Справа № 212/2269/23
1-кп/212/150/25
17 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 , захисниці - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кривому Розі заяву про відвід прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041730000013 від 03 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,-
встановив
До суду надійшла заява ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні № 12023041730000013 від 03 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України (далі - Кримінальне провадження) та від участі в зазначеному кримінальному провадженні (далі - Заява).
Заява мотивована наявністю обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора ОСОБА_3 , а саме порушення ним принципу презумпції невинуватості, оскільки прокурор особисто заінтересований в ухваленні виключно обвинувального вироку, а отже наявні підстави для відводу прокурора, так (а) прокурор допускав констатацію того, що ОСОБА_4 вчинила конкретне кримінальне правопорушення, а не «підозрюється у його вчиненні». Такі твердження суперечать як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини; (б) ТУ ДБР здійснюється досудове розслідування за фактом здійснення прокурором злочину за заявою безпосереднього керівника ОСОБА_4 ; (в) крім того зазначили, що переслідування обвинуваченої носить вибірковий характер, оскільки постачальник генераторів здійснював продаж генераторів і до інших відділів освіти міста, але кримінальні провадження щодо цих обставин відсутні.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала відвід, оголосивши заяву захисниці. Адвокат наполягала на задоволенні заяви.
Прокурор просив відмовити у задоволенні вказаної Заяви з огляду на те, що у ній не наведено доводів, які б свідчили про існування обґрунтованих сумнівів у неупередженості прокурора, чи про існування інших підстав для його відводу.
При вирішенні питання про відвід, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Таким чином, статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу), зокрема прокурора.
Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України).
За ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2022 № 3-р(II)/2022 зазначив, що у розумінні зазначених конституційних приписів метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється/здійснювалось кримінальне провадження, від будь-яких виявлених у зв'язку із цим форм осуду від публічної влади, унаслідок чого піддано сумніву непричетність такої особи до вчинення кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. За частиною першою статті 62 Конституції України лише обвинувальний вирок суду є тим судовим актом, у якому повинна бути встановлена винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тому інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості.
Таким чином, принцип презумпції невинуватості встановлює заборону для публічної влади будь-яких висловлювань щодо винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Вказане не є констатацією вини особи, а фактично є гіпотезою, яка підлягає доведенню/спростуванню в ході судового розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Натомість, заявлений відвід ґрунтується на припущеннях та не містить об'єктивних доведених даних упередженості, необ'єктивності прокурора ОСОБА_3 , його заінтересованості у результатах такого Кримінального провадження.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оскільки, судом не встановлено та стороною захисту не доведено наявність обґрунтованих підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 , визначених ч. 1 ст. 77 КПК України, то підстави для такого відводу відсутні.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, суд,-
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_4 та захисниці ОСОБА_5 про відвід прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041730000013 від 03 січня 2023 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 березня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1