Справа № 305/905/25
Номер провадження 3/305/568/25
20.03.2025. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого водієм-експедитором ТОВ «Буковина-Трек»,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи притягнутим по адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно постанови Рахівського районного суду Закарпатської області, від 17.06.2024, повторно протягом року, а саме: протягом часу з 05.03.2025 по 08.03.2025 громадянин ОСОБА_1 , засинив двері до ванної кімнати, обмеживши у користуванні пральною машиною, для колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , таким чином позбавив іншого майна, на яке потерпілі мали право, тобто вчинив домашнє насильство економічного характеру. Таким чином ОСОБА_1 порушив ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його - адвокат Поштак Ю.С., просили закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, адвокат Поштак Ю.С. надала суду письмові пояснення відповідно до яких.
ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Іншим співвласником будинку є його колишня дружина - ОСОБА_2 . На даний час, Рахівським районним судом розглядається цивільна справа за його позовом про визначення ідеальних часток співвласників у спільній сумісній власності та виділ частки в натурі.
08 березня 2025 року, ОСОБА_1 прийшов з роботи та мав намір зайти до ванної кімнати. Однак він був позбавлений можливості прийняти гігієнічні процедури, так як ванна кімната була забруднена, в ній були недопалки від свічок та сірників, шерсть ймовірно собаки та брудна білизна була розкидана по цілій ванній кімнати. Помивши ванну кімнату, ОСОБА_1 зачинив двері на ключ, так як у користуванні колишньої дружини та дітей є ще одна повністю облаштована ванна кімната.
Побачивши, що зачинені двері ОСОБА_2 почала словесну перепалку, ображаючи ОСОБА_1 нецензурною лайкою,та в грубій формі погрожувала, що вона вижене його з будинку. Так як такі дії зі сторони ОСОБА_2 носять систематичний характер, ОСОБА_2 має на меті позбавити ОСОБА_1 власності, постійно провокуючи сварки, безпричинно здійснює виклики поліції ніби-то він перебуває в неадекватному стані, викрадає від неї особисту білизну, та інше.
Наведене підтверджується інформацією з Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, де відображено кількість викликів ОСОБА_2 працівників поліції та зазначена причина виклику.
Окрім того, 08.03.2025 року у відношенні ОСОБА_1 винесено заборонний припис та застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: зобов'язано залишити місце проживання, заборона на вхід та перебування в місці проживання та заборона в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 3 доби з 19.00 год. 08.03.2025 до 19.00 год. 11.03.2025.
Протоколом серії ВАД №249688 від 08.03.2025 стверджено, що протягом часу з 05.03.2025 по 08.03.2025 громадянин ОСОБА_1 , засинив двері до ванної кімнати, обмеживши у користуванні пральною машиною, для колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , таким чином позбавив іншого майна, на яке потерпілі мали право, вчинене повторно протягом року, тобто вчинив домашнє насильство економічного характеру. Таким чином ОСОБА_1 порушив ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім цього, у ході судового розгляду судом досліджені наступні докази: рапорти працівників поліції Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , від 08.03.2025, згідно яких вона ствердила, що проживає в АДРЕСА_1 , того дня між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_4 виникла словесна суперечка, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 зачинив двері до ванної кімнати, після чого вона зателефонувала до поліції; DVD-диск; довідка та характеристика адміністратора ЦНАП Рахівської міської ради ОСОБА_5 від 12.03.2025 та копія постанови Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Диспозиція ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, як повторно вчинене протягом року.
Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України №3733-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України" у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-ІХ.
Стаття 283 КУпАП, згідно вказаного Закону, доповнена новою частиною такого змісту: "Постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу".
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, не агресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Відповідно до розділу І пункту 4 Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України № 369/180 від 13.03.2019р., передбачено що оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Згідно п.1 розділу II пунктом порядку, передбачено що оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За наявності технічної можливості форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Згідно п.1 розділу II пунктом порядку, передбачено що, після проведення оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази, у їх сукупності, вважаю, що в діях громадянина ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, яке виразилося у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпіла має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, як вчинене повторно протягом року.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин відносно ОСОБА_1 не встановлено.
З урахуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що у відношенні ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки саме таке адміністративне стягнення буде достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Вирішуючи питання щодо необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу, з урахуванням обставин справи приходжу до висновку про відсутність потреби у такому направленні.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.4 ст.15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
У зв'язку з наведеним, із ОСОБА_1 , на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283, 284, 289, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу - 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307, ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений нею не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду підлягає негайному виконанню, після набрання законної сили.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк