вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" березня 2025 р. Справа № 918/1251/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби охорони здоров'я України,
Західного офісу Держаудитслужби,
Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області
до фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча,
Комунального некомерційного підприємства "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
про визнання недійними договорів та стягнення коштів у сумі 158 201 грн 75 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача-1 - не з'явився;
від позивача-2 - Галицька А.О. (самопредставництво);
від позивача-3 - не з'явився;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
від прокуратури - Марщівська О.П.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 10 березня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У грудні 2024 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Національної служби охорони здоров'я України (далі - позивач-1), Західного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-2), Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (далі - позивач-3) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча (далі - відповідач-1), Комунального некомерційного підприємства "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (відповідач-2), в якій просить:
- визнати недійсним договір № 44 від 30.07.2020, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Юрієм Іллічем;
- визнати недійсним договір № 50 від 31.08.2020, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Юрієм Іллічем;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на користь Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради 158 201 грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 158 201 грн 75 коп. стягнути в дохід держави.
Також в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, буд. 4, код ЄДРПОУ 20812013).
Крім того керівник Здолбунівської окружної прокуратури просить покласти на фізичну особу-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча обов'язок нести всі судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи в суд.
До позовної заяви керівником Здолбунівської окружної прокуратури долучено платіжні інструкції від 16 грудня 2024 року № 2826 та № 2827 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 7 267 грн 20 коп.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем-1 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем-2 щодо закупівлі лікарських засобів, що підтвердило Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від 21 грудня 2023 року № 63/140-р/к у справі № 63/9-01-98-2021, а тому договори № 44 від 30.07.2020, № 50 від 31.08.2020, укладені за результатами відкритих торгів, підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
При цьому прокурор, посилаючись на ч. 3 ст. 228 ЦК України, просить застосувати наслідки недійсності укладених договорів, що суперечать інтересам держави та суспільства, та стягнути з відповідача-1 сплачені відповідачем-2 кошти з державного бюджету в розмірі 158 201 грн 75 коп., далі отримані відповідачем-2 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави.
Ухвалою суду від 6 січня 2025 року позовну заяву керівника Здолбунівської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 10 лютого 2025 року на 10:15 год. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - третя особа).
9 січня 2025 року від представника позивача-2, Західного офісу Держаудитслужби, через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення, в яких просить прийняти письмові пояснення у справі до розгляду та врахувати доводи наведені в них. Зокрема в поясненнях зазначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами аналізу звернення Здолбунівської окружної прокуратури від 13.11.2024 № 54/5-1484вих-24, яке було скероване Західним офісом Держаудитслужби до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області встановлено, що згідно з інформацією, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozorro" термін дії договорів, укладених між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської районної ради (на теперішній час Комунальне некомерційне підприємство "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області) та ФОП Ковтонюк Юрій Ілліч за результатами, зазначених у вищевказаному зверненні прокуратури, закупівель (UA-2020-06-25-003937-а (Лот № 3) та UA-2020-07-29-007346-c) закінчився, про що оприлюднено звіти про виконання договору про закупівлю. Відтак, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши звернення Здолбунівської окружної прокуратури орган державного фінансового контролю прийшов до висновку про відсутність підстав для проведення моніторингу вищевказаних закупівель у зв'язку із закінченням строку дії договорів, укладених за результатами проведених закупівель. Також в поясненнях третя особа зауважує, що сума договорів, укладених між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської районної ради (на теперішній час Комунальне некомерційне підприємство "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області) ФОП Ковтонюком Юрієм Іллічем за результатами проведених закупівель: UA-2020-06-25-003937-а "Лот № 3 ДК 021:2015 код 33690000-3 "Лікарські засоби різні"" сума договору становить 41 542, 00 грн.; UA-2020-07-29-007346-c "ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали" сума договору -174 742, 50 грн. В той же час, відповідно до пункту 3 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, питання здійснення закупівель перевіряються органами державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Відповідно, підстави для проведення позапланової ревізії на підставі звернення Здолбунівської окружної прокуратури від 13.11.2024 №54/5-1484вих-24 були відсутні. Заходи, на які уповноважені органи державного фінансового контролю з метою усунення порушень здійснюються виключно за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. З огляду на вищевказане, третя особа зауважує, що станом на момент подачі позову до суду Західним офісом Держаудитслужби заходи державного фінансового контролю стосовно закупівель UA-2020-06-25-003937-а (Лот № 3) та UA-2020-07-29-007346-c, проведених Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області не проводились, факти порушення законодавства у сфері закупівель у визначеному законодавством порядку не виявлено та не задокументовано, а відповідно і заходи щодо їх усунення не вживались. Таким чином, Західний офіс Держаудитслужби, як орган державного фінансового контролю, належно виконує свої повноваження та не може бути залучений як позивач до розгляду справи, оскільки підставою звернення до суду не є результати державного фінансового контролю.
16 січня 2025 року від керівника Здолбунівської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на письмові пояснення Західного офісу Держаудитслужби, в яких зазначає, що прокурор правомірно звернувся до суду з даною позовною заявою, а відтак просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
21 січня 2025 року від відповідача-1, фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча, через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема відповідач-1 зазначає, що прокурор не виконав законодавчих приписів та не обґрунтував належним чином наявності підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом зазначення та доведення неналежного виконання позивачами своїх повноважень і як вбачається із матеріалів справи позивачі заперечують право прокурора звертатися до суду внаслідок неналежного виконання ними своїх повноважень. Також відповідач-1 зазначає, що безпідставним є посилання прокурора на те, що НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при закупівлі медичних матеріалів на підставі договорів вказаних у позові. Матеріалами справи не заперечується, а сторонами визнається, що на підставі таких договорів була здійснена поставка якісних товарів до якості та ціни яких відсутні претензії у сторін справи, відповідно відсутні підстави звертатися із позовом в інтересах НСЗУ.
27 січня 2025 року від керівника Здолбунівської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому прокурор зазначає, що заперечення відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими, а тому просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
3 лютого 2025 року від відповідача-1, фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча, через систему "Електронний суд" надійшла заява.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року підготовче засідання відкладено на 24 лютого 2025 року на 09:40 год.
24 лютого 2025 року від відповідача-1, фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча, через систему "Електронний суд" надійшла заява від 23.02.2025 року, в якій просив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача фізичну особу-підприємця Корсуна Андрія Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча від 23.02.2025 року відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 березня 2025 року.
6 березня 2025 року від відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій просить зупинити провадження у справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі № 922/3456/23. В обґрунтування вказаної заяви відповідач-1 зазначає, що правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 922/3456/23.
Розглянувши у судовому засіданні 10.03.2025 року заяву відповідача-1 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Частиною 3 ст. 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 ГПК України.
Пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 ГПК України, встановлено що, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі з проведенням медіації.
Таким чином, з підстав передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України зупинення провадження можливе лише на стадії підготовчого провадження.
За таких обставин, оскільки частина 3 статті 195 ГПК України виключає можливість зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, у задоволенні заяви відповідача-1 суд відмовляє.
У судовому засіданні 10 березня 2025 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача-2 у судовому засіданні 10 березня 2025 року підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях щодо позовних вимог.
Позивач-1 у судове засідання 10 березня 2025 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.02.2025 року, до електронного кабінету Національної служби охорони здоров'я України (т. 2 а.с. 13). В той час 10 лютого 2025 року від представника позивача-1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без участі, в якому просить судові засідання по даній справі проводити без участі представника Національної служби здоров'я України. Також в клопотанні представник відповідача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити їх.
Позивач-3 у судове засідання 10 березня 2025 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.02.2025 року, до електронного кабінету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (т. 2 а.с. 15). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач-1 у судове засідання 10 березня 2025 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.02.2025 року, до електронного кабінету фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча (т. 2 а.с. 16). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач-2 у судове засідання 10 березня 2025 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 0610234774460, а саме ухвали суду від 24.02.2025 року (т. 2 а.с. 19). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Крім того третя особа у судове засідання 10 березня 2025 року також не з'явилася, про дату, час і місце даного засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.02.2025 року, до електронного кабінету Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (т. 2 а.с. 17). В той час про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи належне повідомлення позивача-1, позивача-3, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи про судове засідання, призначене на 10.03.2025 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Національної служби охорони здоров'я України, Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча, Комунального некомерційного підприємства "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області та Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника позивача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються й положення ч. ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та визначення згаданого елемента є поняття "інтерес держави".
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україна є Державою - учасницею Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, прийнятої на 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН 31.10.2003.
Для України Конвенція набрала чинності 01.01.2010 у зв'язку із її ратифікацією Законом України від 18.10.2006 № 251-V.
Отже, держава офіційно взяла на себе зобов'язання виконувати положення Конвенції.
На сьогодні Конвенція ООН проти корупції - найбільш змістовний міжнародний акт, спрямований на запобігання та боротьбу з корупцією як у світовому, так і в національному масштабі. Цей документ становить правовий базис для приведення національного законодавства кожної Держави-учасниці у відповідність до загальновизнаних методів і заходів у вказаній сфері. В основу згаданої Конвенції органічно покладено дві ключові засади: заходи щодо запобігання корупції та боротьба із цим явищем.
Держави - учасниці Конвенції, беручи до уваги принципи належного управління державними справами й державним майном, справедливості, відповідальності й рівності перед законом і необхідність забезпечити добропорядність, домовилися про те, що цілями Конвенції є, зокрема, заохочення чесності, відповідальності й належного управління громадськими справами й державним майном (преамбула та ст. 1 Конвенції).
У сфері державних закупівель та управління державними фінансами (ч. 1 ст. 9 Конвенції) кожна Держава-учасниця вживає згідно з основоположними принципами своєї правової системи необхідних заходів для створення належних систем закупівель, які ґрунтуються на прозорості, конкуренції та об'єктивних критеріях прийняття рішень і є ефективними.
З 21.02.2019 року набрали чинності зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Для поступової інтеграції України до ЄС та розвитку України в цілому важливою є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), розділ IV якої присвячений торгівлі та суміжним питанням.
Цю Угоду, яка для України набрала чинності 01.09.2017, ратифіковано Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.
Зокрема, в Угоді сторони визначили внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановили за свою мету ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель (ст. 148).
Згідно зі ст. 151 Угоди не пізніше ніж через 6 місяців з дати набрання нею чинності сторони дотримуються низки основних стандартів для укладення відповідних контрактів. Ці основні стандарти походять безпосередньо з правил та принципів державних закупівель, які регулюються acquis ЄС у сфері державних закупівель, зокрема принципи прозорості та пропорційності.
Глава 10 Угоди присвячена забезпеченню конкуренції в господарчій сфері.
Так, Сторони визнають важливість вільної та неспотвореної конкуренції у торговельних відносинах, а також те, що антиконкурентні господарські дії та операції потенційно можуть спотворити належне функціонування ринків та загалом зменшити позитивні наслідки лібералізації торгівлі. Тому Сторони домовилися, що певні практики та операції, як визначено їхнім відповідним законодавством про конкуренцію, є несумісними із цією Угодою тією мірою, якою вони можуть вплинути на торгівлю між Сторонами (ст. 254 Угоди).
До таких практик та операцій віднесено угоди, узгоджені дії суб'єктів господарювання та рішення об'єднань суб'єктів господарювання, метою або наслідками яких є перешкоджання, обмеження, спотворення чи суттєве послаблення конкуренції на території будь-якої зі Сторін (ст. 254(а) Угоди).
При цьому Україна та Сторона ЄС забезпечують застосування законодавства про конкуренцію, яке ефективно протидіє діям та операціям, зазначеним у статті 254(a) (ч. 1 ст. 255 Угоди).
Отже, порушення законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендеру призводять до незабезпечення положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції та підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством, свідчать про невиконання вказаної Угоди, нівелюють конституційні засади, тобто фактично відтерміновують набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.
Як зазначає прокурор, цей позов має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених унаслідок укладення спірних договорів про закупівлю товарів. Обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави свідчать про невідповідність указаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства. Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб'єктів господарювання.
Згідно з п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету міністрів Ради Європи державам - учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їхня місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі "Корольов проти Росії", заява № 5447/03, п. 38).
Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Проте порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, учасниками закупівель нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.
Як зазначено в позовній заяві, пред'явлення позову прокурором у такому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ФОП Ковтонюком Ю.І. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендерів, призвело до придбання товарів за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ст. 22 БК України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до ст. 26 БК України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 БК України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку).
Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені п.п. 47 ст. 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про обласний бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 6, 7 та 8 ч. 1 ст. 2 БК України).
Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
За змістом абз. 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Відповідно до п. 1.2 та Статуту КНП "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради, затвердженого рішенням Березнівської міської ради № 40 від 21.12.2024, засновником комунального некомерційне підприємство "Березнівський центр первинної медичної допомоги" є Березнівська міська рада.
Також, пунктом 1.4 Статуту КНП "Березнівський центр первинної медичної допомоги" передбачено, що вказане підприємство здійснює медичну та господарську некомерційну діяльність, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Березнівській міській раді.
Раціональне та ефективне використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади міста Березне Рівненського району. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення незаконних правочинів, порушує економічні інтереси територіальної громади м. Березне Рівненського району.
Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 року по справі № 911/1497/18).
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю. Такої позиції Верховний Суд дотримується в постановах від 19.08.2020 року у справі № 923/449/18, від 25.08.2020 року у справі № 913/153/19, від 19.05.2022 року у справі № 904/5558/20.
Згідно інформації КНП "Березнівський центр первинної медичної допомоги" від 06.11.2024 року № 107, оплата вищевказаних договорів здійснювалась за рахунок коштів (фінансування) від Національної служби здоров'я України.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (КПКВК 2308060) визначено "Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1086.
НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.
Згідно з Положенням про НСЗУ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року № 1101 (далі - Положення), НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Основними завданнями НСЗУ є:
1) реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);
2) виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
3) внесення на розгляд Міністра охорони здоров'я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Відповідно до п. 5 п. п. 14 Положення, НСЗУ з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво НСЗУ в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби НСЗУ, а також забезпечує представництво інтересів НСЗУ в судах України та інших органах через представників.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при закупівлі медичних матеріалів для надання медичної допомоги населенню медичними працівниками КНП "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" на підставі відповідного договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради, кошти у сумі 158 201,75 грн. необхідно стягнути з відповідача ФОП Ковтонюка Ю.І. та зарахувати до Державного бюджету України.
Таким чином, органом уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Національна служба здоров'я України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).
При цьому на підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 цього Положення).
Згідно з пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Таким чином саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 року № 23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
При цьому, згідно з п. 7 цього ж Положення, Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління.
Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 року у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 року у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 року у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 року у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 року у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 року у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 року у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 року у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 року у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 року у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень.
При цьому "нездійснення або неналежне здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій" обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Так, у постанові від 19.07.2018 року у справі № 822/1169/17 Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.
Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019 року).
У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 року у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 року у справі № 910/11919/17.
Встановлено, що Березнівська міська рада, Національна служба здоров'я України та Західний офіс Держаудитслужби, як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють.
Згідно з абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Окружною прокуратурою на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листом від 15.11.2024 року № 54/5-1506вих-24 повідомлено Національну службу здоров'я України про існування порушення інтересів держави від укладення вищевказаних договорів за наслідками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП Ковтонюка Ю.І. Зазначеними листами також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
Листом від 04.12.2024 року № 44382/2-16-24 Національна служба здоров'я України повідомила про відсутність підстав для вжиття заходів представницького характеру за вказаним фактом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.
Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Національною службою здоров'я, факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган виконавчої влади не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.
Отже, з боку органу, уповноваженого державою на захист її інтересів (Національної служби здоров'я України), допущено нездійснення відповідного захисту - не пред'явлено до суду позов про визнання недійсними вищевказаних договорів, як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ФОП Ковтонюка Ю.І., і застосування наслідків недійсності договору.
Також, окружною прокуратурою відповідно до абз. 4 ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 13.11.2024 року № 54/5-1489вих-24 повідомлено Березнівську міську раду про існування порушення інтересів держави від укладення вищевказаних договорів за наслідками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП Ковтонюка Ю.І. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
Листом від 27.11.2024 року № вих-02-01-20/2208 Березнівська міська рада повідомила про відсутність підстав для вжиття заходів представницького характеру за вказаним фактом, що свідчить про бездіяльність органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах.
Крім того, окружна прокуратура відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 13.11.2024 року № 54/5-1484вих-24 повідомила Західний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави від укладення вищевказаних договорів за наслідками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП Ковтонюка Ю.І. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
Листом від 15.11.2024 року №131704-17/2741-2024 Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області лише повідомлено про відсутність підстав для проведення моніторингу закупівель UA-2020-06-25-003937-а та UA-2020-07-29-007346-с.
Будь-яку іншу інформацію про вжиті заходи цивільно-правового характеру за наслідками опрацювання листа прокурора не вказано.
Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Західним офісом Держаудитслужби), допущено нездійснення необхідного захисту - не пред'явлено до суду позов про визнання недійсними вищевказаних договорів, як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ФОП Ковтонюка Ю.І. і застосування наслідків недійсності договору.
У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.
У зв'язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 року у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/19.
Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Березнівської міської ради, Національної служби здоров'я України та Західного офіс Держаудитслужби шляхом пред'явлення цього позову обґрунтовується:
- наявним порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, адже вчинення ФОП Ковтонюком Ю.І. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання товарів за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості, наслідком чого стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього;
- органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.
Прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
На виконання зазначених норм окружною прокуратурою попередньо, до пред'явлення позову, листами від 01.01.2025 року повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради (у подальшому перейменований на Комунальний некомерційний підприємством "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради) проведено закупівлю лікарських засобів UA-2020-06-25-003937-а за лотом ДК 021:2015 код 33690000-3 "Лікарські засоби різні" (Лабораторні реактиви) очікуваною вартістю 41 542,00 грн.
У вказаній процедурі закупівлі прийняли два учасника: ФОП Корсун А.П. з ціновою пропозицією - 41 585,00 грн. та ФОП Ковтонюк Ю.І. з ціновою пропозицією - 41 542,00 грн., якого визнано переможцем відповідно до рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 38 від 17.07.2020 року.
Як наслідок, 30.07.2020 року між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Ю.І. укладено договір № 44 про поставку товарів за кодом ДК 021:2015 33690000-3 "Лікарські засоби різні" (Лабораторні реактиви) на суму 41 542,00 грн.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, який сформовано 01.02.2021 року, вищевказаний договір виконано на 22 231,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 337 від 30.12.2020 року, № 235 від 04.12.2020 року, № 233 від 04.12.2020 року, № 232 від 04.12.2020 року, № 1345 від 04.09.2020 року та № 49 від 05.10.2020 року.
Крім того Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради проведено закупівлю лікарських засобів UA-2020-07-29-007346-c за лотом ДК 021: 2015 33140000-3 "Медичні матеріали", очікуваною вартістю 174 742,50 грн.
У вказаній процедурі закупівлі прийняли участь лише два учасника: ФОП Корсун А.П. з ціновою пропозицією - 174 805,20 грн. та ФОП Ковтонюк Ю.І. з ціновою пропозицією - 174 742,50 грн., якого визнано переможцем відповідно до рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 49 від 20.08.2020 року.
Як наслідок, 31.08.2020 року між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Ю.І. укладено договір № 50 про поставку товарів за кодом ДК 021:2015-33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 174 742,50 грн.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, який сформовано 01.02.2021 року, вищевказаний договір виконано на 135 970,75 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 1865 від 17.09.2020 року, № 1864 від 17.09.2020 року, № 1867 від 17.09.2020 року, № 47 від 05.10.2020 року, № 50 від 05.10.2020 року, № 96 від 28.10.2020 року, № 97 від 28.10.2020 року, № 140 від 05.11.2020 року, № 141 від 05.11.2020 року, № 142 від 05.11.2020 року, № 236 від 04.12.2020 року, № 237 від 04.12.2020 року, № 238 від 04.12.2020 року, № 239 від 04.12.2020 року, № 295 від 23.12.2020 року та № 335 від 30.12.2020 року.
Рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2023 року № 63/140-р/к у справі № 63/9-01-98-2021 визнано дії ФОП Корсуна А.П. та ФОП Ковтонюка Ю.І. під час участі, у тому числі, у процедурах закупівель UA-2020-06-25-003937-а та UA-2020-07-29-007346-с, замовником яких був Комунальне некомерційне підприємство "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Так, вказаним органом АМКУ встановлено, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі у закупівлях зазначені суб'єкти господарювання були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах і координували свою поведінку, пов'язану з такою участю, що підтверджується, зокрема, наступним:
- пов'язаністю відповідачів через підприємство;
- використання однієї електронної поштової скриньки під час проведення торгів;
- використання спільних ІР-адрес у господарській діяльності під час проведення торгів;
- гарантійні листи від одних і тих же виробників;
- комунікація між відповідачами до проведення торгів;
- використання однакових програм для створення "PDF" файлів.
Адміністративна колегія прийшла до висновку, що узгодження ФОП Корсуном А.П. та ФОП Ковтонюком Ю.І. своїх пропозицій усунуло конкуренцію та змагання між ними, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Відтак, придбання зазначених товарів відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості.
Вказане рішення органу АМКУ оскаржено ФОП Ковтонюком Ю.І. у судовому порядку. В той час рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2024 року у справі № 914/629/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Також, ФОП Корсуном А.П. оскаржено вказане рішення. В той час рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2024 року у справі № 914/591/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. При цьому згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" одним із видів антиконкурентних узгоджених дій є узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Узгоджений характер дій ФОП Ковтонюка Ю.І. та ФОП Корсуна А.П. вказує як на усвідомлення ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій зазначеного підприємства свідчить про їх умисність.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно з частиною першою та частиною четвертою статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.
У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.
Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов'язання, а також з'ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов'язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 року у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 року у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 року у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 року у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 року у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 року у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 року у справі № 908/3736/15 тощо.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Як констатує Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).
Разом із тим Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 указаного Закону, закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону).
Крім того конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).
Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, КНП "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради мав на меті не просто задовольнити потребу в певних лікарських засобах та медичних матеріалах, а здійснити їх придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендеру.
Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що зокрема суперечить інтересам держави та суспільства, Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Обставини вчинення ФОП Ковтонюком Ю.І. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічних закупівель UA-2020-06-25-003937-а та UA-2020-07-29-007346-с, підтверджується рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення АМКУ від 21.12.2023 року № 63/140-р/к у справі № 63/9-01-98-2021.
Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ФОП Ковтонюком Ю.І., результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб'єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб'єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.
Проте, порушення ФОП Ковтонюком Ю.І. законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведених КНП "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" тендерів, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Через вчинення ФОП Ковтонюком Ю.І. та Корсуном А.П. антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб'єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб'єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього Замовник був змушений обрати запропоновані ФОП Ковтонюком Ю.І. цінові пропозиції, які склалися не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
Тому, дії ФОП Ковтонюка Ю.І. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Ураховуючи зазначене, в діях ФОП Ковтонюка Ю.І. вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення Департаментом зазначених тендерів та недобросовісне отримання права на укладення договорів, фінансування якого здійснювалось за бюджетні кошти.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ФОП Ковтонюка Ю.І. полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 указаного Закону в редакції, чинній на сьогодні.
Вищевказані тендери відбулися за участі в ньому учасників - ФОП Ковтонюка Ю.І. та ФОП Корсуна А.П., які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цих тендерів.
Отже, придбання КНП "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" вищевказаних товарів, відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендеру її видимості.
Тому, договори про закупівлю товарів (лікарських засобів та медичних матеріалів) № 50 від 31.08.2020 року та № 44 від 30.07.2020 року, укладені за підсумками тендерів, результати яких спотворені антиконкурентними узгодженими діями його учасників, а отже підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу ФОП Ковтонюка Ю.І. на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 року у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Договори про закупівлю товарів (лікарських засобів та медичних матеріалів) № 50 від 31.08.2020 року та № 44 від 30.07.2020 року оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв'язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ФОП Ковтонюка Ю.І.
Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
Так, згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
ФОП Ковтонюком Ю.І. за спірними договорами одержано грошові кошти в сумі 158 201,75 грн.
Отже, ФОП Ковтонюк Ю.І. маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення вищевказаних договорів, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяв участь у проведенні вищенаведених конкурентних процедур закупівель, знівелювавши змагальність у них, внаслідок чого привласнив бюджетні кошти в сумі 158 201,75 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у ФОП Ковтонюка Ю.І. умислу на укладення спірних договорів, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.
Враховуючи наявність умислу лише у Ковтонюка Ю.І. як сторони оспорюваних договорів, одержані ним 158 201,75 грн. за цим правочином повинні бути повернуті КНП "Березнівський центр первинної медичної допомоги", як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягуватися в дохід держави.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи доведення прокурором своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані прокурором, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В позовній заяві прокурор просить судові витрати у справі покласти на відповідача та стягнути на користь Рівненської обласної прокуратури.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 7 267 грн 20 коп., що підтверджується платіжними інструкціями від 16 грудня 2024 року № 2826 та № 2827.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 7 267 грн 20 коп. покладаються на відповідачів у справі, по 3 633 грн 60 коп. на кожного.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір № 44 від 30.07.2020, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Юрієм Іллічем.
Визнати недійсним договір № 50 від 31.08.2020, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Юрієм Іллічем.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради (34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Набережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37867877) 158 201 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті одну) грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради (34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Набережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37867877) одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 158 201 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті одна) грн 75 коп. стягнути в дохід держави.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради (34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Набережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37867877) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 20 березня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.