20 березня 2025 рокуСправа №160/34755/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 05.06.2024 по 03.09.2024, з 05.09.2024 по 27.09.2024, з 07.10.2024 по 27.10.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 05.06.2024 по 03.09.2024, з 05.09.2024 по 27.09.2024, з 07.10.2024 по 27.10.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 16.01.2025 судом відкрито провадження в адміністративній справі № 160/34755/24.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з отриманням бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 пропорційно періодам стаціонарного лікування. Проте відповідач листом відмовив у здійсненні такої виплати посилаючись на те, що позивач перебував не на стаціонарному лікуванні, а на медичній реабілітації. Проте надані документи підтверджують перебування саме на стаціонарному лікуванні травми. Відтак, з урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.02.2025 на адресу суду надійшов відзив, відповідно до яких відповідач проти задоволення позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказує, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Зокрема вказує, що відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров'я у взаємодії з її середовищем. Оскільки позивач у спірні періоди перебував на медичній реабілітації, а не стаціонарному лікуванні, додаткова грошова винагорода не виплачується.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.06.2024 №63 ОСОБА_1 отримав бойове травмування «ВТ (04.06.2024) ВОСП обох надпліч, додаткової ділянки лівого колінного суглобу». За обставин: 04.06.2024 внаслідок обстрілу з РСЗВ по КСП ВОП т. «Монтана» на околиці н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області. Бойове травмування отримано безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. На момент отримання поранення перебував у засобах бронезахисту (бронежилет та шолом). Травмування не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. У стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не перебував.
У зв'язку з отриманим пораненням ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, а саме:
у період з 05.06.2024 по 06.06.2024 відповідно до Виписки №3882
у період з 06.06.2024 по 14.06.2024 відповідно до Виписки №9520
у період з 15.06.2024 по 18.07.2024 відповідно до Виписки №7338
у період з 18.07.2024 по 14.08.2024 відповідно до Виписки-епікризу №3263
у період з 14.08.2024 по 20.08.2024 відповідно до Виписки №9977
у період з 20.08.2024 по 03.09.2024 відповідно до Виписки (епікризу) №5238
у період з 05.09.2024 по 19.09.2024 відповідно до Виписки №81152
у період з 20.09.2024 по 27.09.2024 відповідно до виписки №2091.
Відповідно до Довідки ВЛК №11446 від 27.09.2024 ОСОБА_1 проведено медичний огляд: Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно класифікації тяжкості отримання травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). На підставі статті 82 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує лікування (реабілітації) у МЦ «Нові Санжари» Національної гвардії України тривалістю 21 календарний день.
Відповідно до Виписки №77 перебував на стаціонарному лікуванні з 07.10.2024 по27.10.2024.
04.11.2024 представником позивача до відповідача направлено заяву про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі згідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2024 пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 06.06.2024 по 03.09.2024, з 05.09.2024 по 27.09.2024, з 07.10.2024 по 27.10.2024 Крім того здійснити виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Листом від 09.12.2024 військовою частиною НОМЕР_2 відмовлено у виплаті додаткової винагороди з посиланням на те, що позивач перебував не на стаціонарному лікуванні, а на медичній реабілітації.
Не погоджуючись з такими діями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їх джерела права.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону № 2011, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 пункту 1 Постанови № 168 (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови № 168 (в редакції після 19.07.2022) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови №168 (в редакції постанови КМУ від 24.01.2025 №77) Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Тобто даними змінами здійснено уточнення перебування на стаціонарному лікуванні, а саме такі що отримують медичну допомога та/або реабілітаційну допомогу.
З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Суд звертає увагу, що пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини встановлюється довідкою про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. У свою чергу, належним доказом перебування на стаціонарному лікуванні є виписка із медичної карти стаціонарного хворого, видана медичною установою, у якій військовослужбовець перебував на лікуванні (форма №027/о), а необхідність перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення підтверджується постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, яка оформлюється у формі довідки.
Як слідує з наявних матеріалів справи всі Виписки видані медичними установами за формою №027/о та зазначають про перебування позивача на стаціонарному лікуванні. При цьому перебування позивача в реабілітаційних відділеннях не спростовує того факту, що позивач проходив саме стаціонарне лікування у зв'язку з отриманим пораненням та травмою, що пов'язані із захистом Батьківщини.
У даному випадку, доводи відповідача щодо того, що необхідною умовою для додаткової винагороди є перебування саме на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я, суд відхиляє, адже, як було зазначено вище, Постанова №168 уточнює перебування на стаціонарному лікуванні, а саме як такі що отримують медичну допомога та/або реабілітаційну допомогу
Суд враховує, що сам по собі факт перебування в реабілітаційному відділенні та проходження реабілітації під час стаціонарного лікування наслідків отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), не можуть бути підставою для позбавлення військовослужбовця права на отримання збільшеної до 100000грн додаткової винагороди у спірних періодах.
Таким чином, у період з з 05.06.2024 по 03.09.2024, з 05.09.2024 по 27.09.2024, з 07.10.2024 по 27.10.2024 позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100000 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно дост.139 КАС України, суд зазначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, отже судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 05.06.2024 по 03.09.2024, з 05.09.2024 по 27.09.2024, з 07.10.2024 по 27.10.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 05.06.2024 по 03.09.2024, з 05.09.2024 по 27.09.2024, з 07.10.2024 по 27.10.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук