Справа № 132/3596/24
Провадження №2-о/132/23/25
Іменем України
18 березня 2025 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області
у складі головуючого - судді Карнауха Н.П.,
за участі секратаря судового засідання - Лисюк О.П.,
представника заявниці - адвоката Ференець О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування особи на утриманні,
До Калинівського районного Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування особи на утриманні.
У цій заяві ОСОБА_1 висловлене прохання встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 .
В обґрунтування цих вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є особою з інвалідністю 3 групи, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Хмільницької районної військової адмінстрації № 2 Калинівка та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю 3 групи загального захворювання з 24.04.2023 по 31.05.2025. Розмір соціальної допомоги становить 2361 грн.
Її рідним братом є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 .
Їх батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли у 2019 році.
ОСОБА_2 02.08.2024 призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Сестра заявниці ОСОБА_5 30.09.2024 отримала повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при захисті Батьківщини, виявлення стійкості та мужності, під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.
Заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю. Ні у неї, ні у нього не було іншої сім'ї. Стан здоровя ОСОБА_1 не дозволяв їй працювати, брат постійно забезпечував їх сім'ю всім необхідним (ліками, продуктами харчування, одягом, засобами гігієни та побутовими речами). Розмір соціальної допомоги, яку вона отримує, є мізерним.
Заявниця має намір звернутися до військової частини із заявою щодо виплати їй грошового забезпечення, як утриманцю зниклого безвісти військовослужбовця, тому вона звернулася до суду із цією заявою про встановлення факту перебування на утриманні брата.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2024 відкрито провадження за цією заявою.
В судові засідання, призначені на 30.12.2024, 27.01.2025 представники заінтересованих осіб не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 13:00 год. 20.02.2025.
У судове засідання, призначене на 13:00 год. 20.02.2025, заявниця ОСОБА_1 не з'явилась. У це судове з'явилась представник заявниці - адвокат Ференець О.Ю., яка щодо початку розгляду заяви за відсутності заявниці не заперечувала, просила викликати та допитати в цьому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Представники заінтересованих осіб, яких належним чином повідомлено про дату і час судових засідань, у вказане судове засідання не з'явились. Відомостей про причини їх неявки не надходило.
За клопотанням представника заявниці в судовому засіданні допитано вказаних свідків. Наступне судове засідання у справі призначено на 15:00 год. 12.03.2025, поновлено виклики учасників у справі.
До Калинівського районного суду Вінницької області 20.02.2025 надійшли заперечення представника Міністерства оборони України Балтака Д.М. на заяву ОСОБА_1 , у яких він вказав на необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з огляду, серед іншого, на таке.
Звертаючись до суду із позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, позивач посилалась на те, що встановлення вказаного факту перебування на утриманні необхідно їй з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, яка передбачена змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Про деякі питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1- 2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Однак, зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення не вбачається факт загибелі солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодних належних та допустимих доказів з даного приводу матеріали справи не містять (свідоцтва про смерть вказаної особи із зазначення дати загибелі, рішення суду про встановлення даного факту або оголошення вказаного військовослужбовця померлим).
У судове засідання, призначене на 15:00 год. 12.03.2025, заявниця ОСОБА_1 не з'явилась. У це судове з'явилась представник заявниці - адвокат Ференець О.Ю., яка щодо розгляду заяви за відсутності заявниці не заперечувала, просила заяву задоволити з наведених у ній підстав.
Представники заінтересованих осіб, яких належним чином повідомлено про дату і час судових засідань, у вказане судове засідання не з'явились. Відомостей про причини їх неявки не надходило.
За наслідками дослідження в судовому засіданні матеріалів справи судом відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалено відкласти проголошення судового рішення на строк не більше 10 днів, визначивши дату оголошення судового рішення - 18.03.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Факти, що мають юридичний характер (юридичні факти) - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин та факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, якщо зазначені в документі прізвище, ім'я, по батькові не збігаються з ім'ям, по батькові, місце і час цієї особи, зазначених у свідоцтві про народження та правовстановлюючих документів та інші. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів вбачається таке.
Заявниця ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 366137. Відповідно до наявних в матеріалах копій індивідуальної програми реабілітації № 60773, довідки управління соціального захисту населення № 513 від 28.10.2024 та посвідченням серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації № 2 Калинівка та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю 3 групи загального захворювання з 24.04.2023 по 31.05.2025. Розмір соціальної допомоги становить 2361,00 грн. Із посвідчення серія НОМЕР_4 також убачається, що державну соціальну допомогу, як особа з інвалідністю 3 групи заявниця також отримувала в період часу з 22.04.2021 до 30.04.2023 в сумі 2100 грн.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 її батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_6 його батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Тобто, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , є рідним братом заявниці.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 , виданимо 24.06.2019 Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 , виданим 18.10.2019 Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2024/013091587 адреса зареєстрованого місця проживання заявниці: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 27.11.1984, тобто з народження.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 871 від 24.12.2019 за відомостями Радівської сільської ради Калинівського (Хмільницького) району Вінницької області зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації з 04.07.1991, тобто з народження.
Відповідно до довідки № 1068 від 01.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 02.08.2024 призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно із долученою до заяви ОСОБА_1 копією повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №2777 від 30.09.2024 ОСОБА_5 поінформовано про факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , при захисті Батьківщини, виявлення стійкості та мужності, під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.
У цьому повідомленні сім'ї (близьких родичів) про факт зникнення безвісти військовослужбовця зазначено, що воно є підставою для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та надання пільг, установлених законодавством України.
Після цього 04.10.2024 ОСОБА_5 звернулася до Відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою проте, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , який проходив військову службу в ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , перебував на посаді стрілець 2-го аеромобільного відділення, 2-го аеромобільного взводу, 1-ї аеромобільної роти, 90 ОАеМБ, у званні солдата, та виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області, 27.09.2024 зник безвісти, що підтверджується копією витягу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020220000357 від 05.10.2024. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 115 КК України.
З долученої до заяви копії витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, вбачається, що в реєстрі застрахованих осіб щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості відсутні.
Згідно із актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складеного комісією Радівського старостинського округу Калинівської міської ради 30.10.2024 в складі: в.о. старости ОСОБА_7 , діловода ОСОБА_8 , члена комісії ОСОБА_9 , встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживала разом з братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дня їхнього народження вони були зареєстровані за однією адресою, мали спільний побут, сестра ОСОБА_10 перебувала на постійному систематичному утриманні ОСОБА_11 , отримувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів для проживання. ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги на проживання та лікування, так я к є особою з інвалідністю третьої групи (розумова відсталість).
Відповідно до заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , справжність підпису яких засвідчена 01.11.2024 та 02.11.2024 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар К.Д., та зареєстрованих в реєстрі за №4623 та №4650 відповідно, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 підтвердили факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є особою з інвалідністю третьої групи, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був призваний на військову службу за мобілізацією, а під час виконання бойового завдання зник безвісти, є рідними братом та сестрою. До моменту призову ОСОБА_2 на військову службу, він та ОСОБА_1 проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство. ОСОБА_1 перебувала на повному утриманні свого брата - ОСОБА_2 . Допомога ОСОБА_2 була постійним і основним джерелом засобів до існування ОСОБА_1 , оскільки розмір інших джерел доходів, крім пенсії, остання не мала. Допомогу брат надавав систематично, а саме з моменту досягнення повноліття брат виконував обов'язок щодо утримання сестри. Розмір допомоги ОСОБА_2 значно перевищував мінімальний розмір пенсії ОСОБА_1 , якої не вистачало навіть на ліки та елементарні засоби вжитку. Тому у співвідношенні розміру допомоги, яку надавав ОСОБА_2 і пенсія, яку отримувала ОСОБА_1 , остання перебувала на повному утриманні свого брата, який систематично на постійній основі надавав допомогу своїй сестрі - особі з інвалідністю. Основним і постійним джерелом засобів до існування була для ОСОБА_1 допомога з боку особи, яка надавала їй утримання- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , підтвердила обставини, наведені у вказаній заяві, вказавши що є сестрою заявниці ОСОБА_1 та зниклого безвісти ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом з дитинства, сестрою ОСОБА_1 опікувався тільки брат ОСОБА_2 , купував їй необхідні ліки, одяг тощо. Після призову на військову службу пересилав кошти ОСОБА_5 на карту і в магазин для купівлі ОСОБА_1 продуктів харчування та інших необхідних речей, оскільки сестра не вміє користуватися карткою.
Допитана свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_2 , повідомила, що знає сім'ю ОСОБА_13 , оскільки вони живуть неподалік, в одному селі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом з дитинства, сестру ОСОБА_1 систематично утримував брат ОСОБА_2 , купував їй необхідні ліки, одяг тощо.
В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розяснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Згідно із правовою позицією, яка міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону). У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловікові), а в разі її (його) відсутності -повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У відзиві представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Балтак Д.О. вказує на те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити через те, що заявниця не може претендувати на отримання одноразової грошової допомоги в сумі 15 млн. грн., оскільки ОСОБА_2 зник безвісти, він не є загиблим, не визнаний померлим.
Однак, згідно із заявою ОСОБА_1 метою її звернення до суду для встановлення факту перебування на утриманні брата є подальше звернення до військової частини із заявою щодо виплати грошового забезпечення, як утриманцю зниклого безвісти військовослужбовця. Тому, на переконання суду, обставини, наведені у відзиві представника заінтересованої особи не перешкоджають встановленню відповідного факту.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, суд вважає доведеним факт перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні свого брата ОСОБА_2 ,який будучи військовослужбовцем, 27.09.2024 зник безвісти при захисті Батьківщини в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 80, 81, 82, 247, 259, 264, 265, 268, 293, 315, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст. 423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст. 424 ЦПК України, в порядку ст. 425 ЦПК України.
Копію цього рішення направити учасникам справи.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Представник заявника: адвокат Ференець Оксана Юріївна, адреса: 22400, Вінницька область, Хмільницький район, місто Калинівка, вулиця Зарічна, будинок № 47.
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6.
Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України: Балтак Дмитро Олегович, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_5 .
Дата складення повного тексту рішення 18.03.2025.
Суддя Н.П. КАРНАУХ