19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 753/23213/16-ц
провадження № 61-5302св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті»,
треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Наталія Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» (далі - ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті») про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нежилі приміщення, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва у справі № 2-4900/10 від 13 серпня 2010 року, додаткового рішення від 19 листопада 2010 року та ухвали від 03 березня 2011 року вона була власником нежитлових приміщень з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .
18 березня 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» та ПП «Будспецпроект» уклали кредитний договір № 100.2.3-13/52к-11, на забезпечення виконання зобов'язань за яким між нею та ПАТ «ВТБ Банк» укладений іпотечний договір від 18 березня 2011 року про передачу в іпотеку нежитлових приміщень та договір поруки від 18 березня 2011 року № 100.2.3-13/53п-11.
У зв'язку з невиконанням ПП «Будспецпроект» своїх зобов'язань перед ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 1 478 191,37 грн.
26 лютого 2014 року Апеляційний суд м. Києва ухвалив рішення про стягнення з неї як майнового поручителя на користь банку заборгованості за кредитним договором у вказаному розмірі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
На виконання рішення апеляційного суду Дарницький районний суд міста Києва видав виконавчий лист № 2/753/4773/13 від 11 липня 2014 року та було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1.
18 листопада 2015 року платіжними дорученнями № 163-165 ТОВ «ТД «Чайка» за договорами про надання зворотної фінансової допомоги з ПП «Будспецпроект» здійснено оплату (погашення боргу) на загальну суму 1 478 891,62 грн у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
10 травня 2016 року згідно з розпорядженням державного виконавця від 28 квітня 2016 року грошові кошти були розподілені таким чином: 1 343 986,18 грн перераховано на користь ПАТ «ВТБ Банк»; 134 398,62 грн перераховано виконавчого збору; 506,82 грн - витрати на проведення виконавчих дій.
Таким чином, залишок заборгованості за кредитним договором перед ПАТ «ВТБ Банк» становить лише 134 205,19 грн.
Вказувала на те, що 03 листопада 2016 року їй стало відомо, що на 11 листопада 2016 року на замовлення державної виконавчої служби призначено проведення електронних торгів через систему «СЕТАМ» у рамках вказаного виконавчого провадження, виставлено на продаж лот № 175941 - спірні нежитлові приміщення. Зазначала, що основний боржник ПП «Будспецпроект» за кредитним договором, поручителем за яким вона виступала, перерахував всю суму заборгованості перед стягувачем у розмірі 1 478 191,37 грн, а постанова державного виконавця від 28 квітня 2016 року про стягнення з неї виконавчого збору перебувала на оскарженні в суді, а тому для неї стало несподіванкою дізнатися про призначення прилюдних торгів. Результати торгів були оформлені протоколом від 13 листопада 2016 року № 211520, сформованим ДП «СЕТАМ».
Вказувала на те, що передача майна на реалізацію та продаж майна на електронних торгах здійснені з порушенням норм чинного законодавства, а тому вона звернулася до суду з позовом про визнання електронних торгів недійсними.
Крім того, на момент проведення торгів, у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ перебувала справа № 753/11370/16-ц за заявою ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом Дарницького районного суду міста Києва № 7/753/4773/13 від 11 липня 2014 року. На підтвердження заміни сторони виконавчого провадження ТОВ «Схід Фінанс» надано договір від 08 червня 2016 року про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року про стягнення з неї на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором до вирішення справи по суті. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року разом з заявою про зупинення виконання рішення суду була подана нею особисто 17 листопада 2016 року через канцелярію Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві. Відповідно з вказаної дати будь-які дії за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 мали бути зупинені, а отже, й дії щодо оформлення результатів електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» з 11 до 13 листопада 2016 року за лотом № 175941.
Після проведення електронних торгів відбулася заміна стягувача за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 на підставі копії начебто ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року. Внаслідок заміни стягувача переможцем електронних торгів та стягувачем за виконавчими провадженнями щодо неї стала одна і та ж юридична особа.
06 грудня 2016 року з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що 28 листопада 2016 року приватним нотаріусом Михайловою Н. О. зареєстровано право власності ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» на спірні нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд витребувати з володіння ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, укладений між ТОВ «Схід Фінанс» та ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» щодо вказаних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайловою Н. О. та зареєстрований у реєстрі за № 2296, тавизнати за нею право власності на вказані приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2023 року, ухваленим у складі судді Колесника О. М., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 28 листопада 2016 року між ТОВ «Схід Фінанс» та ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайловою Н. О. і зареєстрований у реєстрі за № 2296, недійсним.
Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» на користь ОСОБА_1 нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15-А, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень №1-А), загальною площею 640,00 кв. м, які розташовані на шостому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15-А, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень №1-А), загальною площею 640,00 кв. м, які розташовані на шостому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» на користь ОСОБА_1 6 890,00 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанціївиходив із того, що ОСОБА_1 довела належними та допустимими доказами факт вибуття спірного майна з володіння поза її волею у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, де борг було погашено 18 листопада 2015 року, до створення зведеного виконавчого провадження і до проведення електронних торгів.
Визнаючи за ОСОБА_1 право власності на спірне майно, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ставить під сумнів статус ОСОБА_1 як власника майна, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 392 ЦК України.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела належними та допустимими доказами недійсність такого правочину та недобросовісність відповідача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» задоволено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.
Відмовлено ОСОБА_1 у позові до ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті», треті особи: ТОВ «Схід Фінанс», приватний нотаріус КМНО Михайлова Н. О., про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нежилі приміщення, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» судові витрати в розмірі 11 161,80 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд, установивши, що ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, укладеного з ТОВ «Схід Фінанс», яке придбало це майнона електронних торгах у порядку, встановленому для виконання судових рішень, законність проведення яких встановлена судовими рішеннями у справі № 753/21282/16-ц, дійшов висновку про відсутність правових підстав для витребування спірного нерухомого майна на користь позивача від кінцевого набувача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірне нерухоме майно, апеляційний суд виходив із того, що вказані вимоги є неефективним способом захисту прав власника, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково ототожнив предмет, підстави та правове регулювання вже вирішеного спору у справі № 753/21282/16-ц про визнання електронних торгів недійсними і ще не вирішеного спору про витребування майна з чужого незаконного володіння, що призвело до встановлення обставин справи на підставі одного доказу, а не сукупності доказів.
Апеляційний суд не врахував преюдиційні обставини, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року у справі № 640/7648/19, а саме щодо неправильного обрахунку виконавчого збору за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, що призвело до штучного створення заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 і запустило ланцюжок незаконних дій, які призвели до вибуття спірного майна з власності позивача.
Апеляційний суд не врахував двічі встановлену преюдиційну обставину безоплатності відчуження майна позивачана користь ТОВ «Схід Фінанс» без зменшення заборгованості ОСОБА_1 (постанова Київського апеляційного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 753/11184/18; постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 826/3349/17).
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) та у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (61-11сво17), від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20), від 09 листопада 2022 року у справі № 756/11356/19 (провадження № 61-6804св22); суд не дослідив зібрані у справі докази.
У березні 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду письмові пояснення щодо поданої нею касаційної скарги, які до уваги не беруться і підтягають залишенню без розгляду, оскільки письмові пояснення, які по суті є доповненням до касаційної скарги, подані поза межами строку. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Подібні висновки вказані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19); від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) та інших постановах Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2024 року ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 набула у власність нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року у справі № 2-4900/10, додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року у справі № 2-4900/10 та ухвали від 03 березня 2011 року.
18 березня 2011 року на забезпечення виконання зобов'язань ПП «Будспецпроект», що виникають з кредитного договору № 100.2.3-13/52к-1 від 18 березня 2011 року, а також договорів про внесення змін (доповнень) та додатків до нього, що є невід'ємними його частинами, між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .
28 вересня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладений договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору, яким викладено пункт 1.2 розділу 1, пункт 2.2 розділу 2 в іншій редакції.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року у справі № 22-ц/796/2062/2014 задоволено позов ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ПП «Будспецпроект», про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу майна на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки у розмірі 4 757 333,00 грн на користь ПАТ «ВТБ Банк».
Додатковим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 травня 2014 року у справі № 22-ц/796/2062/2014 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «ВТБ Банк» судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2016 року у справі № 22-ц/796/2062/2014 заяву Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про роз'яснення рішення задоволено та роз'яснено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості боржника ПП «Будспецпроект» перед ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором у розмірі 1 478 191,37 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2015 рокуу справі № 753/21777/14, залишеними без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2016 року, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2004 року № 028-04/ЮК, укладеним між ПАТ «Банк Альянс» та ТОВ «Консоль Плюс», у сумі 27 437 977,21 грн.
На виконання цих рішень Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчі листи, а саме: № 753/8443/13, № 2/753/4773/13 від 11 липня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки; № 753/21777/14 від 09 вересня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, які пред'явлені стягувачами до примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ від 25 липня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа № 2/753/4773/13, виданого 11 липня 2014 року Дарницьким районним судом міста Києва, запропоновано боржнику добровільно виконати рішення в семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, проте у зазначений строк рішення суду боржником не виконано.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ від 25 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 на виконання виконавчого листа № 753/21777/14, виданого 09 вересня 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення на користь ПрАТ «Банк Альянс» з ОСОБА_1 27 437 977,21 грн та 3 754,97 грн судових витрат.
18 листопада 2015 року платіжними дорученнями № 163, 164, 165 ТОВ ТД «Чайка» сплатило заборгованість за ВП № НОМЕР_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» за виконавчим листом від 11 липня 2014 року Дарницького районного суду міста Києва сумами: 485 800,00 грн, 499 691,62 грн, 493 400,00 грн.
28 квітня 2016 року державний виконавець виніс постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 147 819,13 грн та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 506,82 грн. Розпорядженням начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 26 квітня 2016 року грошові кошти у сумі 1 478 891,63 грн, що надійшли 18 листопада 2015 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/753/4773/13 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , перераховано 1 343 986,18 грн на користь ПАТ «ВТБ Банк», 134 398,62 грн виконавчого збору та 506,892 грн витрат на проведення виконавчих дій - на рахунку в УДКСУ у Печерському районі в м. Києві.
10 травня 2016 року платіжними дорученнями № 533, 534, 535 вказані кошти було перераховано згідно з розпорядженням від 26 квітня 2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 13 червня 2016 року у справі № 826/8627/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 28 квітня 2016 року ВП № НОМЕР_1, визнання постанови протиправною та її скасування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року у справі № 640/7648/19 адміністративний позов ПП «Будспецпроект» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження задоволено.
Визнано протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Подпоріна Р. О. про стягнення виконавчого збору від 28 квітня 2016 року за ВП № НОМЕР_1 в частині обчислення суми виконавчого збору. Визнано протиправним розпорядження № НОМЕР_1/8 від 28 квітня 2016 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Подпоріна Р. О. в частині перерахування коштів у сумі 134 398,62 грн на сплату виконавчого збору.
Одночасно з виконавчим провадженням № НОМЕР_1 державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснювалось примусове виконання виконавчого листа № 753/21777/14, виданого 09 вересня 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» заборгованості за кредитним договором у сумі 27 437 977,21 грн та судових витрат у сумі 3 754,97 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25 вересня 2015 року ВП № НОМЕР_2).
У листопаді 2015 року представник стягувача ПАТ «Банк Альянс» звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою, у якій просив об'єднати виконавче провадження № НОМЕР_1 та виконавче провадження № НОМЕР_2 у зведене виконавче провадження.
Постановою Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року утворено при відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконавчу групу для проведення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням про стягнення з ОСОБА_1 .
Виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 покладено на відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Виконавчі провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 та які перебувають на виконанні у Дніпровському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Дарницькому РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві та відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві, для подальшого виконання, підлягають об'єднанню у зведене виконавче провадження.
25 травня 2016 року керівник виконавчої групи Нідченко Д. Є. направив до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у місті Києві доручення про приєднання виконавчих проваджень, боржником за якими є ОСОБА_1 , до зведеного виконавчого провадження № 51240915, погодження з нею здійснення виконавчих дій та винесення процесуальних документів за зведеним виконавчим провадженням, надання їй копій виконавчих документів, інформації про рух виконавчих проваджень тощо.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 25 травня 2016 року об'єднано у зведене виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб суми боргу з метою подальшого накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення виконавчого збору та можливих витрат на виконавче провадження, а також вчинення інших виконавчих дій та заходів примусового виконання, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 30 травня 2016 року у ВП № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/753/4773/13, виданого 11 липня 2014 року Дарницьким районним судом міста Києва, приєднано виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження № 51240915, яке веде Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
Постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києва від 02 червня 2016 року у ВП № 48217441 при примусовому виконанні виконавчого листа № 753/8443/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошових коштів, приєднано виконавче провадження № 50678993 до зведеного виконавчого провадження № 51240915.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у ВП № НОМЕР_2 від 07 червня 2016 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 753/21777/14, виданого 09 вересня 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» 27 437 977,21 грн та 3 754,97 грн судових витрат, до закінчення касаційного розгляду.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у ВП № НОМЕР_2 від 10 листопада 2016 року поновлено виконавче провадження, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2016 року касаційна скарга ОСОБА_1 відхилена.
08 червня 2016 року між ТОВ «Схід Фінанс» та ПАТ «ВТБ Банк» укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та прав вимоги за договорами забезпечення, за умовами якого на користь ТОВ «Схід Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором від 18 березня 2011 року № 100.2.3-13/52к-11 за змінами та доповненнями, також ТОВ «Схід Фінанс» та ПАТ «ВТБ Банк» уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого на користь ТОВ «Схід Фінанс» відступлено право вимоги за іпотечними договорами, в тому числі укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 , зі змінами до нього.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2016 року у справі № 753/11370/16-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року, замінено сторону стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Схід Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.
27 липня 2016 року ПАТ «Банк Альянс» та ТОВ «Фінансова компанія-ФС» уклали договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором № 028-04/ЮК та прав вимоги за договорами забезпечення. Цього ж дня ТОВ «Фінансова компанія-ФС» відступила права вимоги за кредитним договором та за договорами забезпечення ТОВ «Схід Фінанс». Відповідно до умов договорів відступлення права вимоги розмір заборгованості, яка відступалась новим кредиторам, становив 16 056 597,62 грн.
20 жовтня 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» подало до суду заяву про заміну сторони стягувача у вказаному виконавчому провадженні.
28 вересня 2016 року державний виконавець Подпорін Р. О. виніс постанову про заміну ПАТ «ВТБ Банк» його правонаступником ТОВ «Схід Фінанс».
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року у справі № 753/11370/16-ц зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року у справі за заявою ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ПАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_1 , ПП «Будспецпроект», Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2016 року виправлено в тексті ухвали від 11 листопада 2016 року допущені описки, замість «рішення апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року» зазначено «рішення апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року».
Протоколом № 211520 проведення електронних торгів, які розпочалися 11 листопада 2016 року та завершились 13 листопада 2016 року, сформованим ДП «СЕТАМ» 13 листопада 2016 року, за лотом № 175941 - нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , визначено переможця торгів з найвищою ціновою пропозицією.
21 листопада 2016 року керівник виконавчої групи Нідченко Д. Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 виніс постанову про заміну стягувача ПАТ «Банк Альянс» його правонаступником ТОВ «Схід Фінанс», яка обґрунтована тим, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження.
23 листопада 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно з яким стягувачем (іпотекодержателем) та переможцем електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) є ТОВ «Схід Фінанс».
25 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю. Н. видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у реєстрі за № 1582.
Листами Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року та від 12 грудня 2016 року повідомлено ОСОБА_1 на її заяву про видачу копії ухвали від 28 жовтня 2016 року у справі № 753/19244/16-ц, що відповідно до АСДС судове засідання призначено на 21 грудня 2016 року та станом на день надання відповіді заява про заміну сторони виконавчого провадження судом по суті не розглянута.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 25 листопада 2016 року у ВП № НОМЕР_1 звільнено з-під арешту майно, а саме нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1
28 листопада 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» та ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» зобов'язалося прийняти та оплатити відповідно до вимог цього договору нежитлові приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , які належать продавцю на праві власності на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю. Н. 25 листопада 2016 року за реєстровим № 1582; продаж вчинено за 2 527 760,30 грн.
Згідно зі звітом про оцінку майна, складеним суб'єктом оціночної діяльності ПП «Актив Інвест» за заявою ОСОБА_1 , ринкова вартість нежитлового приміщення, нежилих приміщень з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 17 липня 2017 року складає 21 946 414,00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 28 листопада 2016 року зареєстровано право власності ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» на нежитлове приміщення, нежилі приміщення з № 11 до № 15, № 15а, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2296, виданого 28 листопада 2016 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Н. О.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 05 грудня 2016 року зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року із врахуванням ухвали від 24 листопада 2016 року, до розгляду справи по суті.
16 січня 2017 року ТОВ «Схід Фінанс» подав до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України заяву щодо повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 753/21777/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» 27 437 977,21 грн.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30 січня 2017 року виконавчий лист № 753/21777/14 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року у справі № 753/6744/17 за заявою ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ПАТ «Банк Альянс», ОСОБА_1 , відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, заяву ТОВ «Схід Фінанс», про заміну сторони стягувача виконавчого провадження задоволено, замінено сторону стягувача виконавчого провадження з виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Банк Альянс» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Консоль Плюс», про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «Банк Альянс» на його правонаступника ТОВ «Схід Фінанс».
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року у справі № 753/21282/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ДП «Сетам», ТОВ «Схід Фінанс» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07 лютого 2017 року, а саме: обтяження/обмеження нежитлових приміщень з № 11 до № 15, № 15А, з № 16 до № 31, з № 71 до № 83, з № 85 до № 92 (частини групи приміщень № 1А) загальною площею 640 кв. м, які розташовані на шостому поверсі будинку АДРЕСА_1 , та заборони вчиняти дії щодо відчуження, зміни/набуття права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року у справі № 753/21282/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року змінено.
Виключено з мотивувальної частини судового рішення висновок суду щодо доведеності факту підроблення ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 753/21282/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року у незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року залишено без змін (провадження № 61-10881св20).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 15 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За загальним правилом, закріпленим у статті 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача, однією з яких є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Водночас відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
З урахуванням викладеного можна дійти висновку, що можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.
Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 285/3414/17 (провадження № 61-38274св18) зазначив, що, застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) зроблено висновок про те, що частина друга статті 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі частини другої статті 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21) зроблено висновок про те, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.
У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що спірне майно реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року у справі № 753/21282/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ДП «Сетам», ТОВ «Схід Фінанс» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року у справі № 753/21282/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року змінено.
Виключено з мотивувальної частини судового рішення висновок суду щодо доведеності факту підроблення ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 753/21282/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року у незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року залишено без змін (провадження № 61-10881св20).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17).
Установивши на підставі преюдиційних фактів законність набуття у власність ТОВ «Схід Фінанс» спірного нерухомого майна, яке відчужене на користь ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті» на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для його витребування на користь позивача від кінцевого набувача.
Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Схід Фінанс», як набувач майна на електронних торгах, так і ТОВ «ОК «Бізнес Секюріті», як титульний власник майна, у розумінні частини другої статті 388 ЦК України є добросовісними набувачами спірного нерухомого майна, а тому воно не може бути витребувано.
Зазначене спростовує доводи касаційної скарги про те, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння позивачки поза її волею, а тому підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння відповідача на підставі статей 387, 388 ЦК України.
Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірне нерухоме майно є неефективним способом захисту прав власника, що є самостійною підставою для відмови у позові.
У цілому доводи касаційної скарги висновків суду щодо вирішення справи по суті не спростовують, значною мірою зводяться до встановлення протилежних зазначеному обставин, тоді як встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16).
У справі, що розглядається, враховано правомірність реалізації майна на електронних торгах у порядку виконання судового рішення, яка встановлена у судовому порядку, з урахуванням наведених позивачем підстав на обґрунтування позову та фактичних обставин, встановлених у справі. Наявність у заявника іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухваленого у справі рішення та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь позивача.
Посилання як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) та у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (61-11сво17), від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20), від 09 листопада 2022 року у справі № 756/11356/19 (провадження № 61-6804св22), не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від тих, що установлені судом у справі, яка переглядається в касаційному порядку. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти лише такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець