Справа № 214/429/25
3/214/548/25
Іменем України
27 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку ПП в місті Кривий Ріг Управління ПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм за договором, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП,-
Згідно із наданого на розгляд суду протоколу про адміністративне правопорушення серії БР за №075974 від 03 січня 2025 року, складеного у відношенні ОСОБА_2 за ч.4 ст.121 КУпАП вбачається, що 03.01.2025 о 09:05 год. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 814D, р.н. НОМЕР_1 , не пройшовши обов'язковий технічний контроль для транспортного засобу, який підлягає такому контролю, чим порушив ст.35 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинено повторно протягом року, відповідно до постанови серії ББА за №168964 від 30.12.2024.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказавши, що працює за договором водієм на транспортному засобі Mercedes-Benz 814D, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , тобто є найманим працівником. За технічний стан вказаного вище транспортного засобу відповідальності він не несе. Просив закрити провадження у справі щодо нього, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням поданої ним заяви та висловленої позиції у справі, оскільки в силу ст.268 КУпАП його участь в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справи не є обов'язковою.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне рішення.
Положеннями ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
При цьому завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.121 КУпАП визначена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Отже, до відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП може бути притягнутий водій за керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, яке вчинив повторно протягом року з моменту притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За змістом ст.ст.7, 251, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист драв людини і основоположних свобод.
З огляду на наведене суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Відповідно до п.31.3 (б) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 за №137.
Відповідно до п.1 вищезазначеного Порядку за №137 порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до п.п.15 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року за №137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» визначено поняття транспортного засобу, що використовується з метою отримання прибутку. Таким є транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Таким чином, обов'язковий технічний контроль повинні проходити транспортні засоби, що використовуються для перевезення вантажів юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Крім того, згідно з указаним Порядком замовником проведення обов'язкового технічного контролю є власник транспортного засобу або уповноважена ним особа.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, наведено основні терміни. Зокрема, вказано, що: автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Вимогами ч.1 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
Відповідно до ч.3, 4 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо); при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вантажним автомобілем є колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Такі транспортні засоби незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, які знаходяться в експлуатації понад два роки, підлягають обов'язковому технічному контролю.
Варто зауважити, що тип транспортного засобу та вид діяльності, в якій застосовується такий транспортний засіб, мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки є декілька підзаконних актів, що регулюють порядок проведення технічного контролю транспортних засобів, зокрема встановлюють періодичність та календарний період проходження технічного контролю.
На підтвердження наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, працівники патрульної поліції надали суду докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БР за №075974 від 03 січня 2025 року, довідка про отримання посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 , а також на підтвердження факту повторності у його діях складу правопорушення - довідка з адміністративної практики, відповідно до якої ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, постанова серії ББА за №168964 від 30.12.2024.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є власником транспортного засобу, або ж уповноваженою власником особою, а лише керував вказаним автомобілем як найманий водій. В обсяг його обов'язків як водія, визначених п.п.2.1, 2.3 ПДР України, не включено обов'язок проведення технічного контролю транспортного засобу, який належить іншій особі, а так само здійснення контролю за строками його проведення. До протоколу не долучено доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 є відповідальною особою за технічний стан автомобіля та допуску транспорту до експлуатації.
Крім того, у протоколі не наведено, з наданням відповідних підтверджуючих документів, відомості про вантажопідйомність та строк експлуатації цього автомобіля, що не дозволяє судді встановити, з яких міркувань виходила уповноважена службова особа Національної поліції визначаючи обов'язковість проходження технічного контролю.
Також слід зазначити, що відомості, як про вантажопідйомність, так і строк експлуатації транспортних засобів, наявні у відповідних інформаційних базах МВС, оскільки саме на це відомство покладений обов'язок з реєстрації транспортних засобів. Однак, витягів з такою інформацією до матеріалів справи не долучено.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити в даному випадку відомості про тип транспортного засобу (його вантажопідйомність) та посилання на конкретну норму закону, підзаконного акту, що передбачає обов'язковість та періодичність проведення технічного контролю саме для такого транспортного засобу, враховуючи, що ч. 4 ст.121 КУпАП містить поняття повторності керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Розкриття складу правопорушення в такому випадку слід визначати, виходячи із інших норм права, що встановлюють обов'язковість технічного контролю та своєчасність його проходження для конкретного типу транспортного засобу.
При розгляді справи суд, відповідно до п.2 ст.278 КУпАП встановив передчасність складання протоколу про адміністративне правопорушення, яке полягає у відсутності достатніх відомостей про ознаки типу транспортного засобу (легковий, вантажний автомобіль, його вантажопідйомність) та відсутність посилання на порушення норми права, що встановлює періодичність, строки та обов'язковість проходження технічного огляду саме для цього транспортного засобу, та обов'язок саме ОСОБА_2 проходити технічний контроль тарнспортного засобу.
При цьому, суд не знаходить підстав для відхилення показів ОСОБА_2 про відсутність у нього обов'язку, як у найманого водія, проходити обов'язковий технічний контроль, оскільки вважає такі покази правдивими та достовірними, враховуючи, що ОСОБА_2 до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до змісту якої встановлено, що власником транспортного засобу Mercedes-Benz 814D, р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .
Відсутність вказаних вище відомостей, враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, оскільки із змісту протоколу в частині викладення суті правопорушення не зазначено в якому порядку і як повинен відбуватися контроль технічного стану автомобілю, яким керував ОСОБА_2 як найманий водій, а тому неможливо встановити яка саме норма Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №1373, в цьому випадку порушена.
Саме по собі притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, не є достатньою підставою для повторного притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаних вище обставин.
Приймаючи до уваги, що в силу вимог ст.251 КУпАП обов'язок доказування обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення покладено на особу, яка уповноважена складати такий протокол та враховуючи, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, в той час як в ході судового розгляду не встановлено наявності об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко