(про прийняття звіту про виконання судового рішення)
20 березня 2025 року м. Житомир Справа № 240/9461/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього: ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_2 .
Рішенням суду від 17 липня 2023 року ухвалено: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 13 березня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції, яка була чинна до 01 січня 2015 року, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року".
До суду 03.02.2025 надійшла заява ОСОБА_2 "про контроль виконання судового рішення". В обґрунтування вказує, що з 1 січня 2025 року ГУ ПФ в Житомирській області не виплачує йому підвищення до пенсії, встановлене рішенням суду. Просить заяву задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 24 лютого 2025 року постановила Задовольнити заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протягом 30 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №240/9461/23.
Звіт про виконання рішення суду у справі надійшов до суду 12 березня 2025 року.
У своєму звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказує, що у зв'язку із набуттям чинності положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ (далі - Закон №4059) та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 “Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення» (далі - Постанова №1524), з 01.01.2025 врегульовано питання виплати підвищення особам з числа непрацюючих пенсіонерів, що проживають на територіях радіоактивного забруднення. Статтею 45 Закону №4059 зокрема передбачено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня. Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється. Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях подати до суду звіт про виконання рішення суду у справі №240/9341/20 протягом 30-ти з дня отримання копії ухвали в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Крім цього Постановою №1524 установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік'', у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі. Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин: - особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; - у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року. Головне управління вважає, що виконало рішення суду у справі в повному обсязі, здійснило комплекс всіх необхідних заходів для його повного та неухильного виконання, зважаючи на наявний обсяг повноважень та в межах наданого бюджетного фінансування. Просить прийняти Звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі.
Суд, розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання рішення суду у даній справі, зазначає наступне.
Відтак, суд має з'ясувати, чи були вказані позивачем у заяві дії пов'язані з виконанням судового рішення (триваючим порушенням прав), чи є самостійним предметом спору (новим порушенням прав).
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).
Перевіряючи правильність застосування заявником підстав звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України, суд встановив, що предметом дослідження судом в межах цієї адміністративної справи була перевірка правомірності поведінки відповідача щодо не нарахування та невиплати з 13.03.2023 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Рішенням суду у даній справі підтверджено порушення права позивача, яке одночасно було відновлене шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 13.03.2023 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам.
Велика Палата Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18 зробила висновок, який яка полягає у наступному.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У постанові від 18.09.2024 у справі № 240/28481/23 Верховний Суд висновував таке:
- пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття “пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк;
- підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати;
- виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати;
- порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Судом встановлено, що 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19.11.2024 №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.12.2024 №1524 “Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова №1524), яка набрала чинності 01.01.2025, пунктом 1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Отже, зазначеними вище нормами законодавства визначено:
(1) дві зони радіоактивного забруднення: зона безумовного (обов'язкового) відселення (II зона) та зона гарантованого добровільного відселення (III зона);
(2) умова “постійного» проживання в цих зонах:
(3) періоди постійного проживання у зонах: станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року;
(4) дії пенсійного органу щодо: “встановлення», “продовження» чи “припинення» доплат;
(5) сукупність таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року».
Суд наголошує, що відповідач був зобов'язаний на виконання судового рішення нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії у порядку статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до моменту настання таких обставин: (1) зміна правого статусу позивача; (2) зміна законодавства.
Суд зауважує, що Закон України Про державний бюджет України на 2025 рік був прийнятий в часі пізніше, ніж було постановлене судове рішення у даній адміністративній справі, а відтак судом не надавалася правова оцінка щодо застосування норм такого Закону при ухваленні судового рішення.
У розглядуваному випадку має місце настання такої обставини, як “зміна законодавства», яке регулює питання “встановлення», “продовження» чи “припинення» доплати.
Відповідно, з 01 січня 2025 року змінилося правове регулювання, тобто виникли нові обставини та правовідносини, яким не надавалась правова оцінка в межах даної адміністративної справи.
Відтак, якщо позивач не погоджується з невиплатою з 01.01.2025 (або розміром) підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то в такому випадку між сторонами виник новий спір.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на наявність підстав для прийняття звіту Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/9461/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього: ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя О.В. Лавренчук