Рішення від 20.03.2025 по справі 907/43/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/43/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

Розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді», м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Йовбака Станіслава Васильовича, смт Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення 625 152,57 грн

секретар судового засідання - Піпар А.Ю.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» 20.01.2025 звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Йовбака Станіслава Васильовича 537 875,80 грн боргу за поставлений товар, 49 886,56 грн пені, 31 688,39 грн інфляційних втрат та 5701,82 грн - 3% річних посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов дистриб'юторської угоди №Д-2 від 28 лютого 2023 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/43/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2025, яка була надіслана на офіційну юридичну адресу місця знаходження відповідача (89640, смт. Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області, вул. Перемоги, буд. 8) отримана Фізичною особою-підприємцем Йовбаком Станіславом Васильовичем 01.02.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601105460086 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 0601105460086.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості за переданий за Дистриб'юторською угодою від 28.02.2023 за Д-2 товар, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 537 875,80 грн, з вимогами про стягнення якої разом з нарахованими позивачем пенею, втратами від інфляції та 3% річних подано даний позов до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

28 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді», як Продавцем та Фізичною особою-підприємцем Йовбаком Станіславом Васильовичем, як Дистриб'ютором, укладено Дистриб'юторську угоду № Д-2 (надалі - Угода), за умовами якої Продавець відповідно до умов цієї Угоди зобов'язується передавати Дистриб'ютору у власність Товар, а Дистриб'ютор, в свою чергу, зобов'язується приймати товар і здійснювати його оплату в порядку, передбаченому цією угодою (п. 2.1. Угоди).

За змістом п. 2.2. Угоди (в редакції додаткової угоди від 28.02.2023) Продавець надає Дистриб'ютору статус офіційного дистриб'ютора на території м. Тернополя та Тернопільської області.

Сторонами до 25 грудня затверджуються Умови співпраці на рік (роки), наступний (і) за звітним роком, шляхом підписання Додатка №1 до цієї Угоди, з можливістю перегляду таких умов виключно за ініціативою Продавця не частіше 1 разу на рік (п. 2.3. Угоди).

Відповідно до п. 5.3. Угоди поставка товару здійснюється на умовах DDP склад Дистриб'ютора (в редакції Інкотермс -2020) або EXW склад Продавця, якщо сторони не узгодили інше в окремій угоді.

Право власності, а також всі пов'язані з ним ризики переходять від Продавця до Дистриб'ютора в момент фактичної передачі товару представнику Дистриб'ютора, а в разі доставки товару транспортом Дистриб'ютора з моменту фактичного відвантаження товару зі складу Продавця. Факт передачі товару Продавцем Дистриб'ютору підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін. Моментом здійснення поставки товару є дата, зазначена у видатковій накладній (п. 5.5. Угоди).

За змістом п. 6.1. Угоди ціна на товар, що поставляється Продавцем Дистриб'ютору, формується виходячи з ціни на Товар, зазначеної в прайс-листі, з урахуванням наданої продавцем Дистриб'ютору знижки згідно з Додатком №1.

Згідно з п. 6.2. Угоди вартість кожної окремої партії Товару, що поставляється Продавцем Дистриб'ютору на умовах цієї Угоди, вказується у видатковій накладній. Загальна ціна Угоди визначається за фактичною сумарною вартістю партій товару, прийнятих Дистриб'ютором впродовж строку дії цієї Угоди, але не більше 3 000 000,00 грн.

Оплата за кожну окрему партію товару здійснюється Дистриб'ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в національній валюті протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки партії товару Продавцем Дистриб'ютору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.п. 6.4., 6.5. Угоди).

Відповідно до п. 10.1. Угоди вона набирає чинності з дня її підписання сторонами і дії протягом двох років. Підписання сторонами Додатку №1 на новий строк є юридичним фактом, що свідчить про автоматичну пролонгацію цієї Угоди і не потребує підписання сторонами додаткової угоди.

Згідно з укладеним сторонами Додатком №1 від 28.02.2023 до Угоди Продавцем та Дистриб'ютором погоджено умови співпраці між сторонами, дистриб'юторську політику, плани первинних та вторинних продажів, систему знижок та націнок, критерії дисконту і маркетинговий бюджет Продавця, а відповідно до Додатку №2 від 28.02.2023 до Угоди визначено можливість та порядок передання Продавцем торговельного обладнання з метою більш ефективного продажу товару Дистриб'ютором.

Судом встановлено, що на виконання умов Угоди Продавцем згідно з видатковими накладними №ТМ000059381 від 24.07.2024 (на суму 333 221,40 грн), №ТМ000062234 від 31.07.2024 (на суму 232 063,20 грн), №ТМ000062236 від 31.07.2024 (на суму 56 304,00 грн), №ТМ000064678 від 08.08.2024 (на суму 21 552,00 грн), №ТМ000072649 від 29.08.2024 (на суму 96 165,60 грн), №ТМ000079700 від 27.09.2024 (на суму 98 619,60 грн), передано, а Дистриб'ютором, в свою чергу, прийнято зазначений в накладних Товар (заморожені напівфабрикати, морозиво) на загальну суму 837 925,80 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених видаткових накладних, товарно-транспортнними накладними №ТМ000059381 від 24.07.2024, №ТМ000062234 від 31.07.2024, №ТМ000062236 від 31.07.2024, №ТМ000064678 від 08.08.2024, №ТМ000072649 від 29.08.2024, №ТМ000079700 від 27.09.2024 та не заперечено відповідачем у справі

За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов'язання з оплати вартості переданого йому товару за Угодою у визначений в п.6.4. Угоди строк, у зв'язку з чим, з врахуванням часткової сплати за Товар на загальну суму 300 050,00 грн, заборгованість відповідача станом на 17.01.2025 (дата оформлення позовної заяви) складає 537 875,80 грн, стягнення якої разом з нарахованими позивачем пенею, втратами від інфляції та 3% річних і є предметом судового розгляду у цій справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин в спірній частині є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж визначено обов'язок Покупця оплати товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до змісту п. 1 ст. 694 ЦК України визначено, що договором може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами Угодою отримано Товар (заморожені напівфабрикати, морозиво) на загальну суму 837 925,80 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними №ТМ000059381 від 24.07.2024, №ТМ000062234 від 31.07.2024, №ТМ000062236 від 31.07.2024, №ТМ000064678 від 08.08.2024, №ТМ000072649 від 29.08.2024, №ТМ000079700 від 27.09.2024 а відтак, з врахуванням здійсненої Фізичною особою-підприємцем Йовбаком Станіславом Васильовичем часткової оплати за Товар, що за розрахунками позивача, які не заперечені відповідачем становить 300 050,00 грн, слід дійти висновку про порушення Покупцем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманого ним Товару у визначений в п. 6.4. Договору 21-денний строк (з дати поставки), у зв'язку з чим на час розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість за поставлений йому за Угодою Товар в сумі 537 875,80 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 537 875,80 грн, яка відповідачем не спростована, навпаки визнана шляхом підписання Акту зведення взаєморозрахунків за жовтень 2024 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1. Угоди сторони погодили, що у разі прострочення оплати за Товар Дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Вказаний пункт Угоди узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з поданим суду розрахунком, за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано відповідачу 49 886,56 грн пені за несвоєчасну сплату вартості кожної партії Товару окремо, виходячи з визначеного в п. 6.4. Угоди строку сплати та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Вказані розрахунки позивачем здійснено за період з 15.08.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000059381 від 24.07.2024), за період з 22.08.2024 по 13.01.2025 (по накладних №ТМ000062234 від 31.07.2024, №ТМ000062236 від 31.07.2024), за період з 30.08.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000064678 від 08.08.2024), за період з 20.09.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000072649 від 29.08.2024) та за період з 19.10.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000079700 від 27.09.2024).

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені, що розрахована ТОВ «Три Ведмеді» в означені вище періоди в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 49 886,56 грн, а позов в цій частині таким, що підлягає до задоволення судом.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання умов Угоди, відповідачу за період з 15.08.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000059381 від 24.07.2024), за період з 22.08.2024 по 13.01.2025 (по накладних №ТМ000062234 від 31.07.2024, №ТМ000062236 від 31.07.2024), за період з 30.08.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000064678 від 08.08.2024), за період з 20.09.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000072649 від 29.08.2024) та за період з 19.10.2024 по 13.01.2025 (по накладній №ТМ000079700 від 27.09.2024) нараховано - 3% річних в розмірі 5701,82 грн та інфляційні втрати на суму 31 688,39 грн.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку позовних вимог в цій частині, суд, з огляду на встановлений в п. 6.4. Угоди строк оплати вартості кожної партїі Товару, вважає правомірними, документально підтвердженими та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 5701,82 грн - 3% річних та 31 688,39 грн втрат від інфляції, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

В той же час, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зайво сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1875,46 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді'в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за його клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Йовбака Станіслава Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 7, код ЄДРПОУ 31450478) 537 875,80 грн (п'ятсот тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривні 80 копійок) заборгованості, 49 886,56 грн (сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 56 копійок) пені, 5701,82 грн (п'ять тисяч сімсот одну гривню 82 копійки) - 3% річних, 31 688,39 грн (тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят вісім гривень 39 копійок) інфляційних втрат та 7501,83 грн (сім тисяч п'ятсот одну гривню 83 копійки) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 березня 2025 року.

Суддя Лучко Р.М.

Попередній документ
125980699
Наступний документ
125980701
Інформація про рішення:
№ рішення: 125980700
№ справи: 907/43/25
Дата рішення: 20.03.2025
Дата публікації: 21.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.03.2025)
Дата надходження: 20.01.2025
Предмет позову: стягнення