19 березня 2025 рокуСправа №360/3237/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,
31 серпня 2020 року Міністерство оборони України в особі Військово інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:
стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міністерства оборони України в особі Військово інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03189, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 81, код ЄДРПОУ 22994521) фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі: 118088 (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн 17 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у загальному розмірі 118 088,17 грн. Вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, адміністративну справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року, відкрито провадження в адміністративній справі позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, прийнято до провадження адміністративну справу за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою позивачу та відповідачу було надано строк для подання актуальної інформації по справі в строк до 13 лютого 2025 року.
17 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання позивача про залучення доказів, у якому, зазначив, що відповідачем заборгованість витрат пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі у сумі 118088 грн 17 коп. станом на лютий 2025 року не сплачена.
Ухвала суду про прийняття адміністративної справи направлена за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, однак, згідно з трек номером «0610228756264» на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року по справі №814/1469/17 та від 23 червня 2020 року по справі № 640/740/19.
Інших засобів зв'язку, за якими відповідач може бути повідомлений у встановлені законодавством строки, позивачем не повідомлялось, оскільки вони йому невідомі. Матеріали справи таких відомостей також не містять. За таких обставин, судом вжито всіх доступних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
Відзиву на позов від відповідача не надходило.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
озглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
01.08.2016 відповідно до "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого навчального закладу.
Наказом начальника Військового інституту від 01.08.2016 № 149 на підставі наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 01.08.2016 року № 13 РС Відповідач зарахований до списків особового складу Військового інституту за спеціальністю "Фінанси" та поставлений на всі види забезпечення з 01.08.2016.
Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 01.08.2020 № 26 РС з ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 01.08.2020 № 156 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу з 01.08.2020 року.
01.08.2020 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ОСОБА_1 був достроково розірваний. На підставі наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 01.08.2020 № 156 ОСОБА_1 був відрахований зі списків курсантів, контракт припинено та ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Пунктом 3 вказаного наказу зобов'язано відповідача відшкодувати витрати пов'язані з утриманням в Інституті у розмірі 118088,17 грн. відповідно до розрахунку затвердженого начальником Військового інституту 01.08.2020, з яким ОСОБА_1 ознайомлений 03.08.2020 про що свідчить його особистий підпис (а.с. 18 зворот)
Позивач повідомив відповідача про обов'язок сплати суми витрат на утримання у Військовому інституту. Проте, вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
За правилами частин 3 та 5 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Відповідно до пункту 3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Згідно з пунктом 4 Порядку, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
В силу вимог пункту 8 Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534.
Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, відповідно до матеріалів справи, наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по строковій частині) від 01.08.2020 № 156 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по особовому складу) від 01.08.2020 № 26 РС увільнено з займаної посади, відраховано зі списків курсантів Військового інституту, з якою достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання).
Згідно з пунктом 3 витягу з наказу № 26 РС від 01.08.2020 року ОСОБА_1 зобов'язано відшкодувати витрати з утримання у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка у розмірі 118088,17 грн. З вказаним наказом відповідач ознайомився 03.08.2020 про, що свідчить його особистий підпис на звороті (том 1 а.с.18).
Згідно загального розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта фактичні витрати, пов'язані з утриманням складають:
- по грошовому забезпеченню 29424,88 грн; по продовольчому забезпеченню 76435,51 грн; по речовому забезпеченню - 12227,78 грн; по медичному забезпеченню 0,00 грн; по забезпеченню ВПД на час канікулярної відпустки - 0,00 грн; по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 0,00 грн. Всього 118088,17 грн.
З розрахунком відповідач ознайомлений 03.08.2020, про що свідчить особистий підпис останньої. Відповідно до розрахунку відповідач бере на себе зобов'язання добровільно відшкодувати витрати на своє утримання.
Вимоги частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Подані позивачем довідки-розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відповідають Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах та Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Відповідачем доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі - Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка в сумі 118 088,17 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Міністерства оборони України в особі Військово інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 22994521) фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі: 118088 (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн 17 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев