Провадження № 22-ц/803/132/25 Справа № 215/1932/20 Суддя у 1-й інстанції - Дудіков А. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
18 березня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг цивільну справу №215/1932/20 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горбенко Інна Василівна,
на заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2021 року,
встановив:
У березні 2020 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення шляхом направлення 26 березня 2020 року вказаного позову до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області засобами поштового зв'язку.
Позовна заява мотивована тим, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється постачання теплової енергії відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідачі фактично отримують теплову енергію.
Позивач, виконуючи свої обов'язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, але боржник не здійснювала у повному обсязі оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 26 852,66 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 102 грн.
Заочним рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2021 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за централізоване опалення в розмірі 26 852 грн 66 коп та 2 102 грн судового збору.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2021 року відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Горбенко І.В., просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач по справі не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала копії позовної заяви, та взагалі не була обізнана про наявність данного спору в суді, що позбавило відповідача можливості подати свої заперечення проти заявлених позовних вимог, клопотання про залучення належного відповідача у справі та клопотання про застосування до спірних правовідносин наслідків порушення позивачем строків позовної давності, про застосування яких відповідач заявляє в апеляційній скарзі.
У зв'язку з неповідомленням відповідача про розгляд справи, остання не могла надати пояснення стосовно того, що вона не є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а була зареєстрована і проживала в ній як працівник КП «ЖЕО № 14», при цьому з 15 листопада 2008 року за вказаною адресою відповдач не проживала, що підтверджується відповідним актом, отже не була споживачем послуг, які надавались позивачем.
З метою встановлення власника квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , апелянт в апеляційній скарзі просить витребувати відповідні докази.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
19 липня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19 червня 2024 року № 3831-IX. (далі по тексту Закон № 3831-IX)
Відповідно п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 3831-IX установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст.369 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 3831-IX) визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга у даній справі подані до набрання чинності Законом № 3831-IX.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Горбенко І.В., підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
З матеріалів справи слідує, що згідно довідки КПТМ «Криворіжтепломережа» квартира АДРЕСА_2 , належить до комунальної форми власності: наймач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент подання позивачем позову у вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.7)
Будинок, в якому зареєстрована відповідач ОСОБА_1 є багатоповерховим, опалення квартири відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення будинку.
Послуги з централізованого опалення за зазначеною адресою відповідачам надає позивач.
Відповідно наданих суду актів у зв'язку з початком опалювального сезону, до будинку АДРЕСА_3 було подано централізоване опалення, яке по закінченню опалювального сезону, було припинене (а.с.9-11).
Відповідач, в порушення обов'язку по сплаті отриманих послуг, у повному обсязі їх не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період із 01 травня 2015 року по 01 жовтня 2019 року в розмірі 26 852,66 грн, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 8).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за централізоване опалення у розмірі 26 852,66 грн.
Апеляційний суд не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає, що вона не мала можливості взяти участь в судовому розгляді справи, надати заперечення на позовну заяву та пояснення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідачки в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Відповідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно частин 1, 2 ст. 211 ЦПК України, розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Відповідно ч. 1ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи, 2) що виникають з трудових відносин, 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Для цілей цього Кодексу, (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 3831-IX), малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - пункт 1 частини 4 статті 19 ЦПК України.
Як передбачено ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 277 ЦПК України).
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення. В ухвалі визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с.18)
Доказів отримання відповідачкою копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять і, відповідно, сторона відповідачки не мала можливості ознайомитися з доводами позовної заяви КПТМ «Криворіжтепломережа» і надати суду свої заперечення проти цих доводів.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конструкція наведеної правової норми у взаємозв'язку зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дає підстави для висновку про те, що розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності доказів отримання іншою стороною копії позовної заяви, свідчить про позбавлення такої сторони доступу до правосуддя (можливості надати зауваження на доводи позовної заяви), що, у свою чергу, є обов'язковою підставою для скасування в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення місцевого суду.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведених норм процесуального права, наведених доводів відповідачки в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги про такі порушення знайшли свої підтвердження в ході апеляційного розгляду, та з огляду на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, таке рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового по суті позовних вимог.
Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів апеляційної скарги відповідачки, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Згідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії у вигляді централізованого опалення відповідачам за адресою: будинок АДРЕСА_3 .
Згідно довідки КПТМ «Криворіжтепломережа» квартира АДРЕСА_2 , належить до комунальної форми власності: наймач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент подання позивачем позову у вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.7)
За зазначеною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.7).
Отже, відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» за адресою: АДРЕСА_1 .
В розумінні ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідач не виконала законодавчий обов'язок, не здійснювала оплату за послугу постачання теплової енергії, тому внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо здійснення оплати за надані послуги, у відповідача за період 01 травня 2015 року по 01 жовтня 2019 року утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 852,66 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Разом з тим, відповідачем по справі, яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції, у зв'язку з чим не могла подати суду заяву про застосування строків позовної давності, заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давості в апеляційній скарзі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.
ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).
Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Частиною 1 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, оскільки позивачем не надано доказів погодження між сторонами іншого строку.
Позивач звернувся до суду з позовом 26 березня 2020 року, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів по квітень 2017 року включно.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» про стягнення заборгованості за централізоване опалення за період до квітня 2017 року, у зв'язку зі спливом позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права поза межами строку позовної давності.
Разом з тим, позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за щомісячними платежами за період з 01 квітня 2017 року по 01 жовтня 2019 року, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 квітня 2017 року по 01 жовтня 2019 року в розмірі 25 051,37 грн.
Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а була зареєстрована і проживала в ній як працівник КП «ЖЕО № 14», при цьому з 15 листопада 2008 року за вказаною адресою відповдач не проживала, що підтверджується відповідним актом, отже не була споживачем послуг, які надавались позивачем, оскільки відповідач ОСОБА_1 до позивача з заявою про її відсутність за місцем реєстрації не звертались, доказів не зняття з реєстрації за адресою надання послуг в період з з 01 квітня 2017 року по 01 жовтня 2019 року не надала, у зв'язку з чим у позивача наявні підстави для нарахування наданих послуг.
При цьому той факт, що відповідачка не є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , її місце проживання зареєстровано в цій квартирі, тобто вона є споживачем послуг, що надаються відповідачем, отже саме з відповідача підлягає стягненню вказана заборгованість в межах строків позовної давності.
У зв'язку з наведеним клопотання відповідача щодо витребування доказів з метою встановлення власника квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та залучення належного відповідача у справі задоволенню не підлягають, оскілкьи відповідач, в данному випадку, є належним відповідачем.
Розрахунок заборгованості відповідача за теплову енергію перевірено колегією суддів, та колегія суддів погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості.
На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Відповідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1 961 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
У звязку і часткововим задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 211,50 грн.
Керуючись ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горбенко Інна Василівна, задовольнити частково.
Заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за централізоване опалення в розмірі 25 051, 37 гривень за період з 01 квітня 2017 року по 01 жовтня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом першої інстанції, у розмірі 1 961 гривень.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, в розмірі 211 грн 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді:
Повне судове рішення складено 18 березня 2025 року.
Головуючий О.І. Корчиста