Справа №: 398/7164/24
провадження №: 2/398/1052/25
Іменем України
"19" березня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Петренко С.Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Семенової Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1819511023 від 07.10.2023 року у розмірі 96 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.10.2023 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у позику №1819511023 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач порушив умови кредитування та не виконує належним чином зобов'язання, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 96000,00 грн., яка складається з: 8 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 88000,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що 07.10.2023 між ТОВ «ІнноваФінанс» та відповідачем укладено договір про надання грошових коштів у позику № 1819511023, який підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору товариство зобов'язалося надати відповідачу позику у сумі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, з процентною фіксованою ставкою, дисконтною (зниженою) процентною ставкою застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «ІнноваФінанс» - 1,99 % на день (726,35 % річних). Строк позики (строк дії договору) становить 10 днів; дата надання позики 07.10.2023; дата повернення позики 17.10.23.
Пунктом 1.4.1 договору позики, визначено, що у межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п. 1.3 цього договору, застосовується позаакційна (базова) процента ставка, визначена у п.1.1.5 цього Договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Згідно з п.1.5договору позики, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного в п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день (з урахуванням програми лояльності ТОВ «ІнноваФінанс», правил акції ТОВ «ІнноваФінанс» «Повторний Кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.
Згідно з п.1.7 вказаного договору, позичальник зобов'язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та або п.1.3 Договору.
Відповідно до п.п.1.8; 1.9 зазначеного договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені в графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до договору).
Як вбачається з проведеного позивачем розрахунку заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 1819511023 від 07.10.2023, який відображено у тексті позовної заяви, заборгованість відповідача складає 96 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн, заборгованість за процентами 88 000,00 грн(з розрахунку 8000 грн (тіло кредиту)*2,5 % (процентна ставка)*440 кількість днів прострочення).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннямист.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1статті 1047 ЦК України визначено, що у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «ІнноваФінанс» доведено факт укладення 07.10.2023 між ТОВ «ІнноваФінанс» та відповідачем договору про надання грошових коштів у позику № 1819511023 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ІнноваФінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит у сумі 8000,00 грн відповідачу.
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Як вбачається із змісту позовної заяви, ТОВ «ІнноваФінанс» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 1819511023 у розмірі 96 000,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 88 000,00 грн. - заборгованість за процентами.
Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором грошової суми у розмірі 8000,00 грн матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача ТОВ «Іннова Фінанс» про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.
Щодо стягнення з відповідача процентів за користування позикою у розмірі 88 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до положень п.1.2 та п.1.3 договору надання грошових коштів у позику № 1819511023 від 07.10.2023: строк позики (строк дії договору) становить 10 днів; орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково, дата надання позики 07.10.2023, дата повернення позики 17.10.2023.
За умовами договору сторони встановили строк кредитування до 17.10.2023, однак ТОВ «ІнноваФінанс» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку за 440 дні.
Оскільки договором надання грошових коштів у позику № 1819511023 від 07.10.2023 визначений строк його дії, який становить 10 днів, саме протягом вказаного строку позивач ТОВ «ІнноваФінанс» мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором проценти.
Пунктом 1.5 договору визначено, що на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % (з урахуванням програми лояльності ТОВ «ІнноваФінанс», правил акції ТОВ «ІнноваФінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожний день користування позикою.
Пунктом 1.6 Договору визначено, що у випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного у п. 1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день (з урахуванням програми лояльності ТОВ «ІнноваФінанс», правил акції ТОВ «ІнноваФінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2,5 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.
З викладеного слідує, що оскільки протягом 10 днів (в межах строку дії договору) позику не повернуто, то нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою 2,5 % на день від суми позики.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 8000,00 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 2,5 % за день та строк кредитування (строк договору) тривалістю 10 днів, заборгованість відповідача по процентам за договором надання грошових коштів у позику №1819511023 від 07.10.2023 становить 2000,00 грн. (8 000,00 грн х 2,5 % х 10 днів).
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 1819511023 від 07.10.2023, укладеного між ним та ТОВ «ІнноваФінанс», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІнноваФінанс» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 10000,00 грн, з яких: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2000,00 грн заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем визначено суму понесених судових витрат, яка складається із судового збору у розмірі 2422,40 грн. Понесення таких витрат підтверджується платіжною інструкцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 252,30 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (10000,00 / 96000,00 х 2422,40).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» (адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9; код ЄДРПОУ: 44127243) заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 1819511023 від 07.10.2023 у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» (адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9; код ЄДРПОУ: 44127243) судовий збір у розмірі 543 (п'ятсот сорок три) гривні 48 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складення рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.
Повний текст рішення складено 19.03.2025 року.
Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО