ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору
м. Київ
20.03.2025Справа № 910/1286/25
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши позовну заяву б/н від 27.02.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроперспектива", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору
у справі № 910/1286/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросервіс-Південь"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
Суддя Котков О.В.
Без виклику учасників судового процесу.
03 лютого 2025 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросервіс-Південь" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 03.02.2025 року до Антимонопольного комітету України (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
(1) визнати недійсним пункт 1 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(2) визнати недійсним пункт 2 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(3) визнати недійсним пункт 4 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(4) визнати недійсним пункт 5 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(5) визнати недійсним пункт 7 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(6) визнати недійсним пункт 8 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(7) визнати недійсним пункт 10 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(8) визнати недійсним пункт 11 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(9) визнати недійсним пункт 13 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(10) визнати недійсним пункт 14 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(11) визнати недійсним пункт 16 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(12) визнати недійсним пункт 17 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(13) визнати недійсним пункт 19 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(14) визнати недійсним пункт 20 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(15) визнати недійсним пункт 22 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(16) визнати недійсним пункт 23 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(17) визнати недійсним пункт 25 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(18) визнати недійсним пункт 26 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(19) визнати недійсним пункт 28 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу";
(20) визнати недійсним пункт 29 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на недоведеність відповідачем в діях позивача антиконкурентних узгоджених дій, а також у зв'язку з допущенням процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1286/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2025 року, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача було залучено ТОВ "Електроперспектива".
27.02.2025 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Електроперспектива" надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якій, ТОВ "Електроперспектива" просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Як визначено в ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
За змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.
Самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову.
Тобто обов'язкова умова спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - є єдиний предмет спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 905/120/15.
Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Предмет позову - це частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов; це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Отже, поняття предмет позову та предмет спору є різними доктринальними поняттями.
У статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що третя особа з самостійними вимогами заявляє свої вимоги саме щодо предмета спору, тобто претендує на те матеріальне благо, яке намагається захистити позивач шляхом подання позову до суду. У процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору, в зв'язку з чим з метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.
Тобто обов'язкова умова спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - є єдиний предмет спору.
Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи не може бути прийнятий, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.
Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 904/9129/17 та від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
При цьому позовні вимоги третьої особи можуть допускатися судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, лише у випадках, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, яка спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні статті 49 ГПК України, а має бути здійснена через подання самостійного позову (схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2019 року у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 року у справі № 904/323/19, від 08.12.2021 року у справі № 904/2373/20).
Так, предметом спору у справі № 910/1286/25 є визнання недійсними окремих пунктів рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", що стосуються вчинення ТОВ "Електросервіс-Південь" порушень антимонопольного законодавства і накладення на нього штрафу, тоді як предметом позовних вимог ТОВ "Електроперспектива" є визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 30.10.2024 року у справі № 37-02/2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у повному обсязі, у тому числі, щодо порушень вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» ТОВ "Електроперспектива" та накладення на нього штрафу.
Тобто, позовна заява ТОВ "Електроперспектива" містить інший предмет позову, ніж позов ТОВ "Електросервіс-Південь".
Таким чином, ТОВ "Електроперспектива" за змістом позовної заяви не заявлено самостійних вимог щодо предмета спору.
Оскільки до позову третьої особи з самостійними вимогами застосовуються положення статті 180 ГПК України, то відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України, така заява підлягає поверненню заявнику, а її копія долучаються до матеріалів справи.
При цьому, суд звертає увагу, що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не позбавлена права на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 118, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву б/н від 27.02.2025 року третьої особи, яка заявляє самостійні вимог щодо предмета спору у справі № 910/1286/25 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Електроперспектива".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 20 березня 2025 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков