Справа № 569/5360/25
1-кс/569/2344/25
19 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погодженого прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42024180000000046 від 09.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 Кримінального Кодексу України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що що не раніше 15.03.2022, більш точну дату і час не представилося за можливе встановити, громадянин України, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , перебуваючи на території Маріупольського району Донецької області, нехтуючи необхідністю у сприянні у відсічі збройної агресії рф, у скрутний для країни час, не проявив достатньої мужності та відданості, виявив слабкий характер по захисту України від протиправних посягань, збереженню територіальної цілісності країни, а натомість, поділяючи ідеї військово-політичного керівництва рф щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до Української нації і державності, відокремлення від України частини її території та населення, а також з корисливих мотивів та хибного почуття кар'єризму, вирішив використати факт встановлення окупаційної влади на території Маріупольської територіальної громади Донецької області у своїх особистих інтересах та добровільно, тобто без жодного психологічного чи фізичного тиску, прийняв рішення про зайняття посади у незаконно створеному органі, наділеному функціями незаконного правоохоронного органу - «мвд «днр», тим самим маючи на меті добровільно перейти на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, а у сукупності вчинити низку особливо тяжких умисних злочинів проти основ національної безпеки України, зокрема за таких обставин.
Так, громадянин України, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , вступаючи до не передбаченого законом правоохоронного органу - «мвд «днр», був достовірно обізнаним, що останній має організаційну структуру правоохоронного типу (поділяється на структурні підрозділи з визначенням особового складу кожного з них), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації, використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований/правоохоронний характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї збройного опору підрозділам Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяних у відсічі російської агресії, зокрема на території Донецької області України) та ставить перед собою специфічні завдання (забезпечення функціонування та утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України), встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (організація пошуку однодумців таких протиправних дій, залучення їх до вчинення такої протизаконної діяльності; здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва над слідчими інших правоохоронних органів, а також забезпечення встановленого порядку забезпечення громадської безпеки на таких територіях.
Також, громадянин України, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , маючи значний досвід проходження служби у Національній поліції України, усвідомлював, що «мвд «днр», у якому останній ініціативно зайняв посаду, не відносяться до правоохоронних органів, передбачених законодавчими актами українського законодавства, зокрема Законом України «Про Національну поліцію», якими визначено створення та функціонування правоохоронних органів та збройних формувань України.
Зокрема, не раніше 15.03.2022, більш точну дату і час не представилося за можливе встановити, громадянин України, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , перебуваючи на території Маріупольського району Донецької області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів військової агресії рф проти України, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради, взяв активну участь у діяльності підконтрольному окупаційній владі рф силовому блоці «днр». З власної ініціативи вступив у злочинну змову з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, та ініціативно зайняв посаду у непередбаченому законодавством збройному формуванні «мвд днр», територія обслуговування якого включає тимчасово окупованого рф Маріупольського району Донецької області та прилеглу до нього територію, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади рф та недопущення контролю України над цією територією, а отже основною ціллю якого було надання допомоги ворогу на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а також дестабілізація суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом сприяння збройної сили та правоохоронного блоку «днр» проти Збройних сил України та інших військових формувань, задіяних у відсічі російської агресії.
Так, 11.03.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України (13.03.2025 в газеті «Урядовий Кур'єр» розміщено повідомлення про його виклик для вручення повідомлення про підозру. Крім цього, аналогічні повідомлення про виклик та саме повідомлення про підозру ОСОБА_6 опубліковані 13.03.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора України).
Остаточна правова кваліфікація кримінальних правопорушень:
-ч. 2 ст. 111 КК України: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану.
-ч. 7 ст. 111-1 КК України: добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому злочинів, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме:
-повідомленням УСБУ в Рівненській області про виявлення факту вчинення ОСОБА_7 злочину;
-протоколами допиту свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
-протоколами огляду інтернет-ресурсів, на яких відображено обставини протиправної діяльності ОСОБА_6 ;
-матеріалами виконаних доручень слідчого оперативними підрозділами, зокрема Донецького управління ДВБ НП та відділом протидії кіберзлочинам в Рівненській області, УСБУ в Рівненській області;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, за скоєння якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, та ч. 7 ст. 111-1 КК України, за скоєння якого передбачено позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово викликався у порядку ст. ст. 133, 135 КПК України для проведення процесуальних дій, зокрема на 17.03.2025, 18.03.2025.
З урахуванням того, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, він перебуває на тимчасово окупованій території України (Донецька область, Маріупольський район), не з'являється без поважних причин на виклики слідчого, 18.03.2025 слідчим оголошено розшук такого підозрюваного.
У розрізі цих норм законодавства чітко вбачається, що наведені фактори вказують на те, що є достатні підстави обрати підозрюваному ОСОБА_6 саме такий запобіжний захід як тримання під вартою без визначення розміру застави.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також запобігти ризикам передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливо без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор та слідчому в судовому засіданні повністю підтримали клопотання, просили його задоволити з викладених у ньому підстав, вказавши про те, що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук та з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, тому просить клопотання задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає його передчасним.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених до нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно вплинути на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Судом встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024180000000046 від 09.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 Кримінального Кодексу України.
У рамках вказаного кримінального провадження, 11.03.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України (13.03.2025 в газеті «Урядовий Кур'єр» розміщено повідомлення про його виклик для вручення повідомлення про підозру. Крім цього, аналогічні повідомлення про виклик та саме повідомлення про підозру ОСОБА_6 опубліковані 13.03.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора України).
Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово викликався у порядку ст. ст. 133, 135 КПК України для проведення процесуальних дій, зокрема на 17.03.2025, 18.03.2025.
У подальшому враховуючи те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, він виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України, не з'являється без поважних причин на виклики слідчого, 18.03.2025 слідчим оголошено розшук такого підозрюваного.
Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків передбачених у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики існують та є актуальними, оскільки на цей час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення зазначених особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема з використанням службового становища, із залученням значної кількості осіб, оскільки такі злочини характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі, призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки ОСОБА_6 як особисто так і шляхом інструктажу інших осіб може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх (підкупу, погроз, тощо) до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти, які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Як встановлено слідчим суддею, 07.03.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, у зв'язку з його перебуванням на тимчасово окупованій території України, провадження по справі зупинено на підставі ст. 281 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Наведені обставини дають підстави для розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 за його відсутності.
Враховуючи викладене те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, а також в ході розгляду клопотання прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень. Окрім того, обґрунтованими є доводи сторони обвинувачення про необхідність запобігання спробам підозрюваного ухилитися від органів досудового слідства, оскільки його оголошено у розшук.
Таким чином, із врахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 без визначення розміру застави.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставити до органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження.
Не пізніше сорока восьми годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Рівненського міського суду Рівненської області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали не зазначати.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя -