№ 207/2723/23
№ 1-кп/207/78/25
18 березня 2025 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське кримінальне провадження № 12022040000000112 за обвинуваченням
ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , оскільки згідно ст. 177 КПК України прокурор вважає, що лише даний запобіжний захід дозволить уникнути ризиків протиправного впливу обвинувачених на свідків, скоєння ними інших правопорушень, ухилення від суду, з урахуванням того, що ступінь ризиків не знизилась. У даній справі триває судовий розгляд, не допитані свідки та обвинувачені, не досліджені інші докази.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 просив обрати домашній арешт відносно обвинувачених або встановити менший розмір застави, який відповідав би матеріальним можливостям обвинувачених; вважає, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суттєво знизилась за час судового розгляду, оскільки обвинувачені тривалий час під вартою, існування цих ризиків на його думку не доведено прокурором у суді шляхом надання відповідних доказів.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтримали позицію захисника.
Обвинувачена ОСОБА_9 , її адвокат окремих заяв з приводу клопотання прокурора не мали, підтримали позицію захисту.
Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисника, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України не відпали і їх ступінь суттєво не знизилася, тому відсутні на даний час підстави для застосування більш м'якого, ніж діючий на даний час, запобіжного заходу.
Так злочин, інкримінований обвинуваченим, відноситься до особливо тяжких, обвинувачені на час затримання не працювали і не мали легального джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, відсутні дані стосовно наявності малолітніх дітей та/або інших осіб на утриманні, стосовно неможливості тримання під вартою за станом здоров'я, у справі розпочато судовий розгляд, однак не допитані учасники процесу, в тому числі обвинувачені, не досліджені усі докази. Згідно витребуваної судом інформації обвинувачена ОСОБА_6 за станом здоров'я не має пересторог щодо тримання під вартою та може приймати участь у судових засіданнях.
Виходячи з викладеного, є підстави вважати реальним та обгрунтованим існування ризиків того, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , які не працюють, не мають іншого легального джерела доходу, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 раніше судимі, перебуваючи на волі в умовах домашнього арешту під час дії воєнного стану, можуть вчинити новий злочин, продовжити протиправну діяльніст, ухилятись від явки до суду, у протиправний спосіб вплинути на учасників процесу (свідків).
З урахуванням того, що кримінальне провадження перебуває у суді на стадії, коли триває судовий розгляд, однак з об'єктивних причин (зайнятість та заміна прокурора, зайнятість адвокатів у інших справах тощо) не досліджені усі докази, не допитувались свідки, самі обвинувачені, суд вважає, що ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків відносно обвинувачених не змінилась та не знизилась з часу вирішення питання про обрання запобіжного заходу і вказану обставину не спростовано стороною захисту у суді, у зв'язку з чим суд вважає, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити відносно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до постановлення вироку суду, але не більш ніж на 60 діб.
Відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України судом встановлено заставу відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ухвалою від 04.07.2024. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.12.2024 знижено розмір застави до 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підстав змінити вказаний розмір суд не має.
Запобіжний захід у вигляді застави має відповідати тяжкості злочину та запобігати ризикам встановленим ст. 177 КПК України.
Таким чином суд вважає необхідним клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, продовживши відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не більш ніж на 60 діб, залишивши можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки цей розмір застави є мінімальним і є достатнім для запобігання ризикам встановленим ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сроком на 60 діб відносно обвинувачених:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід тримання під вартою відносно обвинувачених
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» до ухвалення вироку по справі, але не більше ніж до 16 травня 2025 року, включно.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1