Справа № 752/14859/24
Провадження №: 1-кс/752/1503/25
06 березня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023010000000027 від 16.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло вищевказане клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023010000000027 від 16.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що СУ ГУНП в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42023010000000027 від 16.02.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Встановлено, що у зв'язку з реалізацією проголошеного в Україні Євроінтеграційного курсу розвитку держави через практичну підготовку та подальше підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом як реальну загрозу економічним та геополітичним інтересам РФ, упродовж 2013 року у представників влади РФ, виник умисел на вчинення протиправних дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Зокрема, розглядаючи елементами такої загрози втрату впливу РФ на політичні та економічні процеси в Україні, поглиблення співпраці України з НАТО та високу ймовірність денонсації угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ (далі ЧФ РФ) на території України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі (далі АР Крим), вказані представники влади РФ вирішили в разі невідворотності вказаних демократичних процесів, які відбувалися в Україні, поєднуючи свої дії з політичними, дипломатичними, економічними та інформаційними заходами реалізувати вказаний злочинний умисел шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів ЗС РФ, у тому числі, дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим, а також із залученням інших осіб, у тому числі громадян України та РФ та вчинення інших злочинів.
Одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо ведення агресивної війни проти України передбачалося здійснення прихованого вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів ЗС РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію АР Крим для посилення підрозділів ЧФ РФ у здійсненні військової окупації території півострову Крим шляхом силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України (далі ЗС України), Державної прикордонної служби України (далі ДПС України), підрозділів Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі ВВ МВС України) для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; пошкодження військових об'єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення АР Крим з метою ізоляції АР Крим та недопущення пересування на півострів із материкової частини України військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії РФ. Одночасно ці дії планувалося провести у чіткій взаємодії з військовими козацькими товариствами під виглядом місцевого населення АР Крим, з представниками так званої «самооборони», з мобілізованими на такі акції громадянами РФ та проросійсько-налаштованими активістами з числа місцевого населення АР Крим.
Для приховування збройного вторгнення на територію України та подальшого виправдання своїх дій вказаними особами співучасниками злочину було прийнято рішення активно використати протестний потенціал населення окремих регіонів України, в тому числі АР Крим, для організації та проведення незаконних сепаратистських проросійських референдумів на шкоду територіальної цілісності та недоторканості України. Кінцевою метою ведення агресивної війни проти України на території півострова Крим передбачалося відторгнення окупованих територій від України шляхом організації та проведення псевдореферендуму та подальше їх приєднання до складу РФ, тобто їх анексія.
Для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ, у тому числі десятками тисяч російських громадян, котрі проживали в межах дислокації російських гарнізонів ЧФ РФ на території АР Крим, злочинних діянь на шкоду суверенітету і територіальної цілісності та недоторканості України, представники влади РФ з грудня 2013 року по лютий 2014 року організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності, при цьому вказуючи на хибність Європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України, подаючи викривлену інформацію щодо подій, які відбувались в Україні, здійснюючи спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних настанов, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави України з європейським вектором розвитку, підбурюючи до міжетнічних конфліктів та розпалюючи сепаратистські настрої серед населення південно-східних регіонів України. При цьому, підживлювались антиукраїнські та проросійські настрої серед населення АР Крим, розпалювалась міжнаціональна ворожнеча між етнічними росіянами та корінним народом Криму - кримськими татарами, усіляко нагніталися ксенофобські настрої серед російськомовних жителів Криму.
Починаючи з 19.02.2014 розпочато збройне вторгнення збройних сил російської федерації (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.
Згідно зі статтями 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. При цьому, як акт агресії незалежно від оголошення війни, кваліфікується вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини. Вказаний збройний конфлікт у виді окупації російською федерацією Кримського півострову триває і по цей час.
Бажаючи, зокрема, представити спробу анексії Кримського півострову як волевиявлення місцевого населення, приховати безпосередню участь підрозділів ЗС РФ та інших силових формувань у веденні агресивної війни, країною-окупант під приводом охорони громадського порядку, зокрема, захисту від «націоналістів», «майданівців», «бойовиків Правого сектору» ініційовано створення незаконних збройних формувань, які мали діяти під негласним контролем спецслужб РФ.
Завданням зазначених НЗФ визначено участь у силових діях, з метою реалізації плану країни-окупанта з встановлення ефективного контролю над територією Кримського півострову, зокрема, шляхом блокування та фізичного захоплення об'єктів транспортної інфраструктури, військових об'єктів Збройних Сил України, інших військових формувань, органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, з метою подальшої анексії Кримського півострову, як частини території України в межах міжнародно визнаних кордонів.
Особовий склад НЗФ формувався переважно з етнічних росіян, громадян РФ, осіб з низьким соціальним статусом з числа мешканців Кримського півострову, а також спеціально прибувших з цією метою з території РФ, у тому числі представників «козацьких» формувань.
Забезпечення формування НЗФ особовим складом розпочалось не пізніше 22.02.2024 та первинно відбувалося шляхом запису «всіх бажаючих» до складу НЗФ, що здійснювалося невстановленими особами з числа проросійськи налаштованих рухів, як то партія "Руська єдність", організація «Руська община Криму» в агітаційних палатках в публічних місцях, а також під час проведення мітингів.
Керівництво НЗФ з моменту його створення здійснювалося ОСОБА_6 , який підпорядковувався безпосередньо ОСОБА_7 .
Вказане формування мало організаційну структуру військового типу, характеризувалося єдиноначальністю, підпорядкованістю, ієрархічністю, встановлені правила поведінки, та відповідальність за їх порушення, а його учасники носили камуфляжну форму та були озброєні придатними для використання вогнепальною зброєю, зокрема автоматами конструкції Калашникова «АК-47», або його модифікацій («АК-74», «АКС-74», «АКС-74У»), пістолетами, боєприпасами та вибуховими речовинами. Крім того, у зазначеному збройному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур, придушенні організованого опору населення на окупованій території, встановленні режиму військового стану, збройному протистоянні правоохоронним органам державної виконавчої влади України, залякування населення, захопленням адміністративних будівель органів державної влади, місцевого самоврядування, та інших тяжких і особливо тяжких правопорушень, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Так, склад зазначеного НЗФ «Самооборона Криму» становив в лютому - березні 2014 року не менше 1100 осіб. Вказане формування дислокувалось в різних населених пунктах АР Крим, керівництво ним здійснювалося «командувачем полком НЗФ «Самооборона Криму» ОСОБА_6 , та розподілялось на структурні підрозділи (роти), командири яких були підпорядковані та підзвітні безпосередньо ОСОБА_6 , виконуючи його накази та вказівки.
У кожному структурному підрозділі НЗФ «Самооборона Криму» ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки військових армії рф, переслідування громадян України на території м. Сімферополя, депортації населення, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, нападі на підприємства, установи, організації, громадян.
Учасники НЗФ «Самооборона Криму» діяли на підтримку російських військ, приймали участь у блокуванні українських військових частин та інших установ, підприємств, організацій на території Автономної Республіки Крим, встановленні над ними контролю, перешкоджання роботі, зупинки функціонування, здійснювали спільні чергування на укомплектованих зброєю блокпостах. Особи з числа мешканців Автономної Республіки Крим, які входили до складу НЗФ «Самооборона Криму», з метою здійснення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання Автономної Республіки Крим від території України та приєднання до території рф, захоплювали українських військовослужбовців, журналістів та активістів, здійснювали напади на підприємства, установи, організації, зокрема: захоплення адміністративної будівлі Верховної ради Автономної Республіки Крим, Сімферопольського аеропорту, будівель прокуратури, міліції, служби безпеки АР Крим та інших.
У подальшому, на підставі «Закону Республіки Крим «О Народном ополчении - народной дружине Республики Крым», ухваленого «державною радою Республіки Крим» від 11 червня 2014 року, та відповідно до «Постанови Ради Міністрів Республіки Крим» від 23 липня 2014 року № 217 (25 липня 2014 р. №105-рг), учасників НЗФ було «легалізовано» в організації, що діяла за законами РФ - «Крымский республиканский штаб «Народного ополчения - народной дружины Республики Крым», у формі «державної казенної установи».
Знаючи про початок діяльності не передбаченого законами України збройного формування «Самооборона Криму», громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, сприяючи армії рф в окупації та подальшому відділенні території кримського півострова від України, усвідомлюючи незаконність створення вказаного формування, з метою участі у його діяльності, та у нападі на підприємства, установи, організації, після співбесіди з «лідерами» незаконного збройного формування «Самооборона Криму», ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками учасника вказаного збройного формування, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету діяльності, 23.02.2014 в м. Сімферополь, АР Крим, вступив до вказаної організації. При цьому був призначений на посаду заступника командира «4 роти НЗФ «Самооборона Криму», і до його обов'язків входило загальне керівництво підлеглими йому бійцями у складу вказаної роти та виконання вказівок вищестоящих керівництва вказаного НЗФ.
У подальшому, діючи умисно, з метою зміни меж території України, спільно із іншими членами «Самооборони Криму», виконуючи вказівки вищестоящих керівників організації, надавав допомогу рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Так, у період з 23.02.2014, ОСОБА_5 виконував завдання щодо охорони мітингів проросійських сил та захоплення адміністративних будівель на території м. Сімферополь Автономної Республіки Крим.
Зокрема, 26.02.2014, ОСОБА_5 , прибувши до адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, розташованої за адресою: вул. Карла Маркса, 18, м. Сімферополь, де проводився мітинг на підтримку територіальної цілісності і недоторканості України, діючи умисно, з метою недопущення впливу учасників мітингу на діяльність депутатів ВР АР Крим, будучи заступником командира «4 роти НЗФ «Самооборона Криму» збрав участь у здійсненні розгону «про-українськи» налаштованого населення та захопленні приміщення адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Крім цього, 28.02.2014 ОСОБА_5 прибув за адресою: м. Сімферополь, смт. Аерофлотське, площа Аеропорту, 1, та приймав активну участь у діяльності вказаного незаконного збройного формування та наданні допомоги військовослужбовцям збройних сил країни агресора а саме приймав участь у захопленні аеропорту «Сімферополь». А також здійснював агітацію щодо підтримки майбутнього «референдуму» в підтримку приєднання території АР Крим до складу російської федерації.
В подальшому 13.04.2014 урочисто на площі м. Сімферополь ОСОБА_5 разом з іншими представниками НЗФ «Самооборона Криму» був нагороджений представниками окупаційної влади медаллю «За защиту Крыма».
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 , з метою вчинення умисних дій, що мали на меті зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, будучи громадянином України та пенсіонером міністерства внутрішніх справ, перебуваючи у м. Сімферополі, 23.02.2014 вступив у ряди незаконного збройного формування під назвою «Самооборона Криму». При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_5 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканості України.
Однак, незважаючи на це, діючи свідомо, 26.02.2014, ОСОБА_5 , прибувши до адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, розташованої за адресою: вул. Карла Маркса, 18, м. Сімферополь, де проводився мітинг на підтримку територіальної цілісності і недоторканості України, діючи умисно, з метою недопущення впливу учасників мітингу на діяльність депутатів ВР АР Крим, будучи заступником командира «4 роти НЗФ «Самооборона Криму» збрав участь у здійсненні розгону «про-українськи» налаштованого населення та захопленні приміщення адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Крім цього, 28.02.2014 ОСОБА_5 прибув за адресою: м. Сімферополь, смт. Аерофлотське, площа Аеропорту, 1, та приймав активну участь у діяльності вказаного незаконного збройного формування та наданні допомоги військовослужбовцям збройних сил країни агресора а саме приймав участь у захопленні аеропорту «Сімферополь». А також здійснював агітацію щодо підтримки майбутнього «референдуму» в підтримку приєднання території АР Крим до складу російської федерації.
За діяльність у незаконному збройному формуванні ОСОБА_5 , 13.04.2014 урочисто, публічно, у присутності населення м. Сімферополь, нагороджений представниками окупаційної влади медаллю «За защиту Крыма».
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисних діях, що мали на меті зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-ІII від 02.02.2014).
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 , з метою вчинення умисних дій, що мали на меті зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, будучи громадянином України та пенсіонером міністерства внутрішніх справ, перебуваючи у м. Сімферополі, 23.02.2014 вступив у ряди незаконного збройного формування під назвою «Самооборона Криму». При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_5 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканості України.
Однак, незважаючи на це, діючи свідомо, займаючи посаду командира «9 роти НЗФ «Самооборона Криму» незаконного збройного формування «Самооборона Криму», 26.02.2014, ОСОБА_5 , прибувши до адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, розташованої за адресою: вул. Карла Маркса, 18, м. Сімферополь, де проводився мітинг на підтримку територіальної цілісності і недоторканості України, діючи умисно, з метою недопущення впливу учасників мітингу на діяльність депутатів ВР АР Крим, будучи заступником командира «4 роти НЗФ «Самооборона Криму» збрав участь у здійсненні розгону «про-українськи» налаштованого населення та захопленні приміщення адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що в подальшому посприяло прийняттю 27 лютого 2014 року депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, під тиском «про-російських» політичних сил, які представляла політична партія «Руська Єдність» та залякуванню з боку представників незаконних збройних формувань, рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим до складу Росії на правах суб'єкта Російської Федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
Крім цього, 28.02.2014 ОСОБА_5 прибув за адресою: м. Сімферополь, смт. Аерофлотське, площа Аеропорту, 1, та приймав активну участь у діяльності вказаного незаконного збройного формування та наданні допомоги військовослужбовцям збройних сил країни агресора а саме приймав участь у захопленні аеропорту «Сімферополь». А також здійснював агітацію щодо підтримки майбутнього «референдуму» в підтримку приєднання території АР Крим до складу російської федерації.
За діяльність у незаконному збройному формуванні ОСОБА_5 , 13.04.2014 урочисто, публічно, у присутності населення м. Сімферополь, нагороджений представниками окупаційної влади медаллю «За защиту Крыма».
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчинення державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІII від 02.02.2014).
Одночасно з цим встановлено, що 17.03.2023, під час дії воєнного стану, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації вчинено тимчасову окупацію території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а з 24.02.2022 - повномасштабне збройне вторгнення на територію суверенної держави України, перебуваючи в студії «Радио Крым» за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Студентська, 14, ОСОБА_5 , являючись гостем ефіру, у денний час здійснив публічний виступ у ефірі радіокомпанії «Радио Крым» з одночасним записом та відтворенням виступу на інтернет-сторінці мережевого видання радіокомпанії « ОСОБА_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто використовуючи засоби масової інформації, здійснилв виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Зокрема, ОСОБА_5 висловлює думку, що перемога буде на їньому боці, а також інормує, що дуже вдяний чотирнадцятому року і за зустріч з дружиною і за те, що ввійшли до складу росії.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у здійсненні виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, запереченні тимчасової окупації частини території України, з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (в редакції № 2110-IX від 03.03.2022).
На даний час, у ході здійснення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 знаходиться на окупованій території, зокрема у м. Сімферополь.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду відомостей інтернет-сайту «РадиоКрым» у загальнодоступній мережі Інтернет від 08.08.2023, яким зафіксовано виступ ОСОБА_5 ; протоколом огляду відомостей інтернет-сайту «РадиоКрым» у загальнодоступній мережі Інтернет від 09.08.2023, яким зафіксовано виступ ОСОБА_5 ; висновок експерта № СЕ-19-24/4696-ЛД результатами судово-лінгвістичної експертизи від 13.03.2024; протоколом огляду відомостей інтернет-сайтів у загальнодоступній мережі Інтернет від 11.05.2023, яким зафіксовано фотографії ОСОБА_5 ; протоколом огляду відомостей інтернет-сайтів у загальнодоступній мережі Інтернет від 19.01.2024, яким зафіксовано фотографії ОСОБА_5 ; протоколом огляду відомостей інтернет-сайтів у загальнодоступній мережі Інтернет від 19.01.2024, яким зафіксовано фотографії ОСОБА_5 ; протоколом огляду відомостей інтернет-сайтів у загальнодоступній мережі Інтернет від 19.01.2024, яким зафіксовано фотографії ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.12.2023; протоколом впізнання за участю свідка ОСОБА_9 від 29.12.2023; протоколом огляду відомостей інтернет-сайту у загальнодоступній мережі Інтернет від 01.01.2024, яким зафіксовано факт участі ОСОБА_5 в НЗФ «Самооборона Криму»; висновком експерта №27762/23-35 результатами судової портретної експертизи від 19.12.2023; іншими доказами в своїй сукупності.
20.05.2024 слідчим у кримінальному провадженні - слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за погодженням із прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
24.05.2024 постановою слідчого ОСОБА_5 оголошено у розшук.
12.02.2025 постановою слідчого відновлено досудове розслідування щодо ОСОБА_5 .
На даний час підозрюваний ОСОБА_5 продовжує переховуватись від органів досудового слідства та суду на тимчасово окупованій території Кримського півострову, зокрема у м. Сімферополь з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується проведеними оперативно-розшуковими заходами в ході виконання доручення.
Поряд з цим, 14.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» від 27.04.2021 № 1422-ІХ, яким внесені зміни, зокрема, до ст. ст. 135, 139, 297-1 КПК України, які стосуються порядку виклику та здійснення спеціального досудового розслідування стосовно осіб, які переховуються на тимчасового окупованих територіях.
На даний час, відповідно до вимог ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою?агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Водночас, згідно приписів ч. 1 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук (ч. 2 ст. 297-1 КПК України).
При цьому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 переховуються на ТОТ АР Крим повістки про виклик його до слідчого управління ГУНП в АР Крим та м. Севастополі опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до листа-роз'яснення Акціонерного товариства «Укрпошта», вбачається, що у зв'язку із блокуванням усіх відділень поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на території півострова, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом пошти в напрямку Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до врегулювання ситуації. Врегулювання проблеми доставки поштових відправлень до АР Крим може відбутися після відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях півострова Крим та м. Севастополя.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з статтею 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання вимог КПК України, відомості щодо повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_5 розміщено у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Так, ОСОБА_5 викликався на 29.01.2024, 30.01.2024, 31.01.2024, з метою вручення йому повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій за його участі, про що відомості було розміщено у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» від 24.01.2024 за № 17 (7677), та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора 24.01.2024.
Однак, 29.01.2024, 30.01.2024, 31.01.2024 підозрюваний ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України).
На вказані виклики підозрювана особа не прибула, причини неявки не повідомила, що згідно вимог ч. 5 ст. 139 КПК, вважається ухиленням від явки, яка є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування.
Крім того, за результатами проведених слідчих дій та виконаного оперативним підрозділом доручення встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується на території ТОТ Кримського півострову, зокрема у м. Сімферополь.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та те, що він умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого, прокурора, переховується від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на ТОТ Кримського півострову, зокрема у м. Сімферополь, з метою виконання завдань кримінального судочинства, щоб кожний, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, орган досудового розслідування вважає, що з метою притягнення вищезгаданого підозрюваного до кримінальної відповідальності, необхідно провести спеціальне досудове розслідування (in absentia) у відповідності до положень глави 24-1 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила клопотання задовольнити.
Захисник заперечив, вважав, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023010000000027 від 16.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст.2 КПК України).
Згідно положень ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України, отже відносно нього законодавцем передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Частиною 2 ст. 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Слідчий суддя, поряд з положеннями ч. 2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Не вирішуючи питання щодо доведеності вини та кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних даних, які містяться в матеріалах доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час перебуває на тимчасово окупованій території України.
24.05.2024 ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Положеннями статті 297-4 КПК України законодавець встановив обов'язок слідчого, прокурора довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
На підтвердження умислу підозрюваного, спрямованого на переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, згідно доводів, наведених у клопотанні, свідчить той факт, що ОСОБА_5 продовжує переховуватись від органів досудового слідства та суду на тимчасово окупованій території Кримського півострову, зокрема у м. Сімферополь з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується проведеними оперативно-розшуковими заходами в ході виконання доручення.
Наведені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 умисно ухиляється від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є передумовою для здійснення в кримінальному провадженні № 42023010000000027 відносно нього спеціального досудового розслідування у відповідності до положень глави 24-1 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України, він умисно ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук, з метою виконання завдань кримінального судочинства, слідчий суддя визнав за необхідне надати дозвіл на здійснення стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціального досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42023010000000027 від 16.02.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іркутськ російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України.
Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1