справа № 179/1015/23
провадження № 2/179/12/25
20 березня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Чорної А.О.,
секретар судового засідання Хорольська І.П.,
за участю представника позивача Савченко О.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Савченко О.В. про зміну предмета позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
На розгляді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, провадження у якій відкрито судом 12 червня 2023. Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
04.03.2025 на адресу суду надійшла заява від представника позивача, про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд накласти стягнення на земельну ділянку площею 5,22 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:0200 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в розмірі 30 000 грн. Стягнення здійснити шляхом реалізації (продажу) земельної ділянки на електронних торгах.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача просив прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду.
Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні заперечував проти прийняття заяви про зміну предмету позову, просить суд відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову з тих підстав, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Вважає, що представник позивача одночасно змінює предмет та підстави позову, що суперечить вимогам ст. 49 ЦПК України, зокрема змінив предмет позову - з стягнення боргу за позикою на стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в розмірі 30 000 грн. Стягнення здійснити шляхом реалізації (продажу) земельної ділянки на електронних торгах, та змінив підстави позову: у первинному позові позивач обґрунтовував, що відповідач має борг за борговою розпискою, у заяві про зміну предмету позову представник позивача зазначає, про реалізацію земельної ділянки на електронних торгах, що в свою чергу тягне застосування інших норм права.
При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі № 916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Суд вбачає, що звертаючись в травні 2023 року з позовною заявою до суду, позивач просив стягнути з відповідача, яка є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , заборгованість за розпискою у розмірі 30 000 грн.
Як підставу для позову, позивач вказав на те, що 03.08.2010 ОСОБА_4 написала розписку про те, що отримала в борг у ОСОБА_2 30 000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. В якості гарантії повернення боргу ОСОБА_4 заповітом від 03.08.2010 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку. Після 03.08.2010 ОСОБА_4 склала новий заповіт, спадкоємцем якого є відповідачка ОСОБА_3 . Позивач направив вимогу відповідачу про повернення боргу, однак вимога не виконана.
Згідно заяви про зміну предмету позову, поданої до суду 04.03.2015, представник позивача зазначив, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 17.01.2025 визнано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку. Позивач, як кредитор має право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на майно померлого боржника успадковане відповідачем в натурі. Стягнення здійснити просить шляхом реалізації (продажу) земельної ділянки на електронних торгах.
Отже, дослідивши редакцію первісного позову про стягнення боргу за розпискою та заяву представника позивача від 27.02.2025 про зміну предмету позову на звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості шляхом реалізації (продажу) земельної ділянки на електронних торгах, суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.
Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 04.03.2025 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача ОСОБА_5 про зміну предмету позову, яка надійшла на адресу суду 04.03.2025.
Позивач має право продовжити розглядати первісні позовні вимогі до винесення судового рішення по суті в суді або відмовитись від їх розгляду після чого звернутись до суду із зміненими позовними вимогами окремо, вибравши належний спосіб захисту позивача, так як одночасно вказані первинні позовні вимоги і змінені позовні вимоги в одному цивільному провадженні розглядатись не можуть із вищенаведених підстав.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, суд
В прийнятті заяви представника позивача адвоката Савченко О.В. про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу відмовити та повернути її заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.О. Чорна