Справа № 184/1295/24
Номер провадження 2/184/125/25
20 березня 2025 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судових засідань - Бринзи Л.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком»,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визначити місце проживання їхньої малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилається на те, що він перебував у відносинах з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . 21.10.2016 року вони зареєстрували шлюб. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 року шлюб між ними розірвано. З 2021 року донька виявила бажання проживати з ним, а не з матір'ю і з того часу дитина живе разом з ним за місцем його реєстрації. Донька навчається в 7 класі Шолохівської школи. Він бажає, щоб дитина і надалі проживала разом з ним. Цього бажає і сама донька.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за її відсутності.
Повноважний представник Органу опіки та піклування виконкому Покровської міської ради - Андрєєва Н.Л. в судове засідання не з'явилась, надала заяву, згідно якої позовні вимоги позивача підтримує та просить розглянути справу за її відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.7).
21 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачкою виконкомом Шолоховської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №07.
Згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.8-9).
Згідно Акту про фактичне місце проживання від 11.06.2024 року зі слів сусідів за адресою - АДРЕСА_1 фактично проживає ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №1169 від 24.06.2024 року, за адресою - АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (а.с.13).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 157 СК України визначені права того із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України за певних умов.
Так, відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч.5).
Покровська міська рада Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування надала висновок, затверджений Рішенням виконкому 25 липня 2024 року за №548/06-53-24, відповідно до якого мати дитини ОСОБА_2 не заперечує проти визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 . На підставі дослідження умов проживання, інформації управління освіти виконкому, управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради, Центру соціальних служб Покровської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування дійшов висновку, що у інтересах дитини місце її проживання слід визначити з батьком ОСОБА_1 .
З наведених положень закону та встановлених обставин справи вбачається, що визначення місця проживання дитини з позивачем відповідає інтересам дитини.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги та таке визнання не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 42, 77-80, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком» - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою - АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 20.03.2025 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш