Справа № 752/6728/24
Провадження № 3/752/17/25
18.02.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №727739 від 05.03.2024 року, ОСОБА_1 05.03.2024 року о 15 годині 26 хвилин, керував транспортним засобом "CHERY", державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Столичне шосе в місті Києві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 свою вину не визнав, посилаючись на те, що того дня він дійсно керував транспортним засобом "CHERY", після чого приїхав на СТО, де припаркував автомобіль та керувати вказаним автомобілем вже не збирався. В подальшому, у них виник конфлікт з охоронцем, який викликав працівників поліції, після приїзду на нього було складено протокол, однак з вказаним протоколом він не згоден, оскільки не керував у стані сп'яніння, працівники поліції приїхали до нього, коли він вже навіть не був поруч з місцем паркування автомобіля, а випив алкоголь вже після того, як автомобіль був припаркований.
Свідок ОСОБА_2 показав суду про те, що того дня він перебував на роботі тта бачив, як приїхав та припаркувався автомобіль "CHERY", у якому було 2 чоловіки. Зазначив, що відбувся конфлікт та охоронець викликав працівників поліції. Чи керував ОСОБА_1 вказаним автомобілем він не знає, оскільки бачив тільки те, як останній сидів у автомобілі.
Свідок ОСОБА_3 в судові засідання за викликами суду не з'явився, будучи повідомленим про час та місце проведення судового засідання у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв.
Крім того, судом було скеровано запит УПП у м. Києві щодо надання у розпорядження суду доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, як про це зазначено у протоколі, однак відповідь до суду на вказаний запит не надійшла.
Заслухавши особу, відносно якої складено протокол, свідка, вивчивши матеріали справи, надходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, до протоколу не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 05.03.2024 року о 15 годині 26 хвилин, керував транспортним засобом "CHERY", державний номерний знак НОМЕР_1 , а також з відеозаписів, який долучено до протоколу, не вбачається доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд також враховує те, що ОСОБА_1 неодноразово зазначав поліцейським про те, що не керував транспортним засобом, що зафіксовано на відеозаписах.
Крім того, свідок ОСОБА_2 також зазначив про те, що чи керував ОСОБА_1 він не знає.
Таким чином, з огляду на зміст пункту 1.10 Правил дорожнього руху України та пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у даному конкретному випадку, ОСОБА_1 неможливо визнати водієм, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом, а тому сам по собі факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, за відсутності встановленого факту керування транспортним засобом та зупинки транспортного засобу, не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності до вимог ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закриття провадження у даній справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Первушина