20.03.2025
Провадження №2/389/1091/24
ЄУН 389/4456/24
20 березня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини,-
Представник позивача - адвокат Дмитрух Д.М. звернувся до суду з даною позовною заявою в якій позивачпросить виключити з актового запису №337, який складено 07 липня 2021 року Олександрійський міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про ОСОБА_1 як батька дитини.
Вимоги обґрунтувані тим, що з 29 квітня 2014 року сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2024 року розірвано. Фактично шлюбні відносини між ними припинено з 2016 року. Під час розірвання шлюбу позивач дізнався, що відповідач народила дитину. При реєстрації народження сина запис про батька був зроблений відповідно до ч.1 ст.122 СК України, в якій зазначено, що дитина, яка зачата (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Таким чином, батьком дитини, відповідно до свідоцтва про народження значиться позивач. Оскільки, шлюбні відносини між сторонами були припинені ще в 2016 році, відтак позивач не визнає себе батьком дитини та змушений звернутись з даною позовною заявою до суду.
Позивач та його представник - адвокат Дитрух Д.М. у підготовче засідання не з'явились, від останнього надійшла заява, в якій він позов підтримав у повному обсязі, просив суд розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача.
Відповідач у підготовче засідання також не з'явилась, подала заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі. Вказала, що позивач дійсно не являється біологічним батьком її дитини. Просила справу розглядати без її участі. Крім того просила врахувати її майновий стан, а саме те, що вона на даний час не працює, є інвалідом з дитинства, має на утриманні малолітню дитину , яка теж є інвалідом, хворіє та потребує лікування, а тому просить звільнити її від сплати судових витрат за вказаною справою.
Представник третьої особи в підготовче засідання не з'явилась, подала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі.
Враховуючи те, що позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач їх визнає повністю, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами справи, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі з 29 квітня 2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2024 року розірвано (а.с.8;9)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копії актового запису про народження №337, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 батьками якого значаться позивач - ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.10;51-52).
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 80 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Відповідно до пункту 8 вказаної Постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про оспорювання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Підставою для категоричного висновку для оспорювання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. russia, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).
Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ні сторін по справі, ні інших осіб, встановивши відсутність кровної спорідненості позивача та малолітньої дитини, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виключивши з актового запису про народження ОСОБА_3 , відомості про позивача як про батька дитини.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Зазначене узгоджується з ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
За подання даного позову до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.. Таким чином 50% сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню йому з державного бюджету, у зв'язку із визнанням відповідачем позову. А інші 50% - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Однак, відповідач заперечує щодо стягнення з неї судових витрат, оскільки вона не працює, є інвалідом з дитинства та має на утриманні малолітню дитину, яка теж є інвалідом. На підтвердження зазначеного надала відповідні докази, а саме: копію посвідчення серії НОМЕР_2 з якої вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ-ї групи; копію посвідчення серії НОМЕР_3 з якої вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною інвалідом та його законним представником є ОСОБА_2 ; довідку з Пенсійного фонду України з якої вбачається, що відповідач отримує дохід виключно у вигляді соціальної допомоги; витяг наданий виконавчим комітетом Пантаївської селищної ради Олександрійського району з якого вбачається, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та до складу її сім'ї входять: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ..
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року по справі № 906/308/20 виснувала, що положення пункту 1 можуть бути застосовані і до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави. Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1, завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду, підкреслила ВП ВС.
Тож, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин з метою забезпечення права особи на судовий захист стаття 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору (частина дев'ята статті 10 Цивільного процесуального кодексу України)».
Враховуючи що відповідач не має достатньої фінансової можливості для сплати судового збору, є особою з інвалідністю, має на утриманні дитину, яка теж, є особою з інвалідністю, а тому суд дійшов висновку про звільнення відповідача від сплати судового збору на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючисьст.ст.4,12,13,76-78,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, задовольнити.
Виключити з актового запису про народження №337 від 07 липня 2021 року, відомості про батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 13 грудня 2024 року № 0.0.4064188130.1 у АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах даної справи № ЄУН 389/4456/24.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.
Третя особа: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: 28008, Україна, Кіровоградська обл., місто Олександрія, вулиця 6-го Грудня, будинок, 138, код ЄДРПОУ: 28000.
Суддя Г.В. Берднікова