Справа №454/363/25
"20" березня 2025 р. Сокальський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сокалі кримінальне провадження, з обвинувальним актом з угодою про визнання винуватості щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Яструбичі, Шептицького району, Львівської області, місце реєстрації та проживання - АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» на посаді помічника заступника генерального директора з ОП, ПБ, по суміщенню- головний інженер, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України,-
ОСОБА_4 , обіймаючи посаду помічника заступника генерального директора з ОП, ПБ у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Автономні джерела струму» (далі ТОВ «АДС»), відповідно до наказу ТОВ «АДС» №2/10/88/17к від 10.08.2017 «Про суміщення професій» з 01.09.2017 доручено виконувати обов'язки головного інженера у порядку суміщення професій (посад) ТОВ «АДС», розташованого за адресою вул. Львівська 2в м. Великі Мости Шептицького району Львівської області. Відповідно до посадової інструкції головного інженера, ОСОБА_4 зобов'язаний вживати заходи щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище утилізації відходів і створення сприятливих і безпечних умов праці (п.2.12), здійснювати контроль за дотриманням технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів (п. 2.13), тобто будучи, безпосередньо відповідальним за вжиття заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, поводження з відходами на ТОВ «АДС», повинен забезпечувати у роботі суворе дотримання ряду спеціальних норм та правил, встановлених законодавчими та нормативними актами щодо охорони навколишнього природнього середовища, порядку та умов здійснення утилізації та зберігання хімічних речовин, відходів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, в порушення п. б, е, ч.1 ст. 40, ч.1 ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 35, ч.1 ст. 45, ст. 46 Закону України «Про охорону земель», допустив потрапляння у землю забруднюючих хімічних речовин, які є комплектуючими для виробництва батарей та акумуляторів, під час виробничого процесу та їх зберігання, чим спричинив забруднення земель шкідливими для довкілля хімічними речовинами, що проявилось у накопиченні в ґрунті токсичних хімічних сполук, що створило небезпеку для довкілля.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування та в ході підготовчого судового засідання добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 239 КК України, щиро розкаялася.
20.03.2025 року прокурор Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 , діючи добровільно, без застосування насильства та примусу, погроз, уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 239 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000грн.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України, оскільки вчинив забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, а також вимогам ч.1 ст.369 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті та обставинам справи.
Вивчивши документи кримінального провадження та опитавши сторони угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання судом угоди про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинуваченому ОСОБА_4 цілком зрозумілі його права визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, дані наслідки їй зрозумілі.
Після наданих роз'яснень обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечили проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Прокурор, також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Представник потерпілого Великомостівської міської ради Львівської області - ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, у наданій суду заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, не заперечує щодо затвердження судом угоди.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди під час розгляду справи суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченою і прокурором та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000грн.
Речові докази - відсутні.
Цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні та запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.03.2025 року між прокурором Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 239 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий:ОСОБА_1