Провадження № 22-ц/803/2464/25 Справа № 202/13852/24 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
18 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В.,Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року у справі за скаргою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на дії та бездіяльність Лиманського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_1 , -
У листопаді 2024 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду із зазначеною скаргою, яку обґрунтовувало тим, що у січні 2022 року на примусове виконання до Лиманського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було передано судовий наказ № 236/4293/21, виданий 04.11.2021 року Краснолиманським міським судом Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 16573,46 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн., інфляційних збитків в сумі 778,30 грн., 3% річних в сумі 327,51 грн., за абонентське обслуговування в сумі 52,84 грн. з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Однак стягувач у встановлений законом строк не отримав від державного виконавця постанову про відкриття, що позбавило його можливості відстежувати стан виконання виконавчого провадження через АСВП.
Тому 18 листопада 2024 року представник ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулась до ДВС із відповідним запитом про стан виконання зазначеного вище наказу.
19.11.2024 року представник стягувача отримала відповідь № 68086769, в якій повідомлялось, що відносно боржника 11.01.2022 року відкрито ВП № 68086769, однак постанова про відкриття до відповіді не була додана. Також зазначалось, що 23.10.2023 року, згідно абз. 12 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв'язку із тим, що стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги із ОСОБА_1 є неможливим через територіальну розташованість останньої у м. Лиман, яке належить до території, на якій ведуться активні бойові дії.
При цьому звертав увагу, що Лиманський ВДВС у Краматорському районі Донецької області відповідно до відкритих офіційних даних знаходиться в місті Світловодськ, Кіровоградської області та не знаходиться ні на окупованій території, ні на території активних бойових дій.
Також зазначав, що рішення у вигляді постанови приймаються державним виконавцем за місцезнаходженням (розташуванням) органу ДВС за допомогою засобів програмного забезпечення АСВП, тобто вчинення цих виконавчих дій нерозривно пов'язано з локацією органу ДВС. Водночас положення Закону України «Про виконавче провадження та Інструкція №512/5 не містить заборони відносно вчинення виконавчих дій щодо боржників, зареєстрованих на території територіальних громад, визначених Переліком територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309. Встановлена законодавцем заборона відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пов'язана не з реєстрацією боржника на такій території, а з забороною саме виконавцям вчиняти виконавчі дії, у тому числі відкриття виконавчих проваджень, перебуваючи на територіях, включених до вищезазначеного Переліку. Тобто вважає, що ця заборона пов'язана виключно з фактичним розташуванням самого органу державної виконавчої служби. Навіть якщо місце реєстрації у боржника відповідно до виконавчого листа зазначено м. Лиман, ДВС може вчиняти виконавчі дії відносно цього боржника, а саме: накладати арешти на грошові кошти та здійснювати списання коштів з арештованих рахунків.
Тому вважав, що ДВС не правильно трактує Закон України «Про виконавче провадження», а тому жодних підстав для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій не було.
У зв'язку з викладеним, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просив визнати незаконною та скасувати постанову Лиманського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зупинення вчинення виконавчих дій за ВП 68086769 від 23.10.2023 року.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить скасувати зазначену ухвалу, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити їх скаргу та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначав, що справа розглянута судом першої інстанції із порушенням 10- денного строку, передбаченого ЦПК України. Також вважав неправомірним зупинення державним виконавцем виконавчого провадження №68086769 на підставі п.10-2 абзацу 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зазначена у цьому пункті заборона відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій чи окупації, оточенні не пов'язана із реєстрацією боржника на цій території, а стосується розташування самого органу державної виконавчої служби. А як вбачається з відкритих джерел, ДВС, на виконанні якого перебуває зазначене вище виконавче провадження територіально перенесено з м. Лиман до м. Світловодська. Враховуючи наведене вважав безпідставним залишення судом першої інстанції поза увагою судової практики у справах №905/703/22 , № 905/2368/15.
Представник Лиманського ВДВС у Краматорському районі Донецької області надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Зазначав, що у них на виконанні перебуває виконавче провадження №68086769 по стягненню з ОСОБА_1 на користь апелянта заборгованості за комунальні послуги. Враховуючи наведене, а також те, що зазначена заборгованість утворилась у м. Лиман, то виконавче провадження підлягає зупиненню на період дії воєнного стану на підставі абз.12, п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку повісток до Електронних кабінетів (а.с.76 зворот). Від представника апелянта надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №68086769 на підставі абз.12, п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
Із такими висновками суду першої інстанції можливо погодитись з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що у Лиманському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 68086769, відкрите на підставі судового наказу № 236/4293/21, виданого 04.11.2021року Краснолиманським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВО "Лимантепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" заборгованості в сумі 16 573,46грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн., інфляційні збитки в сумі 778,30 грн., 3% річних в сумі 327,51 грн., за абонентське обслуговування в сумі 52,84 грн.
11.01.2022 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та зроблено запити до ПФУ України, ДПС України, ДФС України, в реєстраційні служби щодо перевірки майнового стану боржника, в установи банків України, щодо виявлення рахунків, які належать ОСОБА_1 ..
05.06.2023 року, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
23.10.2023 року, керуючись абз. 12 п. 10-2.Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на дії та бездіяльність органів ДВС ОКП «Донецьктеплокомуненерго» зазначав, що державний виконавець не направив їм постанову про відкриття виконавчого провадження та не мав права зупиняти виконавче провадження на підставі абз. 12 п. 10-2.Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Згідно розділу XIII абз. 12 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Лиманському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває ВП №68086769 із примусового виконання наказу Краснолиманського Міського суду Донецької області від 04.11.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованості в сумі 16 573,46грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн., інфляційні збитки в сумі 778,30 грн., 3% річних в сумі 327,51 грн., за абонентське обслуговування в сумі 52,84 грн..
Таким чином, виконавче провадження відкрито по стягненню з боржника заборгованості за житлово-комунальні послуги на території Лиманьскої територіальної громади .
Згідно Наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 року № 309 (зі змінами) Краматорський район, до якого входить Лиманська ОТГ, перебуває в зоні ведення активних бойових дій, тобто рішення про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги зупиняються у період дії воєнного стану в Україні.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОКП «Донецьктеплокомуненерго», оскільки згідно із зазначеними вище положеннями абз. 12 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється вчинення виконавчих дій про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії.
Зазначене положення стосується тільки територіальної розташованості боржника, а не органу ДВС, на яке посилається апелянт. Крім того, слід звернути увагу, що підстави, на які посилався апелянт та практику, яку він наводив на підтвердження своїх доводів, стосується відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади. Тобто стягувач посилався на положення абз.15 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження». Однак вони не підлягають застосуванню у даній справі, оскільки виконавче провадження вже було відкрито, проте зупинено на підставі абз.12 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, зокрема щодо пропуску строку розгляду справи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування судових рішень з ухваленням нових немає.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст. ст.368, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 березня 2025 року.
Судді: