Справа № 953/2117/25
н/п 2-н/953/384/25
"18" березня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши в в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Харківського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за спожиту електричну енергію, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, якою просить видати судовий наказ про стягнення з Харківського квартирно-експлуатаційного управління суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 46872 грн., а також судового збору у сумі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви та вирішуючи питання щодо підсудності даної справи Київському районному суду м. Харкова суддя приходить до наступного.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про правоволодіння і користування ним.
Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. Надання послуг з утримання майна нерозривно пов'язане з об'єктом нерухомого майна, зокрема вищезазначеним житловим приміщенням, користувачем чи власником якої є позивач.
Заява про видачу судового наказу про стягнення з Харківського квартирно-експлуатаційного управлінні заборгованості за спожиту електричну енергію, яка надається за адресою: АДРЕСА_1 , має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18.
Квартира, за місцем розташування якої виникла заборгованість за спожиту електричну енергію знаходиться на території Чугуївського району Харківської області та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Чугуївського міського суду Харківської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Розгляд даної справи Київським районним судом м.Харкова призведе до порушення норм процесуального права та очевидного скасування судового рішення.
З огляду на те , що дана справа не підсудна Київському районному суду м. Харкова, дана справа підлягає направленню до Чугуївського міського суду Харківської області для подальшого розгляду, за підсудністю.
Керуючись ст.ст. 31, 162, 260, 339,376 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Цивільну справу № 953/2117/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Харківського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за спожиту електричну енергію - передати за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу через Київський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Суддя Н.М. Бородіна