ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2025Справа № 910/8703/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову і додані до неї матеріали справи у справі № 910/8703/24
за позовом Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) (Alfred-Nobel-Str. 50, Monheim a. Rhein, Germany, 40789)
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» (01021, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 1В, 9-й поверх ЄДРПОУ 34770471)
відповідача 2 Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, ЄДРПОУ 00012925)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід,
Компанія Bayer Intellectual Property Gmbh (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (далі - відповідач 1) та Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" порушувати права інтелектуальної власності Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України №73339, зокрема, вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), поданого на державну реєстрацію за заявою від 23.02.2024;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "ривароксабан" ("rivaroxaban"), форма випуску - таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг або 10 мг, або 15 мг, або 20 мг по 2,5 мг: по 10 таблеток у блістері; по 2 або 3, або 6 блістерів у картонній коробці по 10 мг або 15 мг, або 20 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 або 6, або 9 блістерів у картонній коробці, поданого на державну реєстрацію 23.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту України №73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ". Молекула "ривароксабан" захищена чинним патентом України №73339 у першому незалежному пункті формули винаходу, а також заявлена у пункті 7 формули винаходу. 23.02.2024 Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), проте, як зазначає позивач, останній не надав відповідачу-1 дозволу на використання винаходу за патентом України № 73339 у вищевказаному лікарському засобі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 позовну заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh - залишено без руху. Встановлено Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh строк для усунення недоліків позовної заяви.
22.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
22.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) надійшло клопотання про витребування доказів.
22.07.2024 через підсистему "Електорнний суд" від Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла заява про забезпечення позову.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 дану заяву про забезпечення позову передано судді Блажівській О.Є.
Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 28.08.2024. Даною ухвалою до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 залучено Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - третя особа, ДЕЦ) та зобов'язано Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" подати належним чином засвідчені копії заяви та реєстраційних матеріалів, а також документів, що стосуються можливих змін чи доповнень до таких реєстраційних матеріалів, які подавалися ТОВ "Тева Україна" 23 лютого 2024 для реєстрації лікарського засобу з торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "ривароксабан") на електронних носіях інформації (флеш-носії, диску тощо) із скріпленням файлів електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про забезпечення позову - задоволено. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі: заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) видавати висновки та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "rivaroxaban"), поданого ТОВ "Тева Україна" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024; заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) на підставі заяви ТОВ "Тева Україна" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В, поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "rivaroxaban"), поданий ТОВ "Тева Україна" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024, в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
25.07.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕВА УКРАЇНА" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
30.07.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕВА УКРАЇНА" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" прийнято до розгляду, розгляд якого призначено на 02.08.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 31.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про скасування заходів забезпечення позову відкладено на 05.08.2024.
05.08.2024 через підсистему "Електорнний суд" від Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшли письмові пояснення щодо клопотання ТОВ "Тева Україна" від 30.07.2024 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/8703/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, відмовити повністю.
06.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли докази на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 23.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.07.2024.
07.08.2024 через систему "Електорнний суд" від Міністерства охорони здоров'я України надійшов Відзив на позовну заяву.
12.08.2024 через підсистему "Електорнний суд" від Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла Відповідь на відзив Міністерства охорони здоров'я України.
14.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшла заява про зупинення провадження у справі.
15.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
16.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшов Відзив на позовну заяву.
27.08.2024 через підсистему "Електорнний суд" від Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла Відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна".
28.08.2024 через підсистему "Електорнний суд" від Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 відкладено підготовче засідання на 18.09.2024.
04.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та розгляд справи в закритому судовому засіданні.
09.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшла заява про продовження встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 процесуального строку для подання Заперечення на Відповідь на Відзив.
10.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
10.09.2024 через підсистему "Електорнний суд" від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 процесуальний строк для подання Заперечення на Відповідь на Відзив, до 06.09.2024 включно.
13.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшли пояснення по справі.
18.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшла заява про застосування заходів процесуального примусу.
18.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли пояснення по справі.
18.09.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 клопотання Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено та розгляд справи № 910/8703/24 здійснювати у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про зупинення провадження у справі № 910/8703/24 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/9140/24 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі 23.10.2024.
08.10.2024 до канцелярії суду від представника ТОВ "Тева Україна" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
08.10.2024 через систему "Електорнний суд" від представника Міністерства охорони здоров'я України надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 23.10.2024 за відсутності представника.
22.10.2024 в системі "Електорнний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" сформовано клопотання про призначення судової експертизи, яке надійшло та реєстровано судом 23.10.2024 за №0710/10263/24.
22.10.2024 в системі "Електорнний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" сформовано клопотання про призначення судової експертизи, яке надійшло та реєстровано судом 23.10.2024 за №0710/10265/24.
23.10.2024 через систему "Електорнний суд" від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
23.10.2024 через систему "Електорнний суд" від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів до матеріалів справи.
23.10.2024 до канцелярії суду від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшло заперечення на клопотання ТОВ "Тева Україна" про призначення судової експертизи у справі.
23.10.2024 у підготовчому засіданні представник відповідача 1 просила клопотання про клопотання про призначення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яке надійшло та реєстровано судом 23.10.2024 за №0710/10263/24 залишити без розгляду, з підстав недотримання вимог ст. 170 ГПК України.
23.10.2024 у підготовчому засіданні представники позивача не заперечували щодо задоволення заявленого усно клопотання представника відповідача 1.
У підготовче засідання представники відповідача 2 та третьої особи не з'явилися.
Судом 23.10.2024 не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено клопотання представника відповідача 1 про призначення судової експертизи, яке надійшло та реєстровано судом 23.10.2024 за №0710/10263/24 залишено без розгляду.
23.10.2024 представником позивача зазначено, що подане ним до канцелярії суду 23.10.2024 (перед початком підготовчого засідання) заперечення на клопотання ТОВ "Тева Україна" про призначення судової експертизи у справі іншим учасникам справи надіслано не було, лише копію даного заперечення вручено представнику відповідача 1. Також зазначено про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 22.10.2024.
Представник відповідача 1 не заперечував щодо отримання заперечення на клопотання ТОВ "Тева Україна" про призначення судової експертизи у справі та просив, з урахуванням долученого представником позивача до матеріалів справи висновку експерта, відкласти підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 підготовче засідання відкладено на 13.11.24.
25.10.2024 через систему "Електорнний суд" від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Тева Україна" про призначення судової експертизи.
30.10.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли заперечення на письмові пояснення.
13.11.2024 через систему "Електорнний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕВА УКРАЇНА" надійшли додаткові пояснення щодо призначення судової експертизи.
13.11.2024 через систему "Електорнний суд" від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшли додаткові пояснення (за результатами отриманих 12.11.2024 від ТОВ "ТЕВА УКРАЇНА" додаткових пояснень щодо призначення судової експертизи у справі №910/8703/24).
13.11.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли пояснення щодо поданого клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 відмовлено у задоволені клопотання відповідача 1 - ТОВ "Тева Україна" про призначення судової експертизи.
13.11.2024 судом ініційовано питання про призначення судової експертизи, в зв'язку з чим учасникам справи надано час для підготовки питань та визначення експертної установи, у відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України та розгляд підготовчого провадження відкладено до 26.11.2024.
26.11.2024 через систему "Електорнний суд" від представника представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшли пояснення щодо призначення судом судової експертизи у справі №910/8703/24.
26.11.2024 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕВА УКРАЇНА" надійшли пояснення щодо питань та установи для проведення судової експертизи.
26.11.2024 до канцелярії суду також подано письмові пояснення третьою особою щодо призначення експертизи (з урахуванням письмових).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 призначено у справі №910/8703/24 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити експертній установі - Київському відділенню Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6). На вирішення експертам поставлено наступне питання: - Чи використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за патентом України на винахід № 73339 від 15.07.2005, або ознака еквівалентна їй, у лікарському засобі "Ривароксабан-Тева"? Витрати за проведення судової експертизи покладено на Компанію Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) (Alfred-Nobel-Str. 50, Monheim a. Rhein, Germany, 40789). Зобов'язано позивача здійснити - забезпечити оплату експертизи, докази чого також подати до суду. Зобов'язано експертну установу надіслати учасникам справи належним чином засвідчені копії висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи. Надіслати експертній установі - Київському відділенню Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська,6) копію даної ухвали суду та матеріали, які необхідні для проведення експертизи, після отримання їх судом. Провадження у справі № 910/8703/24 зупинено на час проведення експертизи.
Матеріали справи № 910/8703/24 супровідним листом від 16.12.2024 № 910/8703/24/7272/24 надіслано Київському відділенню Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська,6).
30.12.2024 позивачем надано до суду докази оплати експертизи.
10.01.2025 до суду Київським відділенням Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С.Бокаріуса" Міністерства юстиції України надіслано копію рахунку вартості робіт.
17.02.2025 до суду Київським відділенням Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України надіслано висновок експертів, матеріали справи, акт здачі-приймання.
27.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕВА УКРАЇНА" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
27.02.2025 через канцелярію суду від представника Державного підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли письмові пояснення щодо висновку експерта.
27.02.2025 через канцелярію суду від представника Державного підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшло клопотання про долучення доказів.
06.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 про забезпечення позову. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/8703/24 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) у задоволенні заяви про забезпечення позову. Справу № 910/8703/24 повернуто до Господарського суду міста Києва.
12.03.2025 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшла заява про вступ в справу як представника.
12.03.2025 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшла заява про проведення засідання, призначеного на 12.03.2025 в режимі відеоконференції.
12.03.2025 через канцелярію суду від представника ТОВ "Тева Україна" подано відзив на позовну заяву( з урахуванням висновку експерта).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 02.04.2025.
13.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшли письмові пояснення.
14.03.2025 в системі "Електронний суд" представником Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property Gmbh) сформовано заяву про забезпечення позову. Дана заява надійшла до суду 17.03.2025 та зареєстрована за № 07-10/2295/25.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.03.2025 дану заяву про забезпечення позову передано судді Блажівській О.Є. та отримано суддею Блажівською О.Є. 18.03.2025, про що свідчить відповідна відмітка про отримання.
Згідно поданої заяви, представник позивача просить забезпечити позов, до набрання рішенням у справі №910/8703/24 законної сили, шляхом:
- заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) надавати рекомендації та вмотивовані висновки про можливість державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «rivaroxaban»), поданого ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024;
- заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) на підставі заяви ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «rivaroxaban»), поданого ТОВ «Тева Україна» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024, в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
Дана заява обґрунтована наступним. На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/8703/24 за позовом Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (далі також - «Позивач») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» (далі - «Відповідач-1») та Міністерства охорони здоров'я України (далі - «Відповідач-2», «МОЗ»), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відовідача-2 - Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (далі - «Третя особа», «ДЕЦ») про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід. Предметом позову є, зокрема, такі позовні вимоги: Заборонити Відповідачу-1 порушувати права інтелектуальної власності Позивача на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України №73339, зокрема, вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу «Ривароксабан-Тева» з діючою речовиною «ривароксабан» («rivaroxaban»), поданого на державну реєстрацію за заявою від 23.02.2024; Зобов'язати Відповідача-2 відмовити в державній реєстрації лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску - таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг або 10 мг, або 15 мг, або 20 мг по 2,5 мг: по 10 таблеток у блістері; по 2 або 3, або 6 блістерів у картонній коробці по 10 мг або 15 мг, або 20 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 або 6, або 9 блістерів у картонній коробці, поданого на реєстрацію 23.02.2024 ТОВ «Тева Україна».
Факт звернення Позивача до суду за захистом своїх прав жодним чином не призупиняє дій інших сторін у справі щодо недозволеної підготовки до використання винаходу, зокрема, проведення експертизи реєстраційних матеріалів (що, власне, і підтверджується вищенаведеним наказом Третьої особи №45 від 03.03.2025), подальшої реєстрації Відповідачем-2 Спірного лікарського засобу та, відповідно, його використання, в тому числі, шляхом імпорту (ввезення) на митну територію України та подальшого введення в комерційний обіг. Протягом розгляду справи, після відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/8703/24, на підтвердження факту порушених прав Позивача, як патентовласника, до матеріалів справи було долучено результати наступних експертиз: (1) висновок експерта №195-01 від 22.10.2024, що підготовлений на замовлення Позивача, як учасника справи. Згідно із Висновком експерта: «У лікарському засобі з торговою назвою «Ривароксабан-Тева», поданого 23.02.2024 на державну реєстрацію ТОВ «Тева Україна», використано кожну ознаку незалежного п. 1 та кожну ознаку незалежного п. 9 формули винаходу «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» за патентом України №73339». (2) висновок експертів №1765/600 від 13.02.2025 за результатами проведення комісійної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності за ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/8703/24. Згідно із Висновком експертів: « 1. У лікарському засобі «Ривароксабан-Тева» використана кожна ознака, включена до незалежного пункту 1 формули винаходу за патентом України на винахід №73339 від 15.07.2005, або ознака, еквівалентна їй. 2. Неможливо зробити висновок щодо використання кожної ознаки, включеної до незалежного пункту 8 формули винаходу за патентом України на винахід № 73339 від 15.07.2005, або ознаки, еквівалентної їй, у лікарському засобі «Ривароксабан-Тева». 3. У лікарському засобі «Ривароксабан-Тева» використана кожна ознака, включена до незалежного пункту 9 формули винаходу за патентом України на винахід № 73339 від 15.07.2005, або ознака, еквівалентна їй. 4. У лікарському засобі «Ривароксабан-Тева» використана кожна ознака, включена до незалежного пункту 10 формули винаходу за патентом України на винахід № 73339 від 15.07.2005, або ознака, еквівалентна їй. 5. У лікарському засобі «Ривароксабан-Тева» використана кожна ознака, включена до незалежного пункту 15 формули винаходу за патентом України на винахід № 73339 від 15.07.2005, або ознака, еквівалентна їй.».
Представник позивача також звертає увагу, що відповідно до ст. 9 та ст. 20 Закону України «Про лікарські засоби», лікарський засіб після його державної реєстрації допускається до застосування на території України, а також може бути ввезений (імпортований) на територію України та реалізовуватись на території України необмеженому колу осіб відповідно до чинного законодавства. У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону про лікарські засоби, лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Експертиза генеричних лікарських засобів (яким є Спірний лікарський засіб) проводиться у строк не більше 90 робочих днів з дати надходження до ДЕЦ реєстраційних матеріалів (п. 2 розділу VII Порядку проведення експертизи №426). Зважаючи на те, що заяву про реєстрацію Спірного лікарського засобу було подано 23.02.2024, з урахуванням того факту, що провадження у справі триває з 23.07.2024 та Третьою особою відновлено проведення дій з розгляду реєстраційних матеріалів Відповідача-1, Позивач має усі підстави вважати, що завершення Третьою особою експертизи реєстраційних матеріалів матиме місце найближчим часом, до вирішення даного спору по суті. Адже, наявність раніше застосованих судом заходів забезпечення, жодним чином не зупиняла саму процедуру експертизи реєстраційних матеріалів, дій Третьої особи щодо направлення матеріалів на доопрацювання, отримання відповідей від третіх осіб, проведення лабораторних випробувань. Тобто, за результатами проведеної Третьою особою експертизи реєстраційних матеріалів Відповідача-1, в тому числі з урахуванням спливу майже річного строку проведення цієї експертизи (з дати подачі заяви на реєстрацію Спірного лікарського засобу) цілком не виключається, що ДЕЦ вже надасть вмотивованих висновків щодо ефективності, безпеки та якості Спірного лікарського засобу та рекомендацій щодо його державної реєстрації без урахування факту наявності порушених прав Позивача, як патентовласника. Як вже зазначалось наявність раніше застосованих судом заходів забезпечення, жодним чином не зупиняла саму процедуру експертизи реєстраційних матеріалів, дій Третьої особи щодо направлення матеріалів на доопрацювання, отримання відповідей від третіх осіб, проведення лабораторних випробувань. В свою чергу, Відповідач-2 МОЗ на підставі поданої заявником (Відповідачем-1) заяви, висновків ДЕЦ у строк, що не перевищує 10 робочих днів, буде зобов'язаний прийняти рішення про реєстрацію Спірного лікарського засобу (п. 26 Порядку державної реєстрації №376), що в подальшому матиме наслідком реєстрацію та комерціалізацію Спірного Лікарського засобу та поширення останнього серед невизначеного кола осіб, чиїх інтересів буде стосуватися рішення в даній справі, що унеможливить ефективний захист порушених прав Позивача в межах даного судового провадження.
Відтак, представник позивача зазначає, що через невжиття заходів забезпечення неможливо буде виконати таку позовну вимогу як: зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу під торговою назвою «Ривароксабан-Тева» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску - таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг або 10 мг, або 15 мг, або 20 мг по 2,5 мг: по 10 таблеток у блістері; по 2 або 3, або 6 блістерів у картонній коробці по 10 мг або 15 мг, або 20 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 або 6, або 9 блістерів у картонній коробці, поданого на державну реєстрацію 23.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Тева Україна». Вказану позовну вимогу неможливо буде виконати через завершеність дій, які Позивач просить заборонити, а саме - видачу Третьою особою висновків та рекомендацій щодо державної реєстрації Спірного лікарського засобу та, відповідно, подальшої реєстрації Спірного лікарського засобу Відповідачем-2. При цьому будь-яка інформація про статус експертизи реєстраційних матеріалів лікарських засобів, в тому числі і Спірного лікарського засобу, публічно не висвітлюється, так само як і не відображаються результати прийняття Третьою особою рішень за результатами таких експертиз. Таким чином, Позивач позбавлений можливості належним чином відстежувати статус експертизи та наявність висновків та рекомендацій Третьої особи щодо доцільності/недоцільності державної реєстрації Спірного лікарського засобу, що містить в собі діючу речовину «ривароксабан» («rivaroxaban»), яка охороняється патентом України, власником якого є Позивач.
Крім того, представник позивача також зазначає, що після реєстрації Спірного Лікарського засобу, в випадку невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено виконання такої позовної вимоги як: Заборонити ТОВ «Тева Україна» порушувати права інтелектуальної власності Позивача на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України №73339, зокрема, вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу з діючою речовиною «ривароксабан» («rivaroxaban»), поданого на державну реєстрацію за заявою від 23.02.2024.
Представник позивача звертає увагу, що з урахуванням вищевикладеного наявністю в матеріалах справи доказів у вигляді висновків трьох експертиз, Позивач з огляду на предмет спору, що пов'язаний із захистом його прав на Винахід за Патентом України, вважає, що невжиття господарським судом заходів забезпечення позову у даній справі призведе до істотних ускладнень чи унеможливить виконання рішення суду та не забезпечить ефективний захист порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся до суду і в подальшому буде слугувати підставою для виникнення нових судових спорів стосовно невизначеного кола осіб.
Враховуючи вищевикладене, Позивач вважає, що невжиття господарським судом заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить ефективний захист належних йому прав інтелектуальної власності, за яким він звернувся до суду, оскільки: · призведе до нових способів неправомірного використання винаходу, тобто до нових порушень прав інтелектуальної власності Позивача з огляду на реєстрацію Спірного лікарського засобу із застосуванням винаходу Позивачу та його подальшого введення в цивільний оборот; та · зумовить необхідність для Позивача звертатися до суду із позовами до невизначеного кола суб'єктів, пов'язаних із дистрибуцією Спірного лікарського засобу, що суперечить завданням господарського судочинства та завдасть Позивачу додаткових фінансових та часових витрат.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Тева Україна» надійшло заперечення проти заяви Позивача від 14.03.2025 про забезпечення позову. Заперечення обґрунтовано наступним: подана Позивачем 14.03.2025 р. Заява про забезпечення, як і у випадку Первісного забезпечення, не містить посилань на жоден доказ, який підтверджував би: (1) наявність недобросовісних намірів (які мають бути реальними, а не потенційно можливими) чи недобросовісних дій Відповідача-1, спрямованих на ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів Позивача; (2) існування будь-якої іншої реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача; (3) необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову. Натомість Заява про забезпечення знову складається з необґрунтованих припущень Позивача щодо того, що невжиття вказаних компанією Байєр заходів забезпечення нібито "призведе до істотних ускладнень чи унеможливить виконання рішення суду та не забезпечить ефективний захист порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся до суду і в подальшому буде слугувати підставою для виникнення нових спорів стосовно невизначеного кола осіб [стор. 8-9 Заяви про забезпечення]". Так, наприклад, Позивач на стор. 8 Заяви про забезпечення наводить схематичні креслення, відповідно до яких в результаті отримання Відповідачем-1 реєстраційного посвідчення на лікарських засіб "Ривароксабан-Тева" Позивач нібито "буде вимушений захищати свої порушені права шляхом ініціювання нових судових спорів стосовно невизначеного кола осіб". Однак Позивач не підтверджує наведене припущення жодним доказом, як того вимагає ГПК України та відповідна судова практика. Позивач також не обґрунтовує, чому факт державної реєстрації лікарського засобу "Ривароксабан-Тева" неодмінно призведе до його "комерціалізації та реалізації серед невизначеного кола осіб" до набуття законної сили рішенням суду у даній справі.
Також Відповідач зазначає, що Позивач у Заяві про забезпечення вказує, що до матеріалів справи було долучено: (i) Висновок експерта Петренка С.А. № 190-01 від 05.08.2024 (надалі також - "Висновок № 190-01"); (ii) Висновок експерта Петренка С.А. № 195-01 від 22.10.2024 р. (надалі також - "Висновок № 195-01"); (iii) Висновок експертів № 1765/600 від 13.02.2025 р. за результатами проведення комісійної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності за ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 р. у справі № 910/8703/24 (надалі також - "Висновок № 1765/600"). (надалі разом також - "Висновки експертів"). Разом з тим, Висновки експертів не є доказами на підтвердження існування реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту/ поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідач у поданому заперечені звертає увагу, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 р. у даній справі було скасовано Первісне забезпечення та ухвалено нове рішення, яким Позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на недоведеність Позивачем наявності недобросовісних намірів чи недобросовісних дій Відповідача-1, або існування будь-якої іншої реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача. Як вже було зазначено, Позивач не скористався правом на касаційне оскарження вказаного рішення суду апеляційної інстанції, тим самим визнавши його законним та обґрунтованим. Разом з цим, Позивач звернувся із Заявою про забезпечення, в якій повторно не навів жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження необхідності застосування заходів забезпечення позову, що суперечить попередній поведінці Позивача (оскільки він раніше фактично погодився із доводами суду апеляційної інстанції).
Підсумовуючи представник ТОВ «Тева Україна» просив відмовити у задоволенні заяви Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ від 14.03.2025 р. про забезпечення позову.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Тева Україна» надійшло клопотання про розгляд заяви Позивача від 14.03.2025 про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши заяву Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) про забезпечення позову від 14.03.2025 без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20).
Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому, посиланням на небажання і незацікавленість останнього добровільно врегулювати спір та наявністю у відповідача можливості розпорядження об'єктом інтелектуальної власності.
При цьому суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій відповідачу, суд має дотримуватись розумного балансу між необхідністю забезпечити на можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідачів з огляду на заявлені в позовній заяві вимоги.
Наведена правових позиція викладена і у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, і у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19.
Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 05.08.2019 року по справі №910/16586/18 та в постанові від 13.01.2020 року по справі №922/2163/17, суд зазначає, що існує конкретний зв'язок між заходами забезпечення позову та предметом позову, останні співвідносяться з предметом позовних вимог, однак, на переконання суду, вжиття заходів забезпечення будь-якого позову, яке фактично зводиться до обмеження прав сторони, повинно бути обґрунтовано та підтверджено належними доказами.
В даному випадку позивач звертаючись до суду з даною заявою обмежився лише припущеннями.
У заяві про забезпечення позову представник позивача зазначає, що невжиття господарським судом заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить ефективний захист належних йому прав інтелектуальної власності, за яким він звернувся до суду, оскільки: призведе до нових способів неправомірного використання винаходу, тобто до нових порушень прав інтелектуальної власності Позивача з огляду на реєстрацію Спірного лікарського засобу із застосуванням винаходу Позивачу та його подальшого введення в цивільний оборот та зумовить необхідність для Позивача звертатися до суду із позовами до невизначеного кола суб'єктів, пов'язаних із дистрибуцією Спірного лікарського засобу, що суперечить завданням господарського судочинства та завдасть Позивачу додаткових фінансових та часових витрат.
Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує, зокрема, на те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Схематично обґрунтування невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, представником позивача відображено наступним чином:
- подача Відповідачем-1 заяви на реєстрацію Спірного лікарського засобу, в якому використано винахід, що охороняється відповідним патентом України до МОЗ із необхідними додатками про державну реєстрацію Спірного лікарського засобу (ст. 9 Закону про лікарські засоби);
- проведення Третьою особою експертизи (попередньої та спеціалізованої) реєстраційних матеріалів Спірного лікарського засобу із складанням: 1) висновку за результатами перевірки реєстраційних матеріалів та 2) наданням рекомендацій щодо державної реєстрації лікарського засобу (зокрема, згідно п3 Порядку державної реєстрації №376 та відповідно до Порядку проведення експертизи №426);
- прийняття МОЗ рішення про реєстрацію Спірного лікарського засобу на підставі поданої заявником заяви, висновків та рекомендацій ДЕЦ (зокрема, згідно п. 26 Порядку державної реєстрації №376);
- Відповідач-1, отримавши реєстраційне посвідчення на Спірний лікарський засіб, набуває права на комерціалізацію та реалізацію Спірного лікарського засобу та поширення останнього серед невизначеного кола осіб, чиїх інтересів буде стосуватися рішення в даній справі (ст. 9 Закону про лікарські засоби);
- Позивач, будучи єдиним законним власником Винаходу, буде вимушений захищати свої порушені права шляхом ініціювання нових судових спорів стосовно невизначеного кола осіб, що буде свідчити про порушення принципу процесуальної економії.
Суд зазначає, що 22.07.2024 Компанією «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) було подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою суду від 23.07.2024 вказану заяву задоволено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/8703/24 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) у задоволенні заяви про забезпечення позову. Дана постанова мотивована тим, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін, заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Подаючи заяву повторно заяву про забезпечення позову, Позивачем інших доказів унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, окрім тих, що було покладено в обґрунтування заяви від 22.07.2024, не наведено.
Беручи до уваги викладене вище, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, з якими приписи ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
При цьому, суд зазначає, що процесуальний інститут забезпечення позову спрямований на захист інтересів позивача проти несумлінних, недобросовісних дій відповідача. Водночас, позивач не посилається, не обґрунтовує та не доводить відповідними доказами недобросовісні наміри (які мають бути реальними, а не потенційно можливими) чи недобросовісні дії визначених ним відповідачів.
Саме лише посилання позивача у заяві на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Зі змісту поданої заяви судом не встановлено реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а відповідні доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях.
Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233-235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Відмовити представнику Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) у задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Дана ухвала відповідно до приписів статті 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА