Справа №671/1116/24
Провадження №2/752/1877/25
20 березня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Дараган Юлія Олександрівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до Волочиського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.04.2023 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №78834786, на підставі якого відповідач отримала кредит та зобов'язалася його повернути разом із процентами за користування ним.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Позивач набув право вимоги за договором позики №78834786 до відповідача в сумі 31169, 65 грн., з яких 9500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 21669,65 грн. - заборгованість по відсотках.
02.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - ТОВ «Маніфою») та відповідачем укладено договір позики №5538400, на підставі якого відповідач отримала кредит та зобов'язалася його повернути разом із процентами за користування ним.
18.10.2023 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №18-10/2023, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Позивач набув право вимоги за договором позики №5538400 до відповідача в сумі 7480 грн., з яких 2500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 4980 грн. - заборгованість по відсоткам.
24.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №7765210, на підставі якого відповідач отримала кредит та зобов'язалася його повернути разом із процентами за користування ним.
27.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №27102023/1, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Позивач набув право вимоги за кредитним договором №7765210 до відповідача в сумі 16865,86 грн., з яких 4079 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12286,86 грн. - заборгованість по відсоткам та 500 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
19.05.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс») та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №110235, на підставі якого відповідач отримала кредит та зобов'язалася його повернути разом із процентами за користування ним.
22.02.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №22022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Позивач набув право вимоги за кредитним договором №110235 до відповідача в сумі 3617,65 грн., з яких 2061,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1256,11 грн. - заборгованість по відсоткам та 300 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Кредитні договори укладено з відповідачем в електронній формі на умовах публічної пропозиції (оферти) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України.
Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 04.06.2024 передано на розгляд за підсудністю справу №671/1116/24 до Голосіївського районного суду міста Києва.
05.08.2024 судом постановлено ухвалу про прийняття до провадження зазначеної цивільної справи та відкриття спрощеного позовного провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
24.04.2023 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №78834786, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 9500 грн. строком на 30 днів, з процентною ставкою 2,50% на день, а остання зобов'язалася повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним (п. 2,3,4. договору позики №78834786 від 24.04.2023).
Відповідно до п. 6 договору позики №78834786 від 24.04.2023 позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди.
Відповідно до п. 15 договору позики №78834786 від 24.04.2023 у разі якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та/або правил постійно діючої акції, знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п .2 Договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується позичальником у повному обсязі за весь період строку позики.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 24674, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно з витягом з реєстру боржників №11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78834786 від 24.04.2023, заборгованість за основною сумою кредиту 9500 грн. та заборгованість по відсоткам 21669,65 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №78834786 від 24.04.2023 заборгованість відповідача становить 31169,65 грн., з яких 9500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 21669,65 грн. - заборгованість по відсоткам.
02.05.2023 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №5538400, згідно з умовами якого ТОВ «Маніфою» надало позику у розмірі 2500 грн. строком на 69 днів, тобто до 10.07.2023 перерахованих у безготівковій формі на банківську картку, з процентною ставкою 2,49000% на день (п. 2.3. договору від 02.05.2023 №5538400).
Відповідно до п. 4.1, 4.2. договору від 02.05.2023 №5538400 позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку. Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики.
21.05.2023 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору позики 02.05.2023 №5538400, відповідно до умов якої сторони погодили строк користування позикою до 09.08.2023.
18.10.2023 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №18-10/2023, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 18.10.2023 №18-10/2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №5538400 від 02.05.2023, заборгованість за основною сумою кредиту 2500 грн. та заборгованість по відсоткам 4980 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 02.05.2023 №5538400 заборгованість відповідача становить 7480 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 2500 грн. та заборгованість по відсоткам 4980 грн.
24.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №7765210, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» надало фінансовий кредит у розмірі 5000 грн. строком на 105 днів, тобто до 06.09.2023, які остання, зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,50% в день та сплатити комісію за надання кредиту 500 грн. (пп. 1.1. 1.2 1.3. 1.4. 1.5.1 кредитного договору від 24.05.2023 №7765210).
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору від 24.05.2023 №7765210 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил.
27.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27102023/1, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги зазначені в реєстрі, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за що сплатило грошові кошти.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 27.10.2023 №27102023/1 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від 24.05.2023 №7765210, заборгованість за основною сумою кредиту 4079 грн., заборгованість по відсоткам 12286,86 грн. та комісія 500 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24.05.2023 №7765210 заборгованість відповідача становить 16865,86 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 4079 грн., заборгованість по відсоткам 12286,86 грн. та комісія 500 грн.
19.05.2023 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 110235, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу у позику грошові кошти в сумі 6667 грн., які надаються не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000, 25 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 1666, 75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини на строк користування 70 днів, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600 % річних, а відповідач зобов'язується повернути надану позику та сплатити проценти (п. 2.2.1, 2.3., 2.6. договору № 110235 від 19.05.2023).
Відповідно до п. 3.3. договору № 110235 від 19.05.2023 кредитодавець може, на підставі звернення позичальника, продовжити строк цього договору на тих самих умовах. Договір вважається продовженим в разі підписання сторонами відповідної додаткової угоди.
22.02.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 22022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 22.02.2024 №22022024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 110235 від 19.05.2023, заборгованість за основною сумою кредиту 2061,54 грн., заборгованість по відсоткам 1256,11 грн. та комісія 300 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від № 110235 від 19.05.2023 заборгованість відповідача становить 3617,65 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 2061,54 грн., заборгованість по відсоткам 1256,11 грн. та комісія 300 грн.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Такий правовий висновок щодо застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладено Верховним Судом України у постановах від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
24.04.2023 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №78834786, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 9500 грн. строком на 30 днів, з процентною ставкою 2,50% на день, а остання зобов'язалася повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним.
02.05.2023 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №5538400, згідно з умовами якого ТОВ «Маніфою» надало позику у розмірі 2500 грн. строком на 69 днів, тобто до 10.07.2023, з процентною ставкою 2,49000% на день.
21.05.2023 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору позики 02.05.2023 №5538400, відповідно до умов якої сторони погодили строк користування позикою до 09.08.2023.
24.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №7765210, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» надало фінансовий кредит у розмірі 5000 грн. строком на 105 днів, тобто до 06.09.2023, які остання, зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,50% в день та сплатити комісію за надання кредиту 500 грн.
19.05.2023 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 110235, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу у позику грошові кошти в сумі 6667 грн., строк користування 70 днів, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600 % річних.
Суд звертає увагу, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Також встановлено, що ТОВ «ФК «Кредіплюс», ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Маніфою» свої зобов'язання за укладеним договорами виконали, на відміну від позичальника, який своєчасно до встановленого графіку не повертав платежі в строк та розмірі, визначених умовами кредитного договору, тобто не виконував свої зобов'язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.
Будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог відповідачем не надано.
Разом з тим, суд зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за договором позики від 24.04.2023 №78834786, укладений між відповідачем та ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів», становить суму, що зазначена у розрахунку заборгованості та витязі з реєстру боржників до договору факторингу.
Доказів звернення відповідача до ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» щодо пролонгації граничного строку повернення позики до суду не надано, а тому строк кредитування за вищевказаним договором не змінювався і становить 30 днів.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
ТОВ «ЄАПБ» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 24.05.2023, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами строку кредитування є безпідставними.
З урахуванням п. 15 договору позики від 24.04.2023 №78834786 позивач має право на стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 7125 грн. (9500 грн. * 30 днів * 2,50% = 7125 грн.)
Щодо решти вимог суд відзгачває наступне.
Докази повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми процентів за користування кредитом за іншими договорами позики відсутні.
Зазаначене дає підстави для висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків за їх користування, виходячи з чого суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами позики №78834786 від 24.04.2023 у розмірі 16625 грн., №5538400 від 02.05.2023 у розмірі 7480 грн., №7765210 від 24.05.2023 у розмірі 16865,86 грн., №110235 від 19.05.2023 у розмірі 3617,65 грн. При цьому суд погоджується з розрахунками заборгованості за цими договорами, які зроблені відповідно до умов, погоджених сторонами.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (75,40% ) в сумі 2283,11 грн., оскільки позовні вимоги задоволено частково.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:
-заборгованість за договором позики №78834786 від 24.04.2023 у розмірі 16625 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., з яких 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - тіло кредиту, 7125 (сім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. - відсотки за користування кредитом;
-заборгованість за договором позики №5538400 від 02.05.2023 у розмірі 7480 (сім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., з яких 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - тіло кредиту, 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. - відсотки за користування кредитом;
-заборгованість за договором позики №7765210 від 24.05.2023 у розмірі 16865 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 86 коп., з яких 4079 (чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. - тіло кредиту, 12286 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 86 коп. - відсотки за користування кредитом та 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією;
-заборгованість за договором позики №110235 від 19.05.2023 у розмірі 3617 (три тисячі шістсот сімнадцять) грн. 65 коп., з яких 2061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 54 коп. - тіло кредиту, 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 11 коп. - відсотки за користування кредитом та 300 (триста) грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією.
-судові витрати у розмірі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 11 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 20.03.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова