Справа № 211/1541/25
Провадження № 3/211/919/25
іменем України
20 березня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, місце роботи, посада: військова частина НОМЕР_1 , стрілець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
встановив:
09.01.2025 о 14.20 год. військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 в умовах особливого періоду під час виконання обов'язків військової служби був виявлений командуванням військової частини з підозрою на стан алкогольного сп'яніння в місці тимчасового розташування підрозділу в АДРЕСА_2 .
Військовослужбовцю ОСОБА_1 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків, але він відмовився від проходження огляду. Підписувати будь-які документи ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , відмовившись від проходження огляду на стан сп'яніння, порушив ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи, чи будь-яких пояснень до суду не надійшло.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, на підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що дана категорія справ до вичерпного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності .
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про вчиненні військового адміністративного правопорушення № ДНК/Б-2 № 35, актом огляду на стан сп'яніння, поясненням свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та іншими матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вбачає в його діях склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майнове положення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.251 КУпАП, суду надані докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч. 3 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене ст.172-20 ч. 3 КУпАП у виді штрафу.
На підставі положень статті 40-1 КУпАП, зОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, встановленому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» .
Керуючись статтями33,34,35,401,172-20,279,280 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути зОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 ( шістсот п'ять ) гривень 60 коп.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 34000 ( тридцять чотири тисячі ) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: Н. О. Сарат