Справа № 302/337/25
Провадження № 3/302/149/25
19.03.2025року с-ще Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ВАД № від 28.02.2025 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області, вдівця, утриманців немає, зі слів працюючого водієм у Синевирській сільській раді Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел: НОМЕР_2 , -
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 247138 від 28.02.2025 року, вбачається, що 28.02.2025 року біля 08 год. 50 хв. по вул. Пилипа Орлика в с-щі Міжгір'я, водій ОСОБА_2 , на транспортному засобі марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з НОМЕР_3 здійснював пасажирські перевезення без ліцензії на провадження даного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, не визнав, заперечує проти фактичних обставин, викладених у протоколі та суду пояснив, що у власності транспортного засобу він немає та 28.02.2025 року вранці його попросила родич відвезти її рідних до Міжгірської лікарні, для проходження медичних процедур, та запропонувала свій транспортний засіб «Мерседес Спрінтер» д.н.з НОМЕР_3 , на вказану пропозицію він погодився та в якості водія відвіз дев'ять дорослих пасажирів разом зі своїми дітьми до лікарні в Міжгір'я. При цьому грошей за послуги перевезення від пасажирів він не брав, вони самостійно зібрали кошти на паливо та заправили на АЗС вищевказаний транспортний засіб, яким він їх віз до Міжгір'я. По ходу руху його зупинили працівники поліції, відібрали від нього пояснення, які він не читаючи підписав, оскільки не мав окулярів. Склали відносно нього протокол за ч.1 ст.164 КУпАП, при цьому працівники поліції не роз'яснили з приводу чого складається протокол про адміністративне правопорушення, суть порушення, яке йому інкриміновано та наслідки такого правопорушення. Просить суд закрити провадження у справі, за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
На підтвердження правопорушення до матеріалів справи додано такі матеріали, а саме: протокол серії ВАД № 247138 від 28.02.2025 року (а.с.2); письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.02.2025 року (а.с.3); рапорт інспектора-чергового ВП№2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Шегута І.І., від 28.02.2025 року (а.с.4); носій інформації у виді DVD-R диску з відеозаписом подій 28.02.2025 року (а.с.5).
Вивчивши надані суду матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні показання ОСОБА_2 , відтворивши в судовому засіданні носій інформації у виді DVD-R диску із відеозаписом подій, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону.
Так, відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Суб'єктами господарювання визнаються зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також фізичні особи підприємці, які провадять господарську діяльність.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначаються Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII.
Відповідно до ст.1 ч.1 п.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», видача ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.
Згідно із ст.7 ч.1 п.24 зазначеного Закону, ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємство», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення понад трьох разів. При цьому, разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
При цьому, згідно досліджених судом матеріалів справи, жодних даних про вилучення 28.02.2025 року у ОСОБА_2 грошових коштів, виручених від здійснення господарської діяльності по перевезенню пасажирів, без відповідних дозвільних документів, матеріали справи не містять, також даних обставин не підтверджено відеозаписом подій від 28.02.2025 року, який був відтворений в судовому засіданні за участю ОСОБА_2 . Жодних письмових пояснень свідків (очевидців) подій, до матеріалів справи не додано.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення від 28.02.2025 року, в порушення вимог чинного законодавства, не зазначено та матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність систематично, на постійній основі, з надання платних послуг за перевезення громадян.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.164 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО
Закарпатської області