Справа № 307/876/25
Провадження №1-кс/307/147/25
про арешт майна
14 березня 2025 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
встановила:
Дізнавач СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 12 березня 2025 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим із прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12025078160000053, внесеному до ЄРДР 05 березня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що 04 березня 2025 року, приблизно о 19 год. 10 хв., у с. Новоселиці по вул. Борканюка, Тячівського району Закарпатської області, працівниками ГРПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП за порушення ПДР було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21014», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Новоселиця, яка пред'явила працівникам поліції своє посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.05.2024. В ході перевірки встановлено ймовірну підробку вказаного посвідчення.
В ході огляду місця події було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.05.2024, видане ОСОБА_5 , яке належним чином було упаковано до паперового конверту з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ», з наявними пояснювальними написами та підписами понятих і дізнавача.
Відомості про дану подію внесено до ЄРДР за №12025078160000053 05.03.2025 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
05 березня 2025 року, вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.05.2024, видане ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.
ОСОБА_5 повідомлялася про розгляд клопотання, але у судове засідання не прибула, однак її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Положенням п. 3 ч. 2 цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1) ч. 2 цієї статті КПК України, арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.
Із зазначеного клопотання дізнавача СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-3).
Із витягу з ЄРДР вбачається, що, зокрема, дізнавачем СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 здійснюється дізнання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року за № 12025078160000053 за ч. 4 ст. 358 КК України (а. с. 4).
Із рапорту події від 04 березня 2025 року вбачається, що отримано заяву про те, що 04 березня 2025 року, о 19 год. 16 хв., у с. Новоселиця по вул. Головна, Тячівського району, Закарпатської області, працівниками ГРПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП за порушення ПДР було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21014», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Новоселиця, яка пред'явила працівникам поліції своє посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.05.2024. В ході перевірки встановлено ймовірну підробку вказаного посвідчення, яке було вилучено та упаковано до паперового конверту (а. с. 5 - 7).
Із протоколу огляду місця події від 04 березня 2025 року, який здійснювався у присутності двох понятих вбачається, що проведеним оглядом встановлено та вилучено бланк посвідчення водія, серії НОМЕР_2 , виданого 20 травня 2024 року ТСЦ 8042 на ім"я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8 - 15).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 04 березня 2025 року відомо, що з квітня по травень 2024 року вона проходила навчання по керуванню транспортними засобами; в кінці квітня в м. Хуст проходила практику з водіння з інструктором, прізвище якого не пам'ятає; на початку травня склала теоретичний іспит, після чого склала практичний іспит водіння з інструктором в ТСЦ в м. Хуст, категорія Б. Через два тижні отримала посвідчення водія через відділення ТОВ «Нова Пошта» в с. Нересниця (а. с. 16).
Із рапорту поліцейського з РПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області відомо, що 04 березня 2025 року, приблизно о 19 год. 10 хв., у с. Новоселиця по вул. Борканюка, Тячівського району, Закарпатської області, працівниками ГРПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП за порушення ПДР було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21014», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Новоселиця, яка пред'явила працівникам поліції своє посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.05.2024. В ході перевірки встановлено ймовірну підробку вказаного посвідчення; здійснено перевірку даного посвідчення водія через базу даних ІПНП та виявлено його відсутній у базі даних; здійснено виклик СОГ; посвідчення водія вилучено (а. с. 17).
Із постанови про визнання речовими доказами від 05 березня 2025 року відомо, що посвідчення водія серія НОМЕР_2 , видане 20.05.2024 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні (а. с. 18).
Ураховуючи наведене, а також те, що вилучене посвідчення речовим доказом та для запобігання відчуження, розпорядження та користування ним, необхідно накласти арешт на вказане майно.
Також, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
постановила:
Клопотання дізнавача СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити повністю.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12025078160000053, внесеному до ЄРДР 05 березня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке видане 20 травня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати власнику майна ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити положення, що закріплені в ч.1 ст. 174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 19 березня 2025 року о 15 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1