Справа № 643/4210/25
Провадження № 1-кс/643/1411/25
19.03.2025 Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221170000715 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
До слідчого судді Московського районного суду м. Харкова 17.03.2025, засобами поштового зв'язку, надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням «SUR- 2608» A2YSRA5YS01-2102241 9 мм P.A.K. та два магазини в середині яких знаходяться по 4 предмети зовні схожі на набої із маркуванням «9 мм Р.А.», які були вилучені під час огляду місця події 12.03.2025 у період часу з 16.15 год. по 16.30 год., у приміщення каб. № 66 СВ Харківського РУП №2 ГУНП у Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів буд. 30, за фактом добровільної видачі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання прокурор не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Володілець майна ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025221170000715 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 04.03.2025 приблизно о 16:40 невстановлені особи, вдягнені у формений одяг ЗСУ, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Віринська, 1А, грубо порушуючи громадський порядок, із застосуванням предмету, схожого на травматичну зброю, вчинили хуліганські дії відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого пошкодили автомобіль марки "Део Сенс" д.н.з. НОМЕР_1 .
12.03.2025 старшим слідчим СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 було проведено огляд місця події у приміщені службового кабінету №66 СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, в ході якого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав предмет зовні схожий на пістолет на рамці якого мається маркування «SUR- 2608» A2YSRA5YS01-2102241 9 мм P.A.K. та два магазини в середині яких знаходяться по 4 предмети зовні схожі на набої із маркуванням «9 мм Р.А.». Відповідний протокол огляду зауважень чи доповнень не містить.
Вищезазначені предмети постановою слідчого визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Сторона обвинувачення зазначає, що наразі існують достатні підстави вважати, що вилучені під час огляду місця події речі мають істотне значення для встановлення істини по кримінальному провадженню, повернення яких на теперішній час може привести до їх втрати. Арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, позбавлення можливості їх знищення або переховування.
Клопотання надійшло до суду 17.03.2025, подано на поштове відділення 13.03.2025, тобто не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, отже строк звернення до суду прокурором дотриманий.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази, враховуючи думку володільця майна слідчий суддя приходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Що стосується клопотання прокурора про визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч.5 ст.173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події, проведеного12.03.2025 у період часу з 16.15 год. по 16.30 год., у приміщенні каб. № 66 СВ Харківського РУП №2 ГУНП у Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів буд. 30, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: на предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням «SUR- 2608» A2YSRA5YS01-2102241 9 мм P.A.K. та два магазини в середині яких знаходяться по 4 предмети зовні схожі на набої із маркуванням «9 мм Р.А.».
У задоволенні клопотання стосовно визначення місця зберігання вилученого майна - відмовити.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1