значення доданих транспортних витрат, а саме: Заявка на перевезення вантажів № 21 від 11/04/2024, Договір транспортного експедирування № 2112/18-03 від 21/12/2018, Договір про організацію перевезення № 1810/23/3-авто/Ф віл 18/10/2023, Рахунок на оплату транспортних послуг №2406367 від 28/06/2024, Рахунок на оплату транспортних послуг №2406350 від 27/06/2024, Довідка про транспортні витрати № 1733 від 28/06/2024.
Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2014 р. №1955, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №804/7757/16 від 15.04.2021 р., суд вказав, що згідно з приписами ч. 2 ст. 53 МК України комерційна пропозиція не віднесена до переліку документів, обов'язкових для подання до митного оформлення товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а недоліки комерційної пропозиції не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Витребування митним органом комерційної пропозиції та замовлення є безпідставним, тому що вони не містять в собі інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості, в них немає таких даних, які б не містилися в інших комерційних (первинних) документах, які надані декларантом.»
Суд зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДМСУ про митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.
В спірному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст. 53 МК України, не подані декларантом; які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів.
Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДМС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.
Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.
В даній справі судом також враховано судову практику ВААС , зокрема у справі № 260/4307/23.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/100346/2 від 30.06.2024 рокута необхідність його скасування разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209230/2024/002254 від 30.06.2024 року та скасувати її.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
1 Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВІС" до Львівської митниці про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/100346/2 від 30.06.2024 року.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209230/2024/002254 від 30.06.2024 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РІВІС" (площа Кирила і Мефодія, буд. 1, кв. 58, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 30242624) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 березня 2025 року