Провадження № 33/803/920/25 Справа № 183/12614/24 Суддя у 1-й інстанції - Краснокутський С. О. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
18 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника Болтіка А.С. (приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 09 грудня 2024 року о 16 годині 10 хвилин в м. Самар Дніпропетровської області, вул. Українська, 7Б, знаходячись в громадському місці, виражався нецензурною лайкою, погрожував поліцейським фізичною розправою, був неодноразово попереджений, що за це передбачена адміністративна відповідальність, але продовжив порушувати громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та на підставі статті 22 КУпАП звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- ОСОБА_1 хворіє, та скаржився працівникам поліції на свій психологічний та фізичний стан;
- суд першої інстанції для визначення неосудності повинен був призначити судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_1 ;
- відсутня суб'єктивна та об'єктивна сторони адміністративного правопорушення, так як між ОСОБА_1 та працівниками поліції виник словесний конфлікт на проїжджій частині, який викликаний через непрофесійну поведінку поліцейського та якого в подальшому було притягнуто до дисциплінарної відповідальності;
- в діях ОСОБА_1 не вбачається хуліганського мотиву, так як його дії не були спрямована на порушення громадського порядку та спокою громадян;
- в законодавстві відсутній термін “нецензурна лайка», слова, які вживав ОСОБА_1 , були висловлені в стані фізичного болю.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Однак судом першої інстанції вказані вимоги закону не дотримані в повному обсязі, належним чином не надано оцінки дослідженим матеріалам, зокрема, відеозапису місця події.
Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення “ ОСОБА_1 , 09 грудня 2024 року о 16 годині 10 хвилин в м. Самар Дніпропетровської області, вул. Українська, 7Б, знаходячись в громадському місці, виражався нецензурною лайкою, погрожував поліцейським фізичною розправою, був неодноразово попереджений, що за це передбачена адміністративна відповідальність, але продовжив порушувати громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП»
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки викладена суть адміністративного правопорушення не відповідає обставинам, зазначеним на відеозаписі місця події.
Зазначені порушення є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Приймаючи відповідно до ст. 294 КУпАП нову постанову, суд апеляційної інстанції виходить з того, що як вбачається із відеозапису місця події, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції на законну вимогу не пред'явили службове посвідчення, що є порушенням п. 1,2 ч. 1 та ч. 3 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», та щодо яких в подальшому згідно із Наказом Національної поліції України ГУНП в Дніпропетровській області 14к від 03.01.2025 року було застосоване дисциплінарне стягнення.
Окрім цього, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України “ Про Національну поліцію» кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
Ненормативна лексика та реакція ОСОБА_1 були спровоковані діями працівників поліції, які спочатку на законну вимогу не надали службове посвідчення, а в подальшому поліцейський на повідомлення ОСОБА_1 про те, що він є особою з інвалідністю, вжив висловлювання щодо ОСОБА_1 , яке принижує його гідність як особи з інвалідністю та військовослужбовця, застосувавши в подальшому кайданки без обґрунтування законних підстав.
Таким чином, нецензурні висловлювання ОСОБА_1 були спровоковані неправомірними діями працівників поліції , а тому дії ОСОБА_1 не свідчать про мету порушення громадського порядку та спокою громадян, тому відстутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції розглянув справу з недотриманням вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази наявні у справі ретельно не були перевірені відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки не встановлено достовірно факт саме дрібного хуліганства, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову судді - скасувати із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року - задовольнити.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку із із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко