Ухвала від 20.03.2025 по справі 461/9590/24

Справа № 461/9590/24

Провадження № 1-кс/461/1699/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

представника заявниці - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024140000000414 від 01.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду зі вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт на транспортний засіб марки «Skoda» р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2024.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СУ ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12024140000000414 від 01.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

23.12.2024 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 виніс ухвалу про арешт майна, якою, з-поміж іншого, наклав арешт на транспортний засіб марки «Skoda» р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2024, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Вважає, що станом на теперішній час відсутні будь-які підстави, які б виправдовували подальше втручання органу досудового розслідування на право ОСОБА_4 володіти належним їй майном, що у свою чергу призводить до порушення охоронюваних законом прав та інтересів власника, оскільки арештоване майно не підлягає спеціальній конфіскації, усі необхідні слідчі дії з вилученим майном у межах цього кримінального провадження проведені, вказане майно не є знаряддям чи об'єктом вчинення злочину та не зберегло на собі жодних слідів, які можуть бути використані у цьому кримінальному провадженні. Вказує, що ОСОБА_4 використовує спірний автомобіль для службових потреб на підприємстві, де працює, у тому числі для поїздок у межах м. Львова та Україною.

Відтак, арешт майна ОСОБА_4 (транспортного засобу) необхідно скасувати.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.

Слідчий у судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, у якій просив проводити розгляд клопотання у його відсутності. Зазначає, що проти задоволення клопотання заперечує, оскільки вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а також підозрюваний ОСОБА_5 використовував вказаний транспортний засіб для зберігання та перевезення наркотичних засобів. Окрім цього, ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри, а саме за ч. ч. 1, 3 ст. 307 КК України, за яке законом визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, оглянувши матеріали справи, слідча суддя приходить до такого.

Слідча суддя встановила, слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000414 від 01.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

23.12.2024 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 виніс ухвалу про арешт майна, якою, з-поміж іншого, наклав арешт на транспортний засіб марки «Skoda» р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2024, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У пункті 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає із поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).

Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає з поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява № 6833/74 від 13 липня 1979 р., в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності». Обмеження права власності не тільки має ґрунтуватися на законі, а знаходитись під дією судового контролю і мати тимчасовий характер.

Як встановила слідча суддя, у кримінальному провадженні № 12024140000000414 від 01.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, триває досудове слідство, та станом на момент розгляду клопотання підстави, з яких виходив слідчий суддя при накладенні арешту на спірне майно, не відпали.

Разом з цим, слідча суддя вважає, що часткове скасування арешту майна у частині заборони користування вказаним транспортним засобом жодним чином не перешкоджатиме забезпеченню завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Доказів протилежного слідчій судді не надано.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, слідча суддя прийшла до переконання, що немає потреби і надалі обмежувати власника майна у користуванні цим майном, продовження арешту майна може спричинити збитки інтересам останнього, а тому підстав для подальшого збереження арешту у частині заборони користування цим транспортним засобом немає, у зв'язку з чим клопотання підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідча суддя -

Керуючись ст. ст. 376, 131, 132, 170,174 КПК України, слідча суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання задовольнити частково.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2024 у справі № 461/10112/24 (провадження 1-кс/461/7826/24), на транспортний засіб марки «Skoda» р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 у частині позбавлення права користування цим майном, без права розпорядження ним та відчуження.

3. В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_6

Попередній документ
125992195
Наступний документ
125992197
Інформація про рішення:
№ рішення: 125992196
№ справи: 461/9590/24
Дата рішення: 20.03.2025
Дата публікації: 24.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.04.2025)
Результат розгляду: Мотивована відмова
Дата надходження: 16.04.2025
Розклад засідань:
03.03.2025 15:00 Галицький районний суд м.Львова
20.03.2025 13:30 Галицький районний суд м.Львова
08.04.2025 14:30 Галицький районний суд м.Львова
28.11.2025 13:30 Галицький районний суд м.Львова