іменем України
Справа № 210/6304/24
Провадження № 1-кп/210/305/25
20 березня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12024041710001230 від 05 жовтня 2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», вважається таким, що самовільно залишив військову частину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до арешт за адресою: АДРЕСА_2 , на теперішній час утримується в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2, раніше судимого:
1) 13 грудня 2022 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, за ст.185 ч.4 КК України, до покарання у виді 05 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 01 рік 06 місяців. Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2024 року, скасовано іспитовий строк, та направлено до місць відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 05 років;
2) 05 березня 2025 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.190 ч.2, 71 ч.1, 72 КК України, до покарання у виді 05 років 01 місяця позбавлення волі,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, ст.28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї бабусі, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості її життя.
Так, 14 лютого 2023 року, 30 квітня 2024 року, 29 травня 2024 року та 22 липня 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи разом з бабусею за місцем їх фактичного проживання, вчиняв дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні відносно останньої нецензурною лексикою, словесних погрозах, залякувані та приниженні.
За вищевказаними фактами 29 травня 2024 року, 30 травня 2024 року, 15 липня 2024 року та 05 вересня 2024 року, постановами Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , та піддано адміністративному стягненню.
Крім того, 04 жовтня 2024 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, знаходячись разом з бабусею за місцем їх фактичного проживання, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, висловлювався на адресу останньої нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.
Внаслідок вказаних умисних, систематичних, протиправних дій, потерпілій ОСОБА_5 завдано психологічних страждань, що спричинили емоційну напруженість, втому та негативні переживання і призвели до погіршення якості її життя.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, за ознаками домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 провину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі та розповів про фактичні обставини справи, зазначивши дату, час, спосіб та наслідки вчинення вказаного кримінального правопорушення, що відповідає викладеним в обвинувальному акті обставинам, свої дії пояснив зловживанням алкоголем, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 наполягав на розгляді справи за правилами ст.349 ч.3 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ним не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_5 при розгляді справи присутньою не була, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила про відсутність заяв та клопотань з її сторони. Цивільний позов потерпілою не заявлявся, право на його пред'явлення останній роз'яснено.
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ст.349 ч.3 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, витрат на проведення експертиз, та які характеризують обвинуваченого.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_4 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.126-1 КК України, за ознаками домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, від вчинення котрого є потерпіла, майнові збитки відносно котрої відсутні, раніше неодноразово судимий, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи ряд не знятих та не погашених у встановленому законом порядку судимостей, в тому числі в період іспитового строку, провину визнав повністю, неодружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», вважається таким, що самовільно залишив військову частину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем проходження військової служби характеризується задовільно.
Досудова доповідь відносно обвинуваченого не складалася, оскільки він є особою, котра відбуває покарання.
Пом'якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
До обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, згідно ст.67 КК України, суд відносить рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст.126-1 КК України, у вигляді позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, суд вважає за доцільне врахувати вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року, та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Підстав для призначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
Суд, керуючись ст.ст.50, 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню нових кримінальних правопорушень.
Майнові збитки відносно потерпілої ОСОБА_5 відсутні. Цивільний позов потерпілою не заявлявся, право на його пред'явлення потерпілій роз'яснено.
Витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження не обирався, та інші заходи забезпечення кримінального провадження, не застосовувалися.
Строк покарання продовжити рахувати з 05 березня 2025 року.
На підставі ст.72 ч.7 КК України (в редакції Закону України №3342-IX від 23 серпня 2023 року), зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк цілодобового домашнього арешту з 05 грудня 2023 року по 29 березня 2024 року включно, виходячи із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Зарахувати на підставі ст.72 КК України у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 29 жовтня 2024 року по 05 березня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 01 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України, поглинути менш суворе покарання призначене даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 05 (п'яти) років 01 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк покарання продовжити рахувати з 05 березня 2025 року.
На підставі ст.72 ч.7 КК України (в редакції Закону України №3342-IX від 23 серпня 2023 року), зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк цілодобового домашнього арешту з 05 грудня 2023 року по 29 березня 2024 року включно, виходячи із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Зарахувати на підставі ст.72 КК України у строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 29 жовтня 2024 року по 05 березня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті, справа №210/6304/24, провадження №1-кп/210/305/25.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Повний текст вироку складено 20 березня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1