13.03.2025 Справа №607/25682/24 Провадження №2/607/466/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Сампара Н. М., через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 вересня 2016 року між сторонами було зареєстровано шлюб Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1537 та видано свідоцтво про шлюб.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя. У зв'язку з цим між подружжям припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, кожен живе окремим життям та своїми власними інтересами. Шлюб існує лише формально, примирення позивачка заперечує. Відповідач покинув позивачку разом із малолітньою дитиною, яка проживає разом із матір'ю.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі № 607/25682/24. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник ОСОБА_1 - адвокатка Сампара Н. М. у судове засідання не з'явилася, проте подала через підсистему «Електроний суд» заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
03 вересня 2016 року сторони зареєстрували шлюб у Тернопільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис № 1537, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 03 вересня 2016 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
У шлюбі в подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження, сертифікат № 156-8-082796, зареєстровано 01 жовтня 2018 року о 15 год. 20 хв. в Департаменті охорони здоров'я і психіатрії - Відділ РАЦС міста Нью-Йорк (переклад з англійської мови на українську мову здійснено Центром мовних перекладів «Інтер» ФОП « ОСОБА_4 » 20 листопада 2024 року).
Судом також встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.
За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про залишення проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю після розірвання шлюбу, суд виходив із наступного.
Так, під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Таких правових висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18.
Ураховуючи, що матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, втім позивачкою заявлено вимогу про залишення проживання спільної доньки разом із нею після розірвання шлюбу, то у розрізі заявлених вимог в межах розгляду даної цивільної справи судом не вирішується питання про визначення місця проживання спільних дітей, судом вирішується лише питання про залишення проживання дитини з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі дитина проживає, відтак суд доходить висновку про залишення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю.
При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Суд роз'яснює, що у разі виникнення спору щодо визначення місця проживання спільної дитини, такий спір вирішується у порядку ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України.
У зв'язку з тим, що позивачка не заявила вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 142, 206, 247, 258-268, 273, 280, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 вересня 2016 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 1537.
Залишити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати разом із матір'юОСОБА_1 .
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя О. Герчаківська