Єдиний унікальний номер справи 183/1767/25
Провадження № 1-кс/183/520/25
17 березня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна,-
14 березня 2025 року слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, в якому посилається на те, що слідчим Другого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62022050020000522 від 19.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, строк якого у подальшому було продовжено до нині. Досудовим розслідуванням установлено, що наказом керівництва ГУНП в Луганській області від 21.09.2021 № 352 о/с рядового поліції ОСОБА_5 призначено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління поліції в Луганській області. У подальшому, наказом № 255 о/с від 27.06.2022 рядового поліції ОСОБА_5 з 30.06.2022 звільнено з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління поліції в Луганській області по ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію». ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх корисних інтересів, а саме отримання відповідної посади у незаконному правоохоронному органі у с-щі Білокуракине Луганської області, тобто посади в так званому «міністерстві внутрішніх справ» так званої «лнр», створеної на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, на початку липня 2022 року (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території с-ща Білокуракине Луганської області, маючи злочинний умисел на добровільне зайняття посади у незаконному правоохоронному органі у сщі Білокуракине Луганської області, вступила у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками незаконних збройних формувань так званої «лнр» та, отримавши від них пропозицію зайняття посади в так званому «міністерстві внутрішніх справ» так званої «лнр», в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодилась на вказану пропозицію. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 приблизно 20 липня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на території с-ща Білокуракине Луганської області, зі своїх особистих мотивів та бажання працювати в незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно, протиправно зайняла посаду так званого (мовою оригіналу) «Белокуракинского районного отделаполиции МВД ЛНР» у незаконному правоохоронному органі (мовою оригіналу) «Министерства внутрених дел по ЛНР», створеному на тимчасово окупованій території Луганської області за адресою: Луганська область, с-ще Білокуракине, вул. Паркова, 25, де діє окупаційна адміністрація держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, у зв'язку із чим 31 січня 2025 року їй повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Прокурор, посилаючись на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами та остання належним чином повідомлена про пред'явлену підозру, враховуючи покарання, яке може загрожувати підозрюваному у випадку засудження за пред'явленою підозрою - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, просить накласти арешт із забороною відчуження на майно, яке належне підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме на:
- квартири, загальна площа 71,5 кв.м, житлова площа 47,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 25234943, адреса: АДРЕСА_2 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, № 2567, 20.09.2000, Вуглегірська ТЕС, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
В обґрунтування необхідності накладення арешту вказує, що з аналізу матеріалів кримінального провадження існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно ОСОБА_5 , на яке слід накласти арешт, підлягає конфіскації, як виду покарання за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України та відповідно до положень ст. 170 КПК України майно ОСОБА_5 необхідно арештувати з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Необхідність накладення арешту на майно підозрюваного обґрунтовується тим, що останній, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може призвести до його відчуження підозрюваним на користь третіх осіб, що унеможливить застосування до останнього конфіскації майна у межах санкції ч. 7 ст. 1111 КК України.
У судове засідання прокурор не з'явився, про день, місце та час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Власник майна - підозрюваний, у судове засідання не викликалися в силу положення ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки прокурором у клопотанні доведено, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Захисник у судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, докази, подані в його обґрунтування, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, у кримінальному провадженні № 62022050020000522 від 19.12.2022 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України.
З протоколів допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 , протоколів оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), інших документів, здобутих у ході досудового розслідування кримінального провадження, у їх сукупності, вбачається наявність підстав для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України.
31 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 1111 КК України, яку направлено в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна.
З наданих прокурором доказів на підтвердження права власності, а саме: інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 415374013 від 26.02.2025, убачається, що підозрюваній ОСОБА_5 на праві власності належить:
- квартири, загальна площа 71,5 кв.м, житлова площа 47,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 25234943, адреса: АДРЕСА_2 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, № 2567, 20.09.2000, Вуглегірська ТЕС, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Санкція кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наданими в обґрунтування клопотання доказами прокурором доведено, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, оскільки підозрюваний, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту; накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий за погодженням з прокурором звертається із клопотанням - з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання; арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; майно не відноситься до переліку майна, щодо якого існують заборони накладення арешту; існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Також, накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні, з огляду на викладене вище, є розумним та співрозмірним заходом обмеження права власності та буде відповідати завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора і наслідки арешту майна для підозрюваного у виді заборони відчуження майна не перешкоджає вжиттю такого заходу забезпечення кримінального провадження.
При цьому, з огляду на те, що в своєму клопотанні слідчий за погодженням з прокурором не просить накласти арешт у вигляді заборони, обмеження користуватися майном, не обґрунтовує необхідність вжиття більш обтяжливих способів арешту майна, слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна в силу ч. 4 ст. 173 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , подане за погодженням з прокурором Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022050020000522 від 19 грудня 2022 року - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- квартири, загальна площа 71,5 кв.м, житлова площа 47,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 25234943, адреса: АДРЕСА_2 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, № 2567, 20.09.2000, Вуглегірська ТЕС, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Виконання ухвали покласти на прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 .
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62022050020000522 від 19 грудня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1