Справа № 708/1457/24
Провадження № 2-о/708/5/25
12 березня 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Попельнюха А. О.,
з участю:
секретаря судових засідань Омельченко Ю. М.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представниці заявниці - адвоката Ткач В. В. (в режимі відеоконференції),
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Чигиринської міської ради, Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про надання права на шлюб та
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про надання їй права на шлюб. На обґрунтування поданої заяви заявниця зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно на момент звернення до суду їй було лише 16 років. В 2022 році заявниця познайомилася із ОСОБА_3 . Між ними склалися дуже теплі і щирі стосунки, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають взаємні міцні почуття любові та поваги один до одного. Тому заявниця вирішила зареєструвати шлюб із ОСОБА_3 . Проте коли вона звернулася до Чигиринського відділу ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), щоб подати заяву про реєстрацію шлюбу, їй було відмовлено у прийнятті такої заяви та роз'яснено, що на момент звернення ОСОБА_1 не досягла віку, з якого можна зареєструвати шлюб, як це визначено сімейним законодавством, тому вона може набути право на укладення шлюбу за судовим рішенням. На переконання заявниці право на шлюб для неї є необхідним і відповідає її інтересам, оскільки на момент звернення до суду вона вже фактично спільно проживає із ОСОБА_3 , вони кохають один одного та обоє зацікавлені в укладенні шлюбу. Батько заявниці помер, мати ОСОБА_2 підтримує та не заперечує проти укладення заявницею шлюбу із ОСОБА_3 . ОСОБА_3 працює та зможе забезпечити в майбутньому їх сім'ю матеріально. Тому просить суд надати їй право на шлюб із ОСОБА_3 .
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 16.12.2024 провадження у справі відкрито, справа призначена до судового розгляду.
Судове засідання 15.01.2025 було судом відкладено через необхідність повідомлення Органу опіки та піклування Чигиринської міської ради.
Судове засідання 03.02.2025 було відкладено через неявку ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 24.02.2025 за клопотанням заявниці ОСОБА_1 судом була оголошена перерва для надання можливості заявниці подати додаткові докази.
Під час судового розгляду заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала та просила суд її задовольнити. Суду додатково пояснила, що вони із ОСОБА_3 познайомилися у 2022 році. Між ними наявне почуття любові та закоханості. Наразі вже більше року вони проживають разом як подружжя у неї дома разом із її мамою. Проте заявниця хоче зареєструвати шлюб у органах ДРАЦСу і це бажання спільне із ОСОБА_3 . Також зазначила, що на момент їх знайомства ОСОБА_3 проходив військову службу за мобілізацією, але приїжджав до неї кожні два тижні на вихідні, відповідно вони протягом місяця у середньому 5-6 днів проводили разом. Вона навчається, але у неї заочна форма навчання. Також за час їх знайомства він двічі був у відпустках, які вони також проводили разом. У своїх почуттях та його вона впевнена, тому вважає, що вони готові стати подружжям. Нещодавно вона була вагітна, проте ця вагітність зірвалася, але вони мають намір народжувати спільних дітей.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала та підтримала її. Суду пояснила, що її донька ОСОБА_1 дійсно має намір укласти шлюб із ОСОБА_3 , і таке рішення є її добровільним вибором. Вона як мати не заперечує та переконана, що вони мають відверті та щирі почуття один до одного.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Додатково пояснив, що вони із ОСОБА_1 дійсно знайомі з 2022 року, протягом останнього року перебувають у фактичних шлюбних відносинах, проживають у неї за місцем її проживання разом із мамою ОСОБА_2 . Іноді їздять у гості до його батьків. Наразі вони будуть більше часу проводити разом, оскільки він звільнився із лав ЗСУ. Найближчим часом він має намір працевлаштуватися у м. Черкаси та винаймати там житло, де вони будуть проживати разом.
Заінтересована особа Орган опіки та піклування Чигиринської міської ради участь уповноваженого представника під час судового розгляду не забезпечила, письмових пояснень суду не надала, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Заінтересована особа Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) участь уповноваженого представника під час судового розгляду не забезпечила, письмових пояснень суду не надала, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб (ч. 3 ст. 293 ЦПК України).
Шлюб, права та обов'язки подружжя регламентовані положеннями Розділу ІІ Сімейного кодексу України.
Поняття шлюбу надано законодавцем у частині першій статті 21 Сімейного кодексу України, відповідно до якої шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно до статті 22 СК України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
У свою чергу державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства (ч. 1 ст. 27 СК України).
На підставі ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Зі змісту п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Під час аналізу можливого позитивного впливу на інтереси заявниці ОСОБА_1 рішення про надання їй права на шлюб суд ураховує, що в силу положень статті 6 Сімейного кодексу України наразі вона має правовий статус дитини, оскільки на момент розгляду справи не досягла повноліття.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
З наведених у статті 1 цього Закону термінів та їх визначень вбачається, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй була проголошена Декларація прав дитини для забезпечення дітям щасливого дитинства. Указана Декларація стала першим міжнародно-правовим документом, яким проголошено принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини і яка враховує те, що дитина внаслідок її фізичної й розумової незрілості потребує спеціальної охорони та піклування, зокрема належного правового захисту до й після народження. Із метою поліпшення умов життя дітей та продовження міжнародного співробітництва в цій сфері охоплені Декларацією основоположні засади захисту прав неповнолітніх були вдосконалені та закріплені в Конвенції про права дитини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 та ратифікована Україною 27.02.1991.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують усі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.
Окрім Конвенції про права дитини 1989 року, принцип забезпечення «найкращих інтересів дитини» також закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року; Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міжнародного усиновлення 1993 року; Конвенції про юрисдикцію, застосовне право, визнання, виконання та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року й низці інших.
Комітетом ООН із прав дитини принцип «найкращих інтересів дитини» був докладно розтлумачений у Зауваженні загального порядку № 14 (2013) «Про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів». Зокрема, Комітет акцентував увагу на тому, що призначенням концепції найкращих інтересів дитини є забезпечення повномасштабної та ефективної реалізації всіх прав, проголошених у Конвенції, усебічний розвиток дитини (п. 4), оцінка найкращих інтересів дитини в кожному окремому випадку при дотриманні балансу «усіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей» (п. 46). Визначення того, яке саме рішення буде прийнято в «найкращих інтересах дитини», має починатися з оцінки конкретних обставин, що роблять дитину унікальною. Це означає врахування судом одних та ігнорування інших елементів, а також впливає на те, яким чином вони будуть ураховані один щодо одного (п. 49).
Розділом ІІ Закону України «Про охорону дитинства» визначений комплекс прав та свобод дитини, які гарантуються державою та мають визначений механізм їх забезпечення. Зокрема відповідно до статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність (ст. 32 ЦК України), тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
У свою чергу відповідно до положень частини другої статті 34 ЦК України у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що наразі відсутні підстави для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви про надання їй права на шлюб. Наведені висновки суду обґрунтовані тим, що до моменту досягнення нею повноліття вона має гарантоване право на виховання та утримання від матері, забезпечення їй належних умов проживання, за порушення яких винна особа може бути притягнута до відповідальності. У свою чергу у випадку набуття права на шлюб після реєстрації шлюбу заявниця ОСОБА_1 автоматично набуде повної цивільної дієздатності, після чого буде самостійно своїми діями набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести повну юридичну відповідальність у разі їх невиконання та втратить гарантований державою захист. Ураховуючи відсутність на момент розгляду справи у неї освіти, власних джерел доходів, власного житла, а також відсутність у її майбутнього обранця постійних джерел доходів та власного житла, набуття ОСОБА_1 повної цивільної дієздатності на переконання суду порушить її гармонійний розвиток та буде мати наслідком необґрунтований завчасний перехід до дорослого самостійного життя, що у свою чергу жодним чином не буде відповідати її інтересам. За таких обставин заява не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 22, 23, 27 СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст. 247, 259, 263, 273, 293, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Чигиринської міської ради, Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про надання права на шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Заявниця: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );
Представниця заявниці: адвокат Ткач Валентина Вікторівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 506, видане 21.02.2002 Луганською обласною КДКА, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, буд. 7/1, офіс 153);
Заінтересована особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ: 40411015, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, буд. 26);
Заінтересована особа: Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 04061004, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, буд. 28).
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 12.03.2025, повне рішення складено 20.03.2025.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ