Справа № 711/1220/25
Номер провадження 3/711/452/25
20 березня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ; тимчасово не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 07.02.2025 близько 13.00 год. перебуваючи за місцевого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від покладених на неї батьківських обов'язків по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого малолітній ОСОБА_2 перебував в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах проживання, а саме: сміття та побутові відходи розкидані по підлозі, у приміщенні спостерігаються таргани, відсутні продукти харчування для дитини, що загрожувало життю та здоров'ю неповнолітнього, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Правопорушниця ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи шляхом, в судове засідання повторно не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення була повідомлена про направлення матеріалів стосовно неї на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси, про що свідчить підпис останньої.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи стосовно неї.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
В судовому засіданні представник служби у справах неповнолітніх ОСОБА_3 надала пояснення, що ОСОБА_1 стоїть у них на обліку та стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 здійснюється соціальний супровід. Під час здійснення виходу за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою АДРЕСА_1 , з метою перевірки належності умов перебування неповнолітнього ОСОБА_2 встановлено, що дитина перебуває в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах проживання, а саме: сміття та побутові відходи розкидані по підлозі, у приміщенні спостерігаються таргани, відсутні продукти харчування для дитини, що загрожувало життю та здоров'ю неповнолітнього. В зв'язку з чим дитину було вилучено. В подальшому служба у справах дітей Черкаської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернулися до виконавчого комітету Черкаської міської ради з матеріалами про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 . Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Черкаської міської ради № 16/11 від 19.03.2025 встановила факти, того, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька в свідоцтво про народження дитини внесені на підставі частини 1 статті 135 СК України. 07.02.2025 під час проведення рейду, працівниками Служби за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено малолітнього ОСОБА_4 . За результатами комісійного складеного Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини було встановлено, що подальше перебування дитини з матір'ю дуже небезпечно. Малолітнього за заявою матері ОСОБА_1 того ж дня влаштовано в родину патронатного вихователя. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, умови проживання родини антисанітарні, відсутній одяг для дитини, продукти харчування, повітря важке, наповнене запахом нечистот, таргани. За результатами медичного обстеження від 07.02.2025 на момент виявлення малолітньому ОСОБА_5 діагностовано: атопічний дерматит, баланопостит (важливим аспектом у розвитку цього захворювання є недотримання гігієнічних норм), педикульоз. На момент огляду шкірні покрови на ногах із саднами, схожими на опіки темно-вишневого кольору. 13.02.2025, відповідно до наказу № 27/с, малолітній ОСОБА_6 поставлений на облік в Службі, як такий, що перебуває у складних життєвих обставинах, а саме: проживає в родині, де мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків.За інформацією Черкаського міського центру соціальних служб від 26.02.2025, подальше перебування дитини з матір'ю становить реальну загрозу життю та здоров'ю дитини, зокрема зараження інфекційними хворобами. 03.03.2025 на засіданні міждисциплінарної команди, громадян ОСОБА_1 повідомила, що протягом місяця з сином не бачилася, не вирішила питання щодо створення умов для повернення сина на виховання в родину, і не працевлаштувалася. Мати не змогла пояснити причини своєї безвідповідальної поведінки. На засіданні Комісії громадянка ОСОБА_1 вказала, що з лютого 2025 року сина бачила лише один раз, життям та здоров'ям сина не цікавилася, матеріальної допомоги на утримання сина не надавала. З огляду на викладене, Комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Черкаської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . На сьогоднішній день служба у справах дітей готує проект висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позовну заяву в інтересах дитини. Враховуючи викладені обставини, просила суд врахувати їх при вирішенні питання, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185 КУпАП.
Заслухавши пояснення представника служби у справах неповнолітніх ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 184 КУпАП, передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст.150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III - здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
З викладеного, можна зробити висновок, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов'язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов'язків, передбачених вищезазначеними нормами.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, а факт вчиненого правопорушення знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438363 від 07.02.2025, рапортом інспектора СЮП ВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області лейенанта поліції Є.Шевченка від 08.02.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого батьком дитини є - ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_1 ; рішенням комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Черкаської міської рада № 16/11 від 19.03.2025 та іншими матеріалами справи.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушниці обставин не вбачається.
Враховуючи, той факт, що правопорушниця вчинила адміністративне правопорушення, характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до неї цього стягнення буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України.
На підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст.184, ст.ст.279, 283 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник