20.03.2025 Справа №607/5486/25 Провадження №2-о/607/266/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря Козак О.Є., заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 , на строк 6 (шість) місяців, яким встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 70 м до будинку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Заява мотивована тим, що вона проживає разом з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. Крім неї співвласниками квартири є її два сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Протягом тривалого часу заявниця потерпає від домашнього насильства зі сторони ОСОБА_3 , зокрема, психологічного та фізичного характеру. Психологічне насильство проявляється в словесних образах, приниженні, залякувані та погрозах, які викликають побоюваннях за безпеку, спричинили емоційну невпевненість та тривожність. Крім цього, ОСОБА_3 застосовує відносно заявниці фізичне насильство, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 18.00 год. голосно висловлював словесні образи та перехопив руками горло, внаслідок його протиправних дій заподіяна шкода фізичному здоров'ю. ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно заявниці та за невиконання термінового заборонного припису.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2025 відкрито провадження у справі.
Заявниця в судовому засіданні підтримала заяву з підстав, викладених у ній, пояснила, що ОСОБА_3 дуже часто застосовує фізичну силу, у зв'язку із чим вона переживає за своє життя. Останній раз, коли через застосування ним насильства вона намагалася викликати поліцію, він вирвав із рук телефон та побив його, через що вона боса бігла до сусідки з щоби подзвонити в поліцію. Крім того, заявниця продемонструвала в судовому засіданні побитий телефон та відео із погрозами її вбивства зі сторони ОСОБА_3 . Зазначає, що були випадки, коли ОСОБА_6 душив її за шию, погрожував перерізати сухожилля. Застосування фізичного насильства посилилося протягом останнього часу, оскільки її син був мобілізований, а тому її немає кому захистити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що заявниця зловживає алкогольними напоями, зокрема, коньяком, та провокує його. Просить звернути увагу, що в нього іншого житла немає.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
Встановлено, що заявниця проживає у квартирі АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу.
Як видно із постанов суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2025 у справі №607/3593/25, від 26.02.2025 у справі №607/3904/25, ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за фактами вчинення 13,14,15 лютого домашнього насильства відносно заявниці, зокрема, за те, що словесно ображав, нецензурно лаявся, принижував та погрожував, залякував, були випадки невиконання термінових заборонних приписів, а також переслідування - чекав в під'їзді будинку, не давав закрити двері квартири, погрожував.
Розглянувши справу, суд доходить висновку, що заява підлягає до часткового задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
Частинами другою, третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року в справі № 754/11171/19 (провадження № 61-21971св19) вказано, що «при вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Обґрунтовуючи заяву заявниця стверджує, що є ризик того, що заінтересована особа знову буде вчиняти відносно неї домашнє насильство.
Виходячи із принципу пропорційності, оцінюючи високі ризики продовження протиправної поведінки заінтересованої особи, та її вплив на заявницю, що може призвести до тяжких або особливо тяжких наслідків, враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , який демонструє агресивну поведінку відносно заявниці, тривалість та неодноразовість вчинення протиправних дій, його репутацію, суд вважає що такі втручання в особисті права заінтересованої особи, які просить заявниця, є пропорційним, доречним відповідає меті його застосування, та забезпечить дієвий та ефективний захист заявниці від кривдника.
Зазначене підтверджується наданими заявницею доказами, в яких міститься погрози фізичною та психологічною розправою, образи, зневажливе ставлення з метою приниження, залякування та нецензурна лексика в сторону ОСОБА_1 , що класифікується як психологічне насильство, в силу пункту 14 часини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Разом з тим, суд вважає, що на цьому етапі передчасно встановлювати заборону строком на шість місяців. Для виправлення кривдника та усвідомлення ним своїх дій, а також з принципу пропорційності, достатнім часом для видачі обмежувального припису є два місяці з дня винесення рішення суду.
За таких обставин, враховуючи принцип пропорційності, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд враховує, що в силу статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ОСОБА_1 має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла, та держава має позитивне зобов'язання у захисті від вторгнення в її приватне життя з боку інших (справа «X. і Y. проти Нідерландів») яке, зважаючи на встановлені обставини справи, превалює в цьому випадку над конституційними правами заінтересованої особи на житло, які підлягають обмеженню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 13, 82, 263, 265, 350-1 - 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 2 (два) місяці, яким встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника, а саме:
- заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 50 м до будинку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Копію рішення суду направити до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік та до виконавчого комітету Тернопільської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 виданий 18.07.1998, засоби зв'язку НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк