Справа №305/257/25
Провадження по справі 2/305/291/25
20.03.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Вербещука В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між ними 02 вересня 2023 року було зареєстровано у виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (актовий запис №27), що засвідчено свідоцтвом про шлюб (бланк серії НОМЕР_1 від 02.09.2023). Від шлюбу в них дітей не народилося, зазначає, що розірвати шлюб в органах РАЦСу відповідач відмовляється. За час спільного проживання у шлюбі з відповідачем виявилось, що в них різні характери, погляди на життя та сім'ю. Між ними часто почали виникати сварки та непорозуміння. Ці обставини зумовили те, що вони втратили почуття поваги та любові один до одного. В даний час вони проживають окремо. За словами позивачки, протягом останнього місяця відповідач не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків та постійно виявляє до неї неповагу, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Таким чином, шлюб фактично розпався і реєстрація шлюбу носить суто формальний (юридичний) характер. З вищенаведених підстав подальше спільне життя і збереження шлюбу стало неможливим і суперечить інтересам позивачки. Зважаючи, що примирення між ними не можливе, їхня сім'я розпалася остаточно, шлюб носить лише формальний характер, тому строк на примирення позивачка просить не надавати. На підставі наведеного просила позовні вимоги задовольнити та розглядати справу без її участі.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 27.01.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачка, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилася. Поряд з цим одночасно в позовній заяві просила розглянути справу без її участі, на задоволенні позову наполягає, строк на примирення просить не надавати.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання, повторно, не з'явився. Був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи засобами поштового зв'язку та шляхом смс-повідомлення, крім того судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак відзиву на день судового розгляду справи не надавав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02.09.2023 у виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (актовий запис №27), що засвідчено свідоцтвом про шлюб (бланк серії НОМЕР_1 від 02.09.2023).
Від шлюбу у сторін дітей не народилося.
Відповідно до ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Поряд з цим, у відповідності до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Позивачка, ОСОБА_1 , на задоволенні позову наполягає. Відповідач, ОСОБА_2 , відзиву на позов не подавав. Таким чином, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.
Позивачка, ОСОБА_1 , як особа, яка змінила прізвище під час укладення шлюбу, заявила, що після розірвання шлюбу бажає відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .
В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.
Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 вересня 2023 року у виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про що складено відповідний актовий запис №27 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачкою.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк