Справа № 462/684/25
провадження 6/462/30/25
20 березня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі:
судді Ліуша А.І.
секретаря судового засідання Поляниці А.М.
стягувача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львова заяву ОСОБА_2 , за участі: старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби в м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерcтва юстиції (м. Львів) Мацьківа Андрія Олеговича, стягувача ОСОБА_1 , про скасування тимчасового обмеження права на виїзд за кордон, -
ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. Вимоги заяви мотивовані тим, що рішенням Явор.івського районного суду Львівської області від 24 грудня 2020 року, було ухвалено стягнути з нього на користь ОСОБА_1 , матеріальні збитки в розмірі 131 964, 58 грн. За вказаним рішенням суду, було відкрито виконавче провадження, та внаслідок невиконання ним рішення суду, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16 грудня 2021 року, судом постановлено тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі території України. Так, підстави його обмеження у виїзді за межі території України станом на дату подання заяви відпали та перестали існувати, оскільки вказане рішення було виконано на 50 540,78 грн., що становить 38% від первинного боргу. Відрахування з його доходу державним виконавцем грошових коштів на його переконання свідчить про те, що він не ухиляється від виконання свого обов'язку, а навпаки добросовісно його виконує. Крім того, в нього на праві власності відсутнє майно та транспортні засоби, єдиним джерелом доходу є заробітна плата, а тому, в нього відсутні інші можливості виконувати рішення суду. Враховуючи вищевикладене, залишення в силі тимчасового обмеження його у виїзді, - є таким що порушує його основоположні права і свободи.
Заявник подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі.
Стягувач ОСОБА_1 , в судовому засіданні проти задоволення подання заперечив, та пояснив, що ОСОБА_2 , не виконав рішення суду та не сплатив йому заборгованість, а відтак, підстави, що слугували для тимчасового його обмеження в праві виїзду за межі території України не відпали.
Дослідивши матеріали заяви, зібрані по справі докази в їх сукупності, встановивши дійсні правовідносини та відповідні їм норми матеріального права, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви виходячи з наступного.
Згідно ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Судом встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду заподіяну внаслідок пошкодження к лісного транспортного засобу в розмірі 131 964 грн 58 коп., а також судові витрати.
Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби в м. Львові, 05 лютого 2021 року, за вказаним рішенням відкрито виконавче провадження №64345666.
Суду було також надано платіжні інструкції на оплату ОСОБА_2 , виплати 20% від заробітної плати, згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату у виконавчому провадженні №64345666 від 06 травня 2021 року на загальну суму 12 691,5 грн. Крім того, суду надано виписку за рахунками за період з 01 березня 2022 року по 02 грудня 2024 року.
Матеріали справи також містять накази ТОВ «Смак здоров'я» про прийняття рішення щодо призначення застрахованій особі страхової виплати за 14 листопада 2024 року,08 листопада 2024 року,06 листопада 2024 року, 17 жовтня 2024 року, 04 жовтня 2024 року,16 вересня 2024 року, 22 серпня 2024 року, 13 серпня 2024 року
З огляду на викладене, судом встановлено, що фактично рішення суду не виконане, оскільки боржником не сплачено заборгованість в повному обсязі та ОСОБА_2 , ухиляється від виконання зобов'язань за вказаним рішенням суду.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За умовами частини першої ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
В обґрунтуванні заяви ОСОБА_2 , вказує, що об'єктивна потреба у скасуванні даного тимчасового заходу обмеження його права виїзду за кордон пов'язана з тим, що починаючи з дати ухвалення рішення Яворівським районним судом Львівської області від 24 грудня 2020 року і по дату звернення до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за межі території України, - ним було сплачено 38% від суми боргу, а відтак, він не ухиляється від виконання боргу.
Проте, суд вважає, що дані обставини не є поважною причиною для скасування тимчасового заходу обмеження ОСОБА_2 , права виїзду за кордон. Доводи, викладені заявником в заяві, про те, що державним виконавцем при розгляді справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що боржник не ухиляється від виконання судового рішення, а також, що відпали підстави, які слугували причиною застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, судом відхиляються як такі, що суперечать обставинам та матеріалам справи.
Враховуючи, що після застосування до ОСОБА_2 , тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон зобов'язання, покладені на нього згідно виконавчих документів зобов'язання дотепер залишаються не виконаними, а відтак, відсутні підстави для скасування такого обмеження. Будь-які докази, які б слугували підставами для скасування ухвали Залізничного районного суду м. Львова про обмеження у праві виїзду за межі України, особою, яка подала заяву, не надано.
Також суд вважає за необхідне звернути окрему увагу на те, що згідно рішення Яворівським районним судом Львівської області від 24 грудня 2020 року, постановою Залізничного суду м. Львова від 14 травня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Так, згідно з вказаною постановою ОСОБА_2 03 березня 2019 року о 15 год. на А/Д Львів-Краковець 11 км + 50 м у с. Підрясне Яворівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «Audi А4» р.н. НОМЕР_1 , будучи неуважним під час здійснення обгону, не обрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, здійснивши зіткнення з автомобілем марки «Skoda Superb», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, а автомобілі отримали механічні пошкодження.
З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 щодо часткового погашення заборгованості у розмірі 50 540,78 грн не можуть вважатися належним виконанням рішення суду, оскільки загальна сума боргу становить 131 964,58 грн. Відповідно, боржником сплачено лише 38% від загальної суми, що свідчить про тривале та неповне виконання зобов'язань перед стягувачем.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до принципу обов'язковості судових рішень, боржник зобов'язаний виконати рішення суду у повному обсязі, а не частково або вибірково. Відсутність повного виконання рішення суду упродовж 5 років є підтвердженням того, що боржник не виявляє належної ініціативи для його виконання, що суперечить засадам добросовісності та правомірності виконання судових рішень.
Крім того, суд вважає, що у вказаній справі, відмова у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України є обґрунтованим заходом, який слугуватиме додатковим стимулом для боржника в якнайшвидшому та повному виконанні своїх зобов'язань. Такий захід є законним механізмом забезпечення виконання судового рішення та спрямований на захист прав стягувача, який протягом значного часу не може отримати повну суму відшкодування, на яке він має законне право.
Також, суд не приймає до уваги позицію заявника про те, що у нього відсутнє майно та транспортні засоби на праві власності, а єдиним джерелом доходу є заробітна плата, у зв'язку з чим він не має інших можливостей виконати рішення суду. Відсутність у боржника ліквідного майна не є підставою для ухилення від виконання судового рішення, оскільки обов'язок відшкодування завданої шкоди є безумовним і має бути виконаний у повному обсязі.
Заявник ОСОБА_2 , своїми неправомірними діями, спричинив збитки стягувачу, що було встановлено судом та підтверджено відповідним рішенням, яке набрало законної сили. Відтак, він не може посилатися на власний фінансовий стан як на підставу для зменшення чи відстрочення виконання зобов'язань перед стягувачем. Виконання рішення суду є обов'язковим для всіх без винятку, а його невиконання свідчить про ухилення боржника від своїх обов'язків.
Таким чином, аргументи заявника не можуть бути підставою для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки такий захід є законним механізмом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення та захист прав стягувача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_2 , за участі: старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби в м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерcтва юстиції (м. Львів) Мацьківа Андрія Олеговича, стягувача ОСОБА_1 , про скасування тимчасового обмеження права на виїзд за кордон, - відмовити за безпідставністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.І. Ліуш