Справа № 159/8670/24
Провадження № 2/712/2186/25
20 березня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду міста Черкас Пересунько Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманого грошового забезпечення військовослужбовця, -
27 грудня 2024 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в якій позивач просить стягнути з сержанта ОСОБА_1 на користь НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) безпідставно отримане грошове забезпечення в розмірі 29 710,56 грн.
Позов обґрунтовано тим, що в ході аудиторської групи ІНФОРМАЦІЯ_1 в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) було виявлено незаконне отримання коштів сержантом ОСОБА_1 , який 25 травня 2022 року вчинив правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 16 червня 2022 року № 226-00 «Про особовий склад» сержанта ОСОБА_1 було знято з усіх видів забезпечення з 16 червня 2022 року.
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськв Дніпропетровської області від 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 років службового обмеження з відрахуванням сум грошового забезпечення в дохід держави 20 відсотків.
Із інформації, отриманої з архівної відомості, встановлено, що грошове забезпечення становить з 27 по 31.05.2022 - 2 359,52 грн та за червень 2022 року - 18 862,31 грн.
Виплачена сума грошового забезпечення підлягає стягненню з сержанта ОСОБА_1 з урахуванням компенсованого податку 18% та нарахованого ЄСВ 22% 29 710,56 грн, яка включає в себе: грошове забезпечення за травень 2 359,52 грн; грошове забезпечення за червень - 18 862,31 грн; компенсований податок 18% від суми 21 221,83 грн - 3 819,93 грн; нарахований ЄСВ 22% - 4 668,80 грн.
Ковельським міськрайонним судом Волинської області на підставі ухвали від 24 січня 2025 року в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України справу передано до Черкаського районного суду Черкаської області.
Черкаським районним судом Черкаської області на підставі ухвали від 25 лютого 2025 року в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України справу передано до Соснівського районного суду м. Черкас.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба є діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Ці функції суб'єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник, зокрема між двома суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Подібні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, провадження № 12-58гс18 та від 21 серпня 2019 року у справі № 362/5657/17, провадження № 14-331цс19.
Предметом спору в цій справі є стягнення з військовослужбовця грошового забезпечення, отриманого без належної правової підстави.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, провадження № 14-32цс22, зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів. У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошового забезпечення військовослужбовця і на обґрунтування позову посилалася на те, що переплата відбулася внаслідок дій відповідача, які мають ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зазначену виплату здійснено в результаті недобросовісності з боку набувача та не має прямого відношення до статусу військовослужбовця у відповідача.
Проте суд зауважує, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває (перебувала) на посаді державної (публічної) служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових (посадових) обов'язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди (збитків), а й оцінки правомірності дій такої особи та дій щодо правомірності/неправомірності і правильності нарахування грошового забезпечення.
Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службової або посадової особи передбачене в адміністративному процесі відповідно до приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Цей спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, збитків, необґрунтованих виплат тощо.
Вказане також узгоджується з правовим висновком, викладеним в ухвалі КЦС ВС від 17 квітня 2023 року у справі № 185/11055/22.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
З огляду на викладене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманого грошового забезпечення військовослужбовця.
Роз'яснити позивачу, що заявлені ним позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства і відповідний адміністративний позов може бути поданий до Черкаського окружного адміністративного суду (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 117).
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Я.В. Пересунько