11.03.2025 Справа №607/3034/25 Провадження №2-а/607/215/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Лихачова Романа Борисовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Представник ОСОБА_1 адвокат Лихачов Р.Б. звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №6/624 від 12.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що постановою №6/624 від 12.12.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що позивач не з'явився на 11 год. 00 хв. 07.11.2024 по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до повістки. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки жодної повістки представники ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не вручали, поштою така не надходила. За зареєстрованим місцем проживання, адреса якого внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що підтверджується військово-обліковим документом позивача у застосунку «Резерв+», повістки також не надходили. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 12.12.2024 позивач не повідомлявся. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення присутній не був, копію постанови не отримував, а підпис, який міститься в постанові насправді не його. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП не був наданий позивачу для ознайомлення. Станом на день звернення до суду йому не відомо чи було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, а тому розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, а постанова про накладення штрафу - скасуванню.
Ухвалою судді від 13.02.2025 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25.02.2025 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивачу 25.10.2024 було надіслано повістку засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год. 07.11.2024 для уточнення даних. Поштове відправлення повернулось до відділу з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. Дата відмітки 02.11.2024. ОСОБА_1 на визначену дату не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача Лихачова М. Б. не з'явились, представник подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився. Просить розглянути справу без участі представника, про що зазначено у відзиві на позов.
Розглянувши позовну заяву та наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 25.10.2024 керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підписав повістку №822765 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 про необхідність з'явитися 07.11.2024 о 11:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Повістку було надіслано засобами поштового зв'язку.
Згідно конверта з позначкою повістка ТЦК (вручити особисто), адресованого ОСОБА_1 25.10.2024 за адресою АДРЕСА_1 , останній повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із довідкою АТ «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата відмітки 02.11.2024.
12.12.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення правопорушення в особливий період) №6/624, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Згідно вказаної постанови 05.12.2024 о 09 год. 20 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 . Під час звіряння військово-облікових даних в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 встановлено, що 25.10.2024 відповідно до п.30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 07.11.2024 о 11 год. 00 хв. для уточнення даних. Поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_1 07.11.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата відмітки 02.11.2024 Укрпошта, Тернопільська область.
Однак ОСОБА_1 зі слів повернувся з Європи у серпні місця, має право на відстрочку з 30.06.2021, як інвалід другої групи довічно. Однак документів не подавав до листопада 2024 року. Повістки не бачив і ніхто її не вручав, та постійно проживає за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином ОСОБА_1 здійснив триваюче правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2024 №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій на функціонування в умовах мирного часу), чип порушив вимоги ч.1 та ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Також судом встановлено, що 04.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 видано довідку №10473, про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка має другу групу інвалідності, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №213610 від 30.06.2014, на строк до 08.02.2025.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Позивач зазначає, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 12.12.2024 повідомлений не був. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП не був наданий йому для ознайомлення. Станом на день звернення до суду йому не відомо чи було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, зі складення якого розпочинається провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутній.
У відзиві на позов представник відповідача жодних аргументів на спростування доводів позивача щодо відсутності протоколу не навів та копію протоколу до відзиву не долучив.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином жодних доказів на підтвердження складення протоколу, а також про належне повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності саме 12.12.2024, відповідачем не надано, що в силу ч.2 ст.77 КАС України є його обов'язком.
Відтак, суд при оцінці доказів, дійшов висновку про порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та неналежне повідомлення позивача про розгляд справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Доводи позивача про те, що підпис у постанові йому не належить, на увагу не заслуговують, оскільки останній клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами непідписання оскаржуваної постанови.
Також позивач вказує на те, що жодної повістки про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год. 00 хв. 07.11.2024, за зареєстрованим місцем проживання він не отримував.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, у виді тягне накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. (ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України»)
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічне положення передбачене у п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560).
Відповідно до п.30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 30-2 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3 Порядку №560)
Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Доводячи обставину повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год. 00 хв. 07.11.2024 для уточнення даних, відповідачем до суду подано копію повістки, рекомендованого повідомлення, та конверта, який повернувся до відправника з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою».
З інформації по трекінгу «Укрпошти» поштового відправлення № 0610200331578, яке зазначене у рекомендованому повідомленні неможливо відстежити, чи належним чином працівник поштового відділення здійснював оповіщення позивача про наявність для нього повістки. У трекінгу зазначено, що 31.10.2024 відправлення прибуло до відділення у с. Дружба, 01.11.2024 була невдала спроба вручення, а 02.01.2024 повернулося відправнику із зазначенням причин невручення - «одержувач відсутній за вказаною адресою». Жодних відміток коли саме відправлення доставлялось на адресу позивача, чи залишалось йому повідомлення про необхідність отримання рекомендованого листа не відображено.
Доказів сповіщення позивача за будь-яким можливим номером телефону про надходження рекомендованого листа суду також не надано.
Вказане свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про наявність йому повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год. 00 хв. 07.11.2024. Вказана обставина є істотною, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та не доведення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно п.2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 213610 від 30.06.2024, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №6/624 від 12.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_3 .
Рішення складено та проголошено 11.03.2025.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук