ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2025Справа № 910/685/25
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/685/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна
енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія
"Укренерго"
про стягнення 151 808 524,63 грн
Представники сторін:
від позивача: Рябоконь В.І.;
від відповідача: Мартьянова Л.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 151 808 524,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0231-09021 від 01.07.2019, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 144 003 913,86 грн, за прострочення сплати якої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати в сумі 6 609 563,19 грн та 3% річних - 1 195 047,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.02.2025. При цьому, суд зобов'язав відповідача у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог прокурора та позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
05.02.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву до 20 лютого 2025 року. Вказане клопотання мотивоване тим, що встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов є недостатнім, оскільки позивачем надано велику кількість додатків до позовної заяви, що потребує часу для їх опрацювання та надання обґрунтованих заперечень і доказів на їх спростування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено частково. Продовжено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк на подання відзиву на позов до 13.02.2025.
11.02.2025 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" адвоката Рябоконь В.І. про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
13.02.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.02.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
19.02.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю представника ПрАТ «НЕК «Укренерго» в інших судових засіданнях.
Присутній у судовому засіданні 20.02.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 20.02.2025 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2025.
26.02.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині погашеної суми основного боргу в розмірі 6 321 877,10 грн.
27.02.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 16 398 146,43 грн.
Враховуючи подані учасниками справи заяви про закриття провадження у справі та розбіжності у сумах, в них зазначених, суд відповідно до ст. 216 ГПК України оголосив у судовому засіданні перерву до 13.03.2025.
12.03.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині погашеної суми основного боргу у загальному в розмірі 33 972 979,54 грн.
13.03.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 17 574 833,11 грн.
Присутній у судовому засіданні 13.03.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у розмірі заборгованості 110 030 934,32 грн, 3% трьох відсотків річних у розмірі 1 195 047,58 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 609 563,19 грн з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.
Представники відповідача заперечив проти позовних вимог з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 13.03.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник послуг) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) укладено Договір № 0231-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2020 (пункт 7.1. договору).
У подальшому, сторони додатковими угодами № 3, 5, 6 дію договору продовжили до 31.12.2023.
Додатковою угодою № 8 договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних мереж викладено в новій редакції.
Пунктом 5 Додаткової угоди № 8 сторони визначили, що умови додаткової угоди поширюються на взаємовідносини Сторін, які виникли з 26.01.2024.
Додатковою угодою № 9, у зв'язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641» від 26.07.2024 № 1381, згідно з якою затверджено Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг, сторони домовилися викласти Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних мереж у новій редакції, згідно з умовами якої і виник даний спір (надалі умови договору відповідно до редакції додаткової угоди №9 від 13.08.2024).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору, для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (надалі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Замовник сплачує постачальнику вартість послуг відповідно до умов цього Договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (надалі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651 (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 8.1. Договору, цей Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024.
З наданих доказів убачається, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору 29.08.2024 підписано Акт №60 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 на суму 43 950 505,37 грн з ПДВ (36 625 421,14 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 31.07.2024 №1409, як Регулятором, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у червні 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 36 625 421,14 грн (без ПДВ).
Отже, розрахована позивачем вартість послуги у червні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Строк оплати відповідачем вартості послуги за Договором, згідно п. 15.4 Порядку №641, спливав 05.08.2024. У рахунок оплати наданих послуг у червні 2024 року відповідачем, з порушенням строку оплати, сплачено 27 552 358,94 грн.
Крім того, 29.08.2024 між сторонами підписано Акт №61 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 на суму 39 333 958,45 грн з ПДВ (32 778 298,71 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 03.09.2024 №1573 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у липні 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 32 778 298,71 грн (без ПДВ).
Отже, розрахована позивачем вартість послуги у липні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Термін оплати відповідачем вартості послуги за Договором, згідно п. 15.4 Порядку №641, спливав 06.09.2024. У рахунок оплати наданих послуг у липні 2024 року відповідачем, з порушення строку оплати, сплачено 7 866 791,69 грн.
01.10.2024 між сторонами підписано Акт коригування до Акта №62 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 на суму 42 384 796,31 грн. з ПДВ (35 320 663,59 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 01.10.2024 №1702 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у серпень 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 35 320 663,59 грн (без ПДВ).
Відтак, розрахована позивачем вартість послуги у серпні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Строк оплати відповідачем вартості послуги за Договором спливав 04.10.2024. У рахунок оплати наданих послуг у серпні 2024 року відповідачем, з порушенням строку оплати, сплачено 8 476 959,26 грн.
29.10.2024 між сторонами підписано Акт №63 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 на суму 35 370 796,37 грн з ПДВ (29 392 330,31 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 05.11.2024 №1902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у вересні 2024 року, зокрема, для ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 29 392 330,31 грн (без ПДВ).
Відтак, розрахована позивачем вартість послуги у вересні 2024 року затверджена Регулятором у повному обсязі. Строк оплати вартості послуги за Договором відповідно спливав 08.11.2024. У рахунок оплати наданих послуг у вересні 2024 року відповідачем, з порушенням строку, сплачено 7 054 159,27 грн.
25.11.2024 між сторонами підписано Акт №64 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 на суму 29 535 971,44 грн з ПДВ (24 613 309,53 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 26.11.2024 №2017 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2024 року, зокрема, для ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 24 613 309,53 грн (без ПДВ).
Отже, розрахована позивачем вартість послуги у жовтні 2024 року затверджена Регулятором повністю. Відповідно строк оплати вартості послуги за Договором та згідно п. 15.4 Порядку №641 був установлений до 29.11.2024. У рахунок оплати наданих послуг у жовтні 2024 року відповідачем сплачено 5 907 194,29 грн.
23.12.2024 між сторонами підписано Акт №65 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 на суму 12 981 686,71 грн з ПДВ (10 818 072,26 грн. без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2364 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2024 року, зокрема, для позивача у розмірі 10 818 072,26 грн (без ПДВ).
Відтак, розрахована позивачем вартість послуги у листопаді 2024 року затверджена Регулятором повністю. Строк оплати відповідачем вартості послуги за Договором, згідно п. 15.4 Порядку №641, спливав 27.12.2024. У рахунок оплати наданих послуг у листопаді 2024 року відповідачем сплачено 2 596 337,34 грн.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що ним у період з червня по листопад 2024 року надано відповідачу послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі Договору, однак, відповідач не здійснив оплату вартості цих послуг у повному обсязі, що призвело до порушення взятих на себе зобов'язань та прострочення термінів оплати, установлених умовами Договору та Порядку. Таким чином, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за Договором за період червень-листопад 2024 року становить 144 003 913,86 грн, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія". Крім того, за порушення термінів оплати послуги за Договором позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача, крім суми основного боргу, 3% річних у розмірі 1 195 047,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 6009 563,19 грн за загальний період прострочення з 06.08.2024 по 16.01.2025.
Відповідач заперечує щодо задоволення позову, зазначаючи, що на сьогодні НЕК «Укренерго» обліковується значна дебіторська заборгованість за договірними зобов'язаннями з надання учасникам ринку послуг з передачі електричної енергії. Недоотримання коштів оператором системи передачі за надані послуги з передачі електричної енергії у зв'язку з порушенням платіжної дисципліни учасників ринку негативно впливає на фінансовий стан ОСП. При цьому, законодавство забороняє відповідачу оплачувати послуги (у даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі. Таким чином, відповідач був вимушений оплачувати послуги щодо забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за рахунок власних коштів по мірі фінансової можливості. Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних зазначає, що він не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача. Зазначає, що вина відповідача у затримці оплати послуг, наданих позивачем, які зазначені у позовній заяві, відсутня.
При цьому, після призначення справи до судового розгляду відповідач у добровільному порядку перерахував відповідачу частину заборгованості в розмірі 33 972 979,54 грн, зокрема, повністю сплативши заборгованість за послуги, надані у червені 2024 року, та частково сплативши заборгованість за послуги, надані у липні 2024 року, у зв'язку з чим позивач і відповідач подали суду заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення 33 972 979,54 грн заборгованості.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між сторонами склались правовідносини, пов'язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, на підставі Договору.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до абзацу 1 ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі.
Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" на ПАТ "НЕК "Укренерго", який є ОСП об'єднаної енергетичної системи України, та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», який виконує функції постачальника універсальних послуг, покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії", вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (надалі - ПУП), оператора системи передачі (надалі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку № 641).
Відповідно до п. 15.2. Порядку № 641 (у редакції, чинній у спірний період), протягом перших 12 днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом п'яти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП.
Згідно з п. 15.3. Порядку, протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження.
ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці (п. 15.4. Порядку № 641).
Суд установив, що постановами НКРЕКП від 31.07.2024 №1409, від 03.09.2024 № 1573, від 01.10.2024 № 1702, від 05.11.2024 № 1902, від 26.11.2024 № 2017 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг.
Сторонами без будь-яких зауважень підписано акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг до Договору за період з червня по листопад 2024 року на загальну суму 203 457 714,65 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов Договору не виконав зобов'язання по сплаті наданих послуг в повному обсязі, як і не спростував факту отримання ним у спірному періоді послуг у визначених в актах обсягах, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 144 003 913,86 грн.
Крім того, в ході розгляду справи відповідач подав докази часткової сплати заборгованості на загальну суму 33 972 979,54 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № ПУП008344 від 21.02.2025, № ПУП008556 від 25.02.2025, №ПУП008629 від 26.02.2025, № ПУП008683 від 28.02.2025, № № ПУП008764 від 07.03.2025, у зв'язку із чим просить суд закрити провадження у справі у вказаній частині.
Позивач підтвердив часткову сплату заборгованості і також подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості на суму 33 972 979,54 грн.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21.
Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 33 972 979,54 грн.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті наданих послуг за договором в повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 110 030 934,32 грн, у зв'язку з чим вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем свого грошового зобов'язання зі своєчасної оплати наданих позивачем послуг, останнім заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 195 047,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 6009 563,19 грн за загальний період прострочення з 06.08.2024 по 16.01.2025.
Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відповідність цих розрахунків вимогам чинного законодавства, що спростовує заперечення відповідача про неправильне проведення розрахунків позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також судом відхиляються твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на передачу електричної енергії, Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено; покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі, Законом України "Про ринок електричної енергії" так само не передбачено; використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів, а відтак, зазначені об'єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, судом відхиляються з огляду на наступне.
Вказані твердження спростовуються фактичним виконанням відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг у спірний період, здійсненим у повному обсязі, однак із простроченням строку.
Крім того, суд зазначає, що відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, приймаючи до уваги у сукупності всі встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та їх задоволення.
Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю, оскільки заборгованість частково сплачено вже після відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" 33 972 979 грн 54 коп. заборгованості.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Мала Арнаутська, буд. 88, м. Одеса, 65007; код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість у розмірі 110 030 934 грн 32 коп., інфляційні втрати - 6 609 563 грн 19 коп., 3% річних - 1 195 047 грн 58 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 847 840,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 20.03.2025.
Суддя А.І. Привалов